КОНСУЛЬТАЦІЯ ПЕДІАТРА. Практично кожна людина хоч раз у житті хворіла на тонзиліт (ангіну), а особливо часто це захворювання зустрічається у дітей.
Найнебезпечніше в ангіні – не те, як вона перебігає (хоча нерідко під час хвороби температура підвищується до 40°С, сильно болить горло – настільки, що важко зробити ковток води), а те, які ускладнення можуть наступити. Серед ускладнень небезпечними є запалення головного мозку та його оболонок (енцефаліт, менінгіти), після перенесеної ангіни можуть приховано розвиватися ураження серцевого м’яза (міокардити) та нирок (гломерулонефрит), ревматизм. Нерідко захворювання може набувати хронічного характеру, періодично турбуючи дитину своїми загостреннями. З цієї причини до лікування тонзиліту потрібно підходити зі всією серйозністю і відповідальністю, обов’язково довіряючись лікарям, а не тільки народним рецептам і порадам.
Як відбувається зараження?
Тонзиліт є інфекційним захворюванням, при якому виникає запалення піднебінних мигдаликів. Збудниками тонзиліту можуть бути як бактерії (найчастіше – бета-гемолітичний стрептокок), так і віруси (особливо у ранньому віці). Оскільки можливі різні причини тонзилітів, то й лікування теж відрізнятиметься, а тому консультація лікаря для малюка є вкрай необхідною.
Джерелом інфекції є тільки людина. Головну роль відіграють хворі на тонзиліт або видужуючі, а також хворі скарлатиною або гострими респіраторними захворюваннями, викликаними стрептококом. В основному, зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом. Зараження через предмети або “третіх осіб” можливо, але значного практичного значення цей шлях не має, так само, як і здорові носії. Сприйнятливість висока. Найчастіше хвороба виникає взимку і восени.
Як перебігає тонзиліт?
Як правило, у дітей тонзиліт починається з різкого підйому температури тіла до 39,0 С і навіть вище, при цьому часто болить горло і спостерігається кашель. Виявлення тонзиліту на ранніх стадіях часто становить складнощі навіть для лікаря, оскільки запалення та нашарування на мигдалинах можуть з’явитися пізніше.
Типовим є поєднання 3 ознак: порушення загального стану дитини з високою гарячкою, зміни на мигдаликах та збільшення підщелепних лімфовузлів. Піднебінні мигдалики збільшуються у розмірах, вони ніби розпушені, червоні. На поверхні мигдаликів можна помітити жовто-білі гнійні нашарування у вигляді точок чи плівок. Відповідно до змін на мигдаликах прийнято розрізняти катаральний, лакунарний і фолікулярний тонзиліти. Незалежно від виду тонзиліту, хвора дитина скаржиться на біль в горлі, біль при ковтанні твердої, а згодом і рідкої їжі, слини. Малята відмовляються від їжі, пиття. Окрім того турбують головний біль, загальна слабкість, відчуття “розбитості”.
Попри те, що описана клініка майже усім відома, треба обов’язково викликати лікаря, оскільки “під маскою” тонзиліту може протікати таке життєво небезпечне захворювання як дифтерія, яке треба лікувати якомога раніше і обов’язково в лікарні. Крім дифтерії симптоми тонзиліту у дітей спостерігаються при скарлатині та інфекційному мононуклеозі. Поряд з цим, при неправильному або пізно розпочатому лікуванні власне стрептококового тонзиліту виникають ускладнення. Це можуть бути місцеві ураження у вигляді формування гнійників поряд з мигдаликами (перитонзилярний абсцес), за глоткою (заглотковий абсцес), запалення додаткових пазух носа (гайморит), середнього вуха (отит), гнійного менінгіту (запалення мозкової оболонки). Після перенесеної ангіни у дітей можливі вже згадуванні ураження серця (міокардит), нирок (гломерулонефрит), суглобів (артрит) та ревматизм.
Ось чому важливе не лише правильне лікування тонзиліту, але і нагляд у лікаря після одужання.
Лікування
Якщо у дитини вночі (а зазвичай це буває саме тоді) піднялася висока температура, у жодному випадку не можна панікувати. При температурі до 38,5°С не рекомендується використовувати жарознижуючі засоби, якщо температура піднялася вище – потрібно дати дитині або сироп (Панадол, Еффералган, Нурофен тощо), або використати свічку з парацетамолом. Не слід давати дитині аспірин. Як правило, жарознижуючі засоби починають діяти через півгодини-годину, тому упродовж цього часу потрібно “допомогти” дитині впоратися з жаром. Для цього малюка необхідно роздягнути, обтерти (саме “обтерти”, а не “розтирати”) теплою водою, потім загорнути в рушник або легке простирадло, не давати розкритися. Коли дитина відчуває жар (просто, “горить”), обов’язково потрібно пропонувати пиття, навіть якщо вона наполегливо від нього відмовляється, інакше зростає ризик обезводнення організму та неефективності жарознижувальних засобів. І найголовніше – обов’язково викликайте лікаря!
З початку хвороби і 3-4 дні після нормалізації температури призначається ліжковий режим. Дитині дається часте пиття, наприклад, теплий чай з лимоном. Їжа має бути напіврідкою (ковтати боляче). Добре давати те, що любить дитина. Насильно годувати не слід.
У старших дітей практикується полоскання горла. Краще використовувати для полоскання відвар ромашки, м’яти або шавлії (2 чайних ложки трави на 1 склянку окропу). Це сприяє відмиванню гною. Фурацилін або 2% розчин соди також можна використовувати для полоскання. Наразі не використовуються популярні раніше зігріваючі компреси на шию.
Доцільність використання та вірний вибір спреїв та смоктальних пастилок визначить лікар індивідуально, враховуючи вік Вашого малюка. Те ж стосується антибіотиків. Безконтрольне самостійне лікування є найбільшим ризиком розвитку хронічного процесу, а також ускладнень. Слід звернути увагу, що при правильному лікуванні стан малюка швидко покращується, і тут криється небезпека самостійного припинення прийому медикаментів, що є неприпустимим! Тільки лікар має призначати та контролювати ефективність лікування.
Після хвороби
В більшості випадків тривалість тонзиліту складає в середньому біля 10 днів (хоча стан дитини покращується раніше). По закінчення цього терміну, а також через місяць необхідно здати аналіз крові й сечі, зробити ЕКГ, щоб виключити ускладнення з боку серця та нирок, які можуть починатися приховано. Навіть після повного одужання не варто виходити на тривалий час на прогулянку, а також одразу йти в дитячий садок – організм дитини повинен адаптуватися і прийти в норму, інакше не виключені рецидиви.
Як уникнути хвороби (профілактика)
Якщо в сім’ї є хворий на тонзиліт, то й інші члени сім’ї можуть захворіти, оскільки хвороба ця заразна і передається повітряно-краплинним шляхом. Відповідно, заходи профілактики такі ж, як і при ГРВІ (ізоляція хворого, виділення йому окремого посуду, провітрювання приміщення). Щоб уникнути частого повторення тонзиліту і переходу його в хронічні форми, зміцнюйте захисні сили дитини. Привчайте дитину поступово до холодної їжі, влаштовуйте їй кожен день контрастний душ, чергуючи теплу воду з прохолодною.
Матеріал підготували асистенти кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, дитячі інфекціоністи Ольга Бєлашова та Микола Гарас.
