• Українська
  • English
В БДМУ провели низку заходів напередодні Дня науки
В БДМУ провели низку заходів напередодні Дня науки

В БДМУ провели низку заходів напередодні Дня науки

З нагоди Дня науки в Україні, який відзначаємо 19 квітня, в БДМУ на кафедрах проведено ряд тематичних заходів. Пропонуємо вашій увазі короткий опис вже проведених засідань та інформаційних годин.

 

Хроноритмологічні особливості метаболізму в організмі людини за умов норми та експериментальних патологій.

Дана тема була обговорена 2 травня 2018 року було на засіданні студентського наукового гуртка кафедри біоорганічної та біологічної хімії та клінічної біохімії, присвяченого Дню науки.

В обговоренні взяли участь студенти: Сосній Крістіна, Панцюк Кирило (науковий керівник асист., к. мед. н. Кушнір О.Ю.), Міхєєва Ольга (науковий керівник доц., к. біол. н. Яремій І.М.), Мохан Дженмеш (науковий керівник доц., к. мед. н. Давидова Н.В.). Учасники мали змогу доповісти і обмінятися враженнями та досвідом набутим на міжнародних конференціях та майстер класах.

Майстер-клас для студентів-іноземних громадян

26 квітня з нагоди Дня науки доцентом кафедри анестезіології та реаніматології Володимиром Петриничем для студентів 55 та 56груп5-го курсу медичного факультету № 3 проведено майстер-клас з правил поводження на воді та надання першої допомоги при утопленні «Drowning&Prevention».

Після теоретичної частини з використанням ілюстрованої презентації викладачем було покроково продемонстровано необхідні практичні навички, після чого студентам була надана можливість провести штучне дихання та непрямий масаж серця на манекені.

Молодь за здоровий спосіб життя

24 квітня відбувся круглий стіл зі студентами ІІІ та IV курсів медичного факультету №1 присвячений Дню науки «Молодь за здоровий спосіб життя».

Організаторами цього заходу виступили доцент кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Квасницька О.Б. та асистент кафедри догляду за хворими та ВМО Юрків О.І. Круглий стіл був організований з метою запобігання виникнення серед молодих людей залежності від шкідливих звичок, таких як тютюнопаління, алкоголізм, гаджетоманія.

Під час його проведення обговорювались питання розповсюдження шкідливих звичок серед сучасної молоді, в тому числі серед студентів-медиків. Особливу увагу було приділено питанням шкідливого впливу активного та пасивного паління, «негативному» впливу електронних цигарок, небезпеці куріння кальяну та вживання слабоалкогольних напоїв, таких популярних серед молоді.

Друге за рейтингом місце серед шкідливостей, після алкоголізму та куріння, які вже давно належать до хвороб, по праву належить шкідливим звичкам харчування (переїданню, частому вживанню напівфабрикатів і фаст-фуду, пересолюванню їжі і додаванню всіляких підсилювачів смаку). Все це призводить до виникнення ожиріння в молодому віці та ранньому розвитку цілого ряду інвалідизуючих захворювань, таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, подагра, ішемічна хвороба серця.

Наступними у списку найбільш шкідливих звичок, які відмітили студенти, є Інтернет- і телезалежність, а також залежність від різноманітних гаджетів. Багатогодинний Інтернет-серфінг негативно впливає на психічні процеси, викликає роздратування, смуток, депресії, різко знижує працездатність, погіршує зір і поставу, призводить до порушень соціальної адаптації.

Під час заходу обговорювались також причини формування шкідливих звичок серед студентів та шляхи їх подолання, які існують у сучасному суспільстві. Були представлені також результати соцопитування студентів медиків з визначення найбільш ефективних профілактичних заходів щодо подолання шкідливих звичок.

Необхідно пам’ятати, що задоволення, одержуване від шкідливих звичок, уявне та короткочасне. Звички крадуть не лише здоров’я, але і нашу свободу, так як вони розпоряджаються нашим життям більше, ніж ми самі. Позбавлення від них дозволяє жити повноцінним життям і мати здорових дітей, адже життя без шкідливих звичок – це головна складова нашого майбутнього.

Психологічні особливості молодших школярів з різними групами здоров’я

3 квітня відбулося засідання круглого столу з нагоди Дня науки на кафедрі педіатрії, неонатології та перинатальної медицини студенти 1 групи ІІІ курсу 1 медичного факультету обговорили психологічні особливості молодших школярів з різними групами здоров’я.

Циганеском Денисом відібраний і представлений цікавий матеріал за обраною тематикою. Доповнювали виступ, розкриваючи особливості періодів дитячого віку, фізичного та нервово-психічного розвитку дитячого організму Вірста Ольга та Шелудько Тетяна.

Навчання в школі, особливо дітей молодшого шкільного віку, вимагає певного рівня фізіологічного і психологічного розвитку дитини, що забезпечує його безболісну адаптацію до режиму і можливості засвоєння шкільних програм. В цих умовам вирішаючим показником, який визначає результативність навчання, слугує не паспортний вік, а ступінь функціональної готовності дитини до вимог школи.

В умовах обмеженості адаптивних резервів, яке характерне для організму що розвивається, життєдіяльність здійснюється в режимі нестійкої адаптації. Вона проявляється у дітей погіршенням працездатності, підвищеною втомою і зниженою стійкістю до несприятливих впливів. «Ціна» навчальної діяльності – це загальна сума всіх фізіологічних і психічних витрат організму, що забезпечують певний рівень засвоєння знань, вмінь та навичок.

В період навчання в школі організм дітей спроможний реагувати як на несприятливі, фактори що погіршують здоров’я, так і на сприятливі, оздоровчі фактори.

За останніми даними літератури для обстеження індивідуальних особливостей молодших школярів використовується багатофакторний опитувальник Кеттелла.

Зокрема, для вивчення психологічних характеристик використовується методика «Будинок. Дерево. Людина».

На основі аналізу даних медичних карт і шкільних журналів оцінюють показник соціально-психологічного здоров’я – індекс психічного благополуччя. До І групи здоров’я відносяться діти, які не хворіють або хворіють зрідка. До ІІ групи – з незначними порушеннями в соматичному стані. До ІІІ групи -з хронічними захворюваннями в стадії ремісії, і до ІV – з хронічними захворюваннями в стадії загострення. За даними обстеження школярів в найбільших містах України впродовж останніх 10 років, показано, що в 1-му і в 2-му класах переважна кількість дітей відносилась до І та ІІ груп здоров’я, тоді як серед школярів 3-го і 4-го класів частка таких дітей набагато нижча. До 30-35% дітей 3-4 класів належить до ІІІ-ІV груп здоров’я.

За опитувальником Кеттелла у дітей молодших класів були виявлені наступні психологічні особливості: недовірливість, надмірна образливість, боязкість, невпевненість в собі, легка ранимість, нестійкість настрою, поганий контроль емоцій, важкість в пристосуванні до нових умов, серйозність, обережність. Такі характеристики були властиві 2/3 учнів.

Порівнюючи за психологічними характеристиками дітей різних груп здоров’я було показано, що учні ІV групи здоров’я були більш замкнутими, скритними, малоемоційним у порівнянні з школярами І-ІІІ груп.

Аналіз малюнків «Будинок. Дерево. Людина» показав ознаки того, що, в цілому, молодші школярі відчувають себе незахищеними та відчувають складність щодо спілкування з однолітками. Натомість, виявлено, що діти ІV групи здоров’я відчувають себе більш захищеними, але, водночас і більш стривоженими, більш довірливими, переживають відчуття неповноцінності, а також відрізняються більшою ворожістю і конфліктністю. Учням І групи, на відміну від інших, притаманна менша ворожість і стривоженість. Учні ІV групи здоров’я були більш тривожними, ніж діти ІІІ групи. Учні І групи у порівнянні з ІІ були більш доброзичливі, а у порівняння з ІІІ групою відчували себе більш неповноцінними.

Аналізуючи дані класних журналів за весь період навчання дітей підрахували індекс психічного благополуччя.

Найвищим цей показник був у учнів ІІ групи здоров’я, найнижчим – у дітей ІV групи. Дані обстежень школярів показали, що молодших школярів з І групою здоров’я відрізняють відкритість, доброзичливість, товариськість, слухняність, поступливість, сумлінність, старанність, у дітей з ІІ групою здоров’я більш виражена сформованість інтелектуальних функцій, незалежність, наполегливість, спокій, оптимістичність. Молодші школярі ІІІ і ІV груп здоров’я мають виражені порушення в психологічній адаптації, які проявляються труднощами міжособистісного спілкування, підвищеною тривожністю, відчуттям неповноцінності, ворожістю і конфліктністю, що пов’язано з наявністю функціональних відхилень.

Надані висновки диктують необхідність здоров’язберігаючих підходів, які передбачають формування у кожної дитини культури здоров’я, виховання потреби вести здоровий спосіб життя, що, у свою чергу, сприяє поліпшенню як психологічної адаптації, фізичного розвитку так і самопочуття дитини.

День науки на кафедрі педіатрії, неонатології та перинатальної медицини

У третю суботу травня в Україні відзначалось професійне свято – День науки, встановлене Указом Президента від 14.02.1997 р. До святкування Дня науки на кафедрі педіатрії, неонатології та перинатальної медицини доцентом Попелюк Н.О. проведено круглі столи зі студентами 1 групи ІІІ курсу 1 медичного факультету.

На засіданні круглого столу 20 квітня студенти 1 групи розглянули актуальні питання сьогодення. Тащуком Максимом і Маймусовою Марією представлені основні доповіді, присвячені проблемам аутизму у дітей. Співдоповідачі Домін Марта та Канюк Олександр яскраво доповнили основні питання матеріалом про спеціальні методи діагностики та корекціі патологічних станів. Розповіли про цікавий сучасний підхід до вирішення питання адаптації дітей з нервово-психічними розладами – метод TOMATIS – програму для нейросенсорної стимуляції та покращення рухових, емоційних та когнитівних здібностей із застосуванням мови та музики Активно обговорювали, доповнювали і надавали цікаву інформацію за обраними темами всі студенти групи.

Діти дощу

«Чому він ніколи не дивиться на мене з любов’ю і прихильністю? Чому він сміється, коли я плачу, замість того, щоб плакати зі мною або запитати, чому я така сумна? Чому він так любить, коли в мене у волоссі червона стрічка, і навпаки – не любить, коли ношу синю? Чому, коли він плаче, а мені хочеться заспокоїти його і обійняти, це лише погіршує становище? Коли він розгублений, то говорить: “Поїзди від’їжджають”. Якщо хоче сидіти на гойдалках, то говорить: “Апельсинів більше немає”. Протягом кількох днів він співає пісню “Чу-чу поїзд”, але якщо я везу його на вокзал, показую йому дюжину поїздів і запитую: “Що ти зараз бачиш?”, то він відповідає: “Спагеті з м’ясними тефтелями”.»

Звичайні люди не розуміють, чому мати дозволяє дитині стукатися головою об стінку або чому не карає малюка, коли той перевертає вміст її сумки у візок в супермаркеті…

Життя під дощем . На питання про причини розвитку аутизму як захворювання точно досі відповісти не може ніхто. Однак спроби розкрити таємницю «людей дощу» активно вживаються: розкриття механізму формування патології дозволить зрозуміти як же лікувати одне з найпоширеніших психічних порушень.

У нашому мозку відбувається стільки реакцій, в нього вміщається стільки наших думок, при цьому він ще й примудряється керувати нашою фізичною активністю, усіма внутрішніми органами і м’язами. Те, що ми думаємо і як ми ставимося до об’єкта, яким зайняті наші думки, впливає на біохімію нашого найголовнішого органу. Водночас біохімія головного мозку може впливати на наші думки, наш менталітет, прояви характеру, а реакції, відповідальні за той чи інший порив душі, як не дивно, можуть залежати від нашого генетичного набору. І все було б чудово, якби не одне «але»: іноді щось може піти не так.

У наш сучасний вік толерантності говорити «аутизм» не варто, все частіше можна почути більш нейтральне «розлад аутистичного спектра» (РАС) – під яким розуміють як аутизм (аутичні розлади), так і синдром Аспергера, дитячий дезінтегративний розлад і первинні порушення розвитку. В даний час вчені частіше пов’язують розвиток різноманітних розладів з генетичними змінами, які впливають на дозрівання синапсів в нашому головному мозку, проте генетика аутизму не так однозначна.

На даний час залишається неясним, що саме впливає на виникнення аутизму: мутаційні процеси або взаємодія безлічі генів. У пацієнтів спостерігаються зміни в різних ділянках мозку, але як вони пов’язані між собою і як саме розвиваються поки залишається загадкою.

Генетична мутація. Щоб докладніше розібратись в особливостях поведінки і обмеженості захоплень, проблемах в побудові взаємовідносин, в причинах, необхідно спочатку визначитися з симптоматикою. Треба відзначити, що за наявністю одного симптому аутизм не діагностується, для постановки діагнозу необхідна наявність так званої «тріади», в яку входить стереотипність і недолік взаємодій з людьми, соціумом. Раніше вважалося, що вся тріада викликається однієї і тієї ж причиною, будь то генетична або соціальна. Але все більше і більше дослідників приходять до висновку, що аутизм є досить складний розлад, так що, швидше за все, симптоми породжуються окремими факторами, які, тим не менш, діють одночасно. На даний момент у вчених немає уявлення про єдиний чіткий механізм, який порушує роботу на клітинному, молекулярному і системних рівнях.

У висновках при найперших близнюкових дослідженнях вчені часто приходили до висновку, що в 90% випадків аутизм має спадковий характер, проте в останні роки відсоток трохи знизився, продовжуючи, проте, бути досить високим: тепер прогноз починається від «оптимістичних» 60%. Першими генами, які вчені ще на початку 90-х років минулого століття зв’язали з аутизмом, перебували на Х-хромосомі. Як мінімум, 20% хлопчиків з поламкою в гені FMR 1, що відповідає за нормальне когнітивний розвиток, мали розлади аутистичного спектра (мутації в цьому ж гені часто пов’язують з хворобою Паркінсона, затримкою розвитку, розумовою відсталістю та іншими когнітивними порушеннями). Мутації, інактивуючі інший ген, M Е CP 2, який відповідає за нормальну функціональність нервових клітин, пов’язують з розвитком синдрому Ретта (спадкове когнітивне захворювання, що зустрічається майже тільки серед дівчаток), що асоціюється з аутистичною поведінкою у дівчаток, а у хлопчиків ця мутація призводить до летального результату або, в окремих випадках, також до синдрому Ретта. Згідно з новими даними, мутація в третій хромосомі (рекурентна делеція 3 q 29) може спричинити затримку розвитку, підвищений ризик розвитку нервово-психічних розладів (включаючи в себе тривожний розлад, психоз, шизофренію і розлади аутистичного спектра).

Ймовірною причиною розвитку захворювання також можуть бути так звані дозозалежні гени.

Різна кількість копій сегментів хромосоми розмірами від однієї тисячі пар нуклеотидів може спричинити збільшення або зменшень кількості копій певного гена, викликаючи порушення в його експресії, як наслідок може змінитися функціональність кодованого білка. Раніше такі дослідження частіше проводилися на дрозофілах, модельних біологічних організмах, через менший обсягу інформації для обробки. В даний час з розвитком технологій стало можливим досліджувати безліч людських геномів. Зміна числа копій пов’язують не тільки з розладами аутистичного спектра, але і з іншими труднощами в соціальній взаємодії, здатність до навчання і навіть зі схильністю до шизофренії. З іншого боку, все більше вчених зосереджується на епігенетиці (тобто зміни, які не є наслідком безпосереднього зміни послідовності ДНК) розлади, оскільки її механізми можуть збільшувати ризик розвитку аутизму. Сканування виявили імовірний зв’язок з ділянками ДНК, розташованими на семи різних хромосомах, проте найбільший інтерес з них представляють 7 і 15 хромосоми. Одним з перших регіонів, який зв’язали з аутизмом, охоплює більшу частину довгого плеча 7 хромосоми, а наступні аналізи показали, що вплив, ймовірно, виявляється через зв’язок генів двох або більше ділянок хромосоми. При цьому експресія генів залежить від того, від кого він був успадкований: від матері або від батька (такі гени називаються імпринтовані). Так ген PPP 1 R 9 A, успадкований від матері, може привести до комплексного порушення, викликаного зміною в поверхневої експресії рецепторів глутамату в нейронах гіпокампу, який є частиною лімбічної системи і відповідає за формування емоцій, пам’ять і емпатії. Цікаво також, що з аутизмом пов’язують ділянку сьомої хромосоми, зміни в якому призводять до розвитку синдрому Вільямса, коли пацієнти навпаки проявляють себе вкрай товариськими і балакучими.

Дослідники з Єльського Університету, які проводили дослідження, відзначили, що при аутизмі спостерігалося збільшення кількості хромосомного матеріалу, а при синдромі Вільямса – зменшення, що дає підстави розцінювати дану ділянку генома як надзвичайно важливий для розуміння механізмів розвитку соціальних навичок людини на генетичному рівні.

На 15 хромосомі розташовано відразу кілька генів, порушення в роботі яких пов’язують з розвитком аутизму. Там, наприклад, розташований кластер генетично імпринтованих генів, відповідальних за нормальний розвиток нервових клітин. Регуляція експресії в цьому регіоні досить складна і містити безліч механізмів, таких як метилювання ДНК, порушення в яких тягнуть за собою серйозні наслідки.

Вік і не тільки. З віком поламки в ДНК матері накопичуються, а оскільки у жінок яйцеклітини не виробляються в дорослому житті, на генетичний матеріал матері може подіяти будь-який зовнішній фактор, починаючи від перенесених в дитинстві захворювань до шкідливих звичок. З ризиком розвитку аутизму пов’язують дорослий вік батьків, діабет, а також вживання медикаментів для лікування психічних захворювань матір’ю під час вагітності.

Перенесена вірусна інфекція під час вагітності також може спричинити розвиток аутизму у дитини. Наприклад, цитомегаловірус активує імунну відповідь матері і значно підвищує ризик розвитку РАС. Взагалі, імунологічні реакції організму матері, викликані впливом інфекції на ранніх періодах вагітності, здатні вплинути на нервову систему більше, ніж інфекції, перенесені на більш пізніх термінах. В даний час з імунною системою матері пов’язують схильність не тільки до аутизму, але і до досить великим списком розладів розвитку нервової системи, зокрема, шизофренії

Висловлювалося припущення про те, що дефіцит тироксину, гормону щитоподібної залози, викликаний нестачею йоду в раціоні матері на 2-3 місяцях вагітності може призвести до змін в головному мозку плода. У 2009 році було проведено дослідження, результати якого пов’язали діабет матері з ризиком розвитку РАС. У всіх цих випадках факторами ризику є порушення роботи гормональної системи матері. До післяпологових факторів розвитку аутизму часто відносять алергії, вакцини, ліки, отруєння важкими металами, раціон харчування. Проте всі ці причини не були в достатній мірі досліджені, а деякі і зовсім були спростовані, як у випадку з вакцинами.

Відображені емоції  Що б ви подумали, якби вам сказали, що ви здатні читати думки? Напевно, ви б не особливо повірили. Проте частково це дійсно так. Італійські вчені на чолі з Джакомо Ріццолатті незвичайний вид нейронів, які згодом були названі дзеркальними. У чому ж суть особливості цих клітин? Річ у тому, що дзеркальні нейрони здатні збуджуватися не тільки від того, що людина робить якусь дію, але і від того, що він бачить, як хтось інший робить це дію, хоча сама людина в цей момент може бути нерухомий. Наприклад, подивившись на картинку внизу ви, безсумнівно, відразу ж зрозумієте, що дитина відчуває на мові кислий смак лайма і тому морщиться. У цей момент у вас в мозку активуються дзеркальні нейрони. Дзеркальні нейрони відповідальні за емпатію, розуміння емоційного стану співрозмовника, правильного сприйняття ситуації і розуміння півтонів в голосі. Логічно припустити, що у соціально менш адаптованих людей з аутизмом з порушеним механізмом співпереживання є якісь проблеми з дзеркальними нейронами. Дійсно, в деяких областях кори головного мозку у пацієнтів з аутизмом спостерігається знижена активність дзеркальних нейронів, і як наслідок – порушено зв’язок між ними і відділами мозку. Зміни в зв’язках мигдалини і зорової кори порушують механізм запуску емоційної реакції, при цьому можуть змушувати людину відчувати дискомфорт і занепокоєння, від чого пацієнти не здатні довго дивитися в очі співрозмовника. Найчастіше пацієнти відчувають труднощі в розумінні метафор, інтерпретуючи їх у буквальному сенсі. Вчені також пов’язують цей феномен з дисфункцією дзеркальних нейронів. При тому, що немає якихось помітних анатомічних відмінностей між мозком людини з аутизмом і без аутизму, на фМРТ (функціональна магнітно-резонансна томографія, методика, здатна визначити активність мозку і візуалізувати її) чітко видно, що нейрони лімбічної системи, що відповідають за прояв співпереживання і емоційність, у людей з аутизмом виявляють меншу активність. Активність дзеркальних нейронів досліджували і за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), реєструючи один з ритмів, мю-хвилі. Виявилося, що при виконанні простих рухів ЕЕГ пацієнта змінюється точно так же, як і ЕЕГ у контрольної групи. Однак при погляді на іншу людину дзеркальні нейрони пацієнтів не виявляють підвищену активність, характеристики мю-хвиль залишаються незмінними. Це знову ж таки підтверджує той факт, що моторна система і життєво важливі зв’язки в мозку пацієнта не порушені, а проблема полягає в системі дзеркальних нейронів.

Після виходу фільму «Людина дощу» їх почали називати дітьми дощу.

Природна стихія як символ особливості. Кажуть, діти з проявами аутизму ховаються в своєму світі замкненої фортеці. Їхні батьки теж змушені стати особливими. Аутизм – це не психічне захворювання. Це просто інше сприйняття навколишнього світу. Такі діти вимагають іншого підходу до виховання і навчання. Нерідко вони бувають дуже здібними. Часто коефіцієнт їхнього розумового розвитку перевищує 70 балів зі 100 можливих. Просто вони відрізняються від більшості.

Роль харчування та фізичної активності у профілактиці «хвороб цивілізації.

У рамках заходів до Дня науки на підтримку всесвітньої акції на кафедрі гігієни та екології викладачами кафедри ас. Селезньовою, ст.викл. Кушнір О.В., ас. Колодніцькою Т.Л. 11 квітня був організований інформаційний захід «Роль харчування та фізичної активності у профілактиці «хвороб цивілізації»». У проведенні заходу взяли участь студенти 6 та 25 груп ІІ курсу (спеціальність «Медицина»).

Студенти представили цікаві презентації. Матвійчук Світлана розповіла про основні наслідки гіподинамії та роль достатньої рухової активності у підтримані здорового способу життя,  охарактеризувала різноманітні фізичні навантаження і вправи, що сприяють зміцненню м’язової системи, опорно – рухового апарату і всього організму в цілому. Світлана також навела цікаві факти щодо особливостей харчування спортсменів на прикладах відомих рекордсменів, таких як Енді Маррей, Усейн Болт, Вінус Вільямс, Джессіка Енніс-Хілл, Ронда Раузі.

Петрів Уляна та Щербата Ірина проаналізували різновиди нетрадиційного харчування, обговорили їх позитивні аспекти та недоліки. Найбільшу зацікавленість аудиторії викликала інформація про різновиди вегетаріанства, основні причини переходу на вегетаріанський раціон та його позитивні аспекти. Петрів Уляна зазначила, що лактовегетаріанство і лактоововегетаріанство не протирічать основним принципам раціонального харчування, а молочно-рослинна спрямованість раціону може бути доцільною для літніх людей. Серед можливих ризиків суворого вегетаріанства (веганства) Щербата Ірина зазначила дефіцит повноцінних білків, вітамінів В2, В12, А і D, погану засвоюваність кальцію, заліза, цинку і міді з рослинної їжі. У дітей, які тривало перебувають на рослинній дієті, частіше спостерігається відставання у фізичному розвитку, зростає ризик виникнення рахіту, анемії. Також веганство не може забезпечити підвищену потребу в легкозасвоюваному кальції у літніх людей, особливо, коли на фоні дефіциту вітаміну D зростає ризик розвитку остеопорозу. Під час обговорення даного виду харчування студенти зійшлися на думці, що молочно-рослинна спрямованість раціону може бути корисною при проведенні розвантажувальних днів за потреби корекції надлишкової маси тіла, наявності закрепів, подагри, серцево-судинної патології, цукрового діабету ІІ типу. Веганство ж не є раціональним для організму дітей і підлітків, вагітних жінок, осіб важкої фізичної праці та спортсменів.

Кондратова Анастасія розповіла про основні тенденції у харчуванні сучасного суспільства (зростання калорійності раціону на фоні зменшення енерговитрат, зміни методів технологічної обробки і приготування продуктів харчування, порушення режиму харчування), харчові джерела транс-жирів та їх вплив на організм людини.

Гойло Юлія торкнулася проблеми ендемічного зобу на Буковині та розповіла про природні зобогенні чинники, що містяться у продуктах харчування (флавоноїди, тіоціанати), вплив мікроелементів (селену, заліза, міді, кобальту) на функцію щитовидної залози та харчові джерела природного йоду.

Вересоцька Мар’яна підготувала цікаву вікторину, яка допомогла присутнім перевірити свої знання щодо базових положень здорового способу життя.

Учасники круглого столу взяли активну участь у обговоренні аспектів здорового способу життя та дійшли спільної думки, що лише за умов спільних зусиль суспільства і медичної спільноти, спрямованих на підвищення мотивації населення стосовно збереження власного здоров’я, ця профілактика буде найбільш ефективною.

ПРИВАТБАНК

Отримувач платежу
Мельничук Олександр Миколайович
Картка
4731 1856 3202 3484
IBAN:
UA593052990262086400936203888
Рахунок отримувача:
262086400936203888
Приват24 – https://www.privat24.ua/send/a1v11

МОНОБАНК

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7xFpdiBGs
💳Номер картки банки
5375 4112 0409 0778

Корисно знати