“Не так старшний грип, як його ускладнення” – відомий стереотип стосовно дітей, без перебільшення, можна перефразувати на “У дітей небезпечний як грип, так і його ускладнення”. На загал відомо, що, грип – надзвичайно заразне гостре вірусне захворювання, що характеризується симптомами інтоксикації та ураженням верхніх дихальних шляхів. Вірус поширюється повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання, при тісному контакті через немиті руки). У дорослих, підлітків та дітей старшого віку ознаки грипу типові і з’являються після короткого прихованого (інкубаційного) періоду через кілька годин (інколи через 2-4 доби) після контакту із хворим. Підвищення температури тіла, озноб, болісний кашель, нежить, головний і м’язовий біль, слабкість і підвищена стомлюваність, емоційна “втома” – така класична клініка грипу добре знайома більшості, які перенесли захворювання в легкій та середньотяжкій формі.
Які ж особливості та небезпеки приховує грип для дітей раннього віку?
Хотілося б одразу відзначити, що певні відмінності перебігу захворювання у немовлят та малюків 1-3 років. У дітей першого року життя грип супроводжується нежиттю, що ускладнює грудне вигодовування та, як наслідок, призводить до зниження апетиту та втрати ваги. Часто захворювання починається поступово, з незначного підйому температури тіла й протікає гостро. Симптоми типової грипозної інтоксикації відсутні або виражені не настільки яскраво. Хвороба проявляється блідістю шкірних покривів, відмовою від грудей, іноді – слабкими катаральними явищами у вигляді кашлю, закладеності носа, “сопіння”, повторної блювоти. Така неспецифічна симптоматика досить часто утруднює ранню діагностику захворювання у немовлят.
Незважаючи на слабко виражену клініку початкових проявів грипу, перебіг захворювання у дітей першого року життя значно тяжчий у зв’язку з частим приєднанням бактеріальної інфекції і виникненням ускладнень.
Окремою категорією ускладнень грипу можна вважати ускладнення внаслідок невірного лікування дитини.
У віковій групі 1-3 роки грип протікає особливо тяжко – з виразною інтоксикацією, реакціями центральної нервової системи, катаральними явищами. Часто приєднується ураження легень, гортані (т.зв. круп) і астматичний синдром, що супроводжується задишкою, шумним диханням, блідістю. На тлі високої температури тіла можливий розвиток судом, пригнічення свідомості. З ускладнень частими є запалення середнього вуха (отит), легень (пневмонії), рідше – приносових пазух (синусити), оболонок мозку (менінгіти), серцевого м’язу (міокардит), нирок (нефрит). Чим менший вік дитини, тим більша ймовірність виникнення тяжких ускладнень, що становлять загрозу життю малюка.
Окремою категорією ускладнень грипу можна вважати ускладнення внаслідок невірного лікування дитини. Найбільш драматичним прикладом у педіатрії служить синдром Рейє – вкрай тяжкий стан, що може виникати у дітей, які отримували для боротьби з гарячкою аспірин (ацетилсаліцилову кислоту). Патологічна реакція на цей препарат при синдромі Рейє проявляється в стрімкому набряку мозку, ураженні печінки з подальшою комою. Саме через це аспірин протипоказаний дітям, які не досягли 14 років.
Негативними наслідками у вигляді анемії та токсичного впливу на дитину супроводжуються деякі “народні” засоби лікування, зокрема, недоцільно обтирати малюка розчинами оцту, горілчано-водними сумішами. Відходять у минуле використання гірчичників та банок, які справляють алергогенний вплив на організм.
Що робити, якщо дитина захворіла на грип?
При перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря додому, окрім тих випадків, коли малюку потрібна термінова медична допомога, про що буде сказано нижче. Не допускайте контакту хворого із здоровими членами сім’ї, особливо дітьми, окрім тих, хто доглядає за ним.
Спроба лікування хворої дитини домашніми засобами може призвести як до більш важкого перебігу грипу, так і до виникнення ускладнень. Тільки лікар може правильно встановити діагноз, вирішити питання, де лікувати дитину.
Особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов’язку або разову маску, яку слід змінювати кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом. Провітрюйте кімнату 3-4 рази на день, проте не застудіть того, хто лікується. Щодня потрібно робити вологе прибирання. До приходу лікаря давайте дитині пити багато рідини дрібними порціями, по декілька ковтків кожні 5-10 хвилин (негазована мінеральна вода, чай, морс, компот, сік без м’якоті). При температурі вище 38?С слід застосувати жарознижуючі свічки або суспензію на основі парацетамола. Потрібно часто прочищати носик від слизу – тільки не грудним молоком, оскільки в носі цей корисний для малюків напій перетворюється на середовище розмноження бактерій. Закапуйте ніс розчином морської солі або спеціальними сольовими розчинами, попередньо ретельно його прочистивши.
Спроба лікування хворої дитини домашніми засобами може призвести як до більш важкого перебігу грипу, так і до виникнення ускладнень. Тільки лікар може правильно встановити діагноз, вирішити питання, де лікувати дитину: у лікарні чи вдома. Всі “домашні засоби” також слід застосовувати тільки при схваленні медичних працівників.
Негайно звертайтеся до лікаря, якщо у дитини:
прискорене або утруднене дихання,
синюшність довкола рота,
поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких),
носової кровотечі,
висока температура тіла,
неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання,
надмірне збудження дитини або поява судом,
поява блювоти, частий рідкий стілець, відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.
Профілактика грипу
І все ж запобігти захворюванню Вашої дитини на грип можливо, застосовуючи заходи неспецифічної та специфічної профілактики. До першої групи належать прості правила поведінки у період епідемії, зокрема:
уникайте перебування з малюком у громадських місцях, місцях масового накопичення людей;
без нагальної потреби не користуйтеся громадським транспортом, перевагу надавайте прогулянкам на свіжому повітрі;
не дозволяйте відвідувати Вас особам навіть з мінімальними ознаками ГРВІ;
у відсутності дитини регулярно провітрюйте дитячу кімнату та робіть вологе прибирання;
нагадуйте дитині та усім членам родини про необхідність частого миття рук із милом, поясніть небезпеку інфікування при терті руками очей, носа;
відрегулюйте режим сну та харчування дитини залежно від віку;
у харчовому раціоні використовуйте природні джерела вітамінів (свіжі фрукти, овочі), проте не забувайте про небезпеку алергійних реакцій та вікові обмеження їх споживання у дітей до 2-річного віку;
забезпечте дитині достатню кількість пиття (чаї, негазована мінеральна вода, відвари).
Вакцинопрофілактика
Основою специфічної профілактики є вакцинопрофілактика, основним завданням якої є попередження захворювання на тяжкі форми грипу та ускладнень після нього, є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусу грипу.
найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону. Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону.
існують дані, що у вакцинованих проти грипу дітей рідше спостерігалися епізоди інших ГРВІ;
вакцинація дозволена дітям, починаючи з 6-місячного віку;
діти до 5 років є групою підвищеного ризику щодо сприйнятливості до грипу та тяжкого перебігу;
дозволяється щеплювати жінок в період годування грудьми.
Імунітет після вакцинації короткочасний, що диктує необхідність щорічного проведення щеплень. Вакцинація повинна проводитися, насамперед серед дітей, що належать до групи ризику: діти раннього віку, школярі, вихованці дитячих садків, інтернатів, а також серед дітей, у яких можливі важкі грипозні ускладнення: діти, які часто хворіють на ГРВІ; діти з хронічними захворюваннями легень, в тому числі хворі хронічними бронхітами, астмою; діти з хворобами серця зі значними гемодинамічними змінами; діти з анемією, гемоглобінопатіями. Вакцинація дітей, схильних до алергічних реакцій, проводиться за спеціальними методиками і під суворим наглядом фахівців. Перед щепленням необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб переконатися, що дитина здорова.
Тож бажаємо не хворіти Вам і Вашому малюку!
Матеріал підготував Микола Гарас, асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ.
