ЧОЛОВІЧЕ ЗДОРОВ’Я. Ця проблема стала актуальною вже не одну сотню років тому.
Приблизно в 400 р. до нашої ери Гіппократ зробив припущення про те, що “надмірна заклопотаність чоловічими обов’язками і відсутність жіночої привабливості” є етіологічними чинниками розвитку імпотенції. З тих пір при лікуванні еректильної дисфункції було апробовано багато лікарських засобів і методів. Вісімдесяті роки ХХ-го сторіччя ознаменувалися виходом на більш якісний рівень лікування даної патології. Р.В. Беленда запропонував терапію локальним негативним тиском (ЛНТ-терапія), R.Virag – інтракавернозні ін’єкції вазоактивних препаратів, реваскуляризацію статевого члена – Michal, Virag, Hauri, Ковальов та інші, Scott – протезування статевого члена.
Еректильна дисфункція – це нездатність досягати адекватної ерекції статевого члена та підтримувати її, що обмежує, або робить неможливим задовільне статеве життя.
До кожного пацієнта потрібно підходити індивідуально
До відновлення статевої функції у кожного пацієнта необхідно підходити індивідуально, починаючи з менш інвазивних методів лікування, при необхідності у процесі корекції еректильної дисфункції повинні брати участь сексопатологи, ендокринологи, невропатологи та інші фахівці.
Наприкінці ХХ століття значним досягненням став розвиток фармакологічного лікування ЕД. У минулому найбільш ефективною терапією було інтракавернозне введення вазоактивних препаратів, але з виникненням нових високоефективних пероральних медикаментозних засобів відбулися зміни в алгоритмі лікування еректильної дисфункції. На даний час триває розробка нових фармакологічних препаратів, які можуть активувати або інтегрувати механізми ерекції з метою їх посилення.
Подальше удосконалення існуючих методів діагностики та розробка нових сприяє більш досконалій діагностиці етіологічних факторів розвитку еректильної дисфункції. Сучасний рівень діагностики і лікування цієї хвороби дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів у переважній більшості випадків.
Матеріал підготували: професор Олександр Федорук, асистент Костянтин Владиченко та старший лаборант Маркіян Степанченко, курс урології