Напередодні всесвітнього дня здоров’я асистент кафедри нервових хвороб психіатрії та медичної психології Савка Світлана провела для студентів просвітницький захід, присвячений поширенню інформації про біполярний афективний розлад.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала, що серед європейських жителів віком 18-65 років, 27% людей схильні до психічних розладів: депресії, психозу, алкоголізму, розладів харчової поведінки. З них жінки більш схильні до захворювань – 33%. З чоловіків всього 21% мають психічні розлади.
За науковими даними на сьогоднішній день в країнах центральної і східної Європи від одного до трьох відсотків дорослого населення страждають різними формами біполярного афективного розладу. Біля 6 мільйонів українців хворіють БАР різного ступеня тяжкості. БАР – ендогенний психічний розлад, який протікає у вигляді чередування періодів вираженого неадекватно підвищеного (манія, гіпоманія) і зниженого (депресія) настрою. Біполярними формами афективних розладів частіше страждають чоловіки, а монополярні в три рази частіше розвиваються у жінок.
Етіологічні фактори БАР: спадковий фактор (передбачається домінантний тип успадкування, зв’язок з Х-хромосомою; можлива генетична гетерогенність захворювання), порушення обміну нейромедіаторів, ендокринні фактори, психогенні фактори.
Фактори ризику: афективний психоз часто розвивається у жінок в період менструацій, після пологів, в інволюційний період, провокуючий вплив зовнішніх (психогенних і соматогенних) факторів, особистісні особливості (БАР: психастенічний і гіпертимічний тип особистості; монополярний варіант: підвищена сумлінність і психастенічні, шизоїдні риси особистості).
Основними ознаками депресивних епізодів БАР є стійке пригнічення настрою, песимістичний відтінок мислення, психомоторна загальмованість зі зниженням загальної активності, втрата здатності відчувати радість (ангедонія).
Маніакальні стани переважно характеризуються неадекватним піднесенням настрою або роздратуванням, гіперактивністю, прискореним мисленням з ідеями переоцінки власної значущості.
Терапевтичну тактику в маніакальній фазі захворювання визначають з огляду на клінічні особливості манії. Основним засобом купірування маніакального стану є нейролептичні препарати. Поряд з нейролептичною терапією при маніакальних станах застосовують стабілізатори настрою.
Для лікування депресивної фази БАР, незалежно від клініки, призначають антидепресанти, стабілізатори настрою і транквілізатори. У разі тривалого перебігу депресії велике значення мають реабілітаційні заходи, що спрямовані на активізацію соціального спрямування особистості. Великого значення набувають індивідуальна, групова, сімейна її види. Використовують також когнітивну і психоаналітичну терапію, гештальт терапію. Психотерапія має бути спрямована на усунення депресії, заспокоєння хворого, коригування мислення, нейтралізацію відчуття безпорадності та безнадії.
Напади манії чи депресії, та й просто інший спосіб мислення, породили математичні теорії, дивовижні винаходи, дивовижну поезію, а також музичні та художні творіння.
Відомі люди з біполярним афективним розладом
Авраам Лінкольн відомий як 16-й президент Сполучених Штатів Америки. Незважаючи на свої досягнення, президент Лінкольн страждав від «тенденції до меланхолії». Багато хто іноді сумує, але Лінкольн відчував найсильнішу виснажливу депресію. Один з його біографів вважає, що Лінкольн подумував про самогубство. Згідно журналу Ability, президент часто ридав над своїм тяжким становищем і використовував гумор, щоб хоч якось уникнути свого смутку. Він також знаходив вихід з депресії в роботі і в релігійних почуттях.
Ернест Хемінгуей, лауреат Нобелівської і Пулітцерівської Премії, страждав від депресії. Він покінчив життя самогубством. Батько, брат, сестра і внучка Ернеста так само самостійно обривали свої життя. Його схильність до самогубства, напевно, передалася по генах, але його психічний стан було обумовлено прийняттям алкоголю і ліків, в побічні ефекти яких входив вплив на психіку; шокова терапія, яку він проходив у лікарні, спричинила за собою втрату пам’яті і посилення депресії.
Лауреат Пулітцерівської премії Теннессі Вільямс (Tennessee Williams), відомий за своїми п’єсами «Скляний звіринець» (The Glass Menagerie), «Трамвай ” Бажання”» (A Streetcar Named Desire), «Кішка на розпеченому даху» (Cat on a Hot Tin Roof), страждав від депресії після двох травмуючих подій у його житті. У 1940-х роках його сестра, яка страждала шизофренією, була піддана лоботомії, а у 1961 році помер його коханець. У результаті депресії він почав вживати наркотики.
Едгар Аллан По – американський письменник, поет, літературний критик і редактор, є представником американського романтизму, символізму і декадентства. Відомий своїми “похмурими” історіями, Едгар Аллан По сильно цікавився психологією. Його зацікавленість виявлялася в психологічних трилерах про божевільних. «Люди часто називали мене божевільним, але до цих пір не зрозуміло, чи не є божевілля вищою гранню інтелекту, чи не з’являється все глибоке і велике з хвороби розуму, що з’явилася за рахунок інтелекту». Едгар Аллан По міг страждати від біполярного афективного розладу. Едгар По вживав багато алкоголю, і в одному з листів розповідав про свої думки про самогубство.
Один з найвідоміших композиторів світу, Людвіг Ван Бетховен, страждав від біполярного афективного розладу. Бетховен був обдарованою дитиною, якого бив і використовував батько. Саме побої могли привести його до втрати слуху. Як і інші генії творчості, які страждають розладом, періоди шаленої енергії та творчості у нього змінювалися періодами самотності і депресії. Як і інші, які страждають цим розладом, він намагався себе «лікувати» опіумом і алкоголем.
Без всякого сумніву, Сер Ісаак Ньютон був одним з найбільш великих мислителів людства – він винайшов математичне числення, розробив три головних закони механіки, виклав закон всесвітнього тяжіння і створив перший телескоп-рефлектор. А ще він страждав від психічного захворювання. З ним було дуже складно розмовляти, у нього часто траплялися перепади настрою. Деякі дослідники вважають, що він страждав від біполярного розладу.
Кетрін Зета-Джонс – британськая акторка, володар премії «Оскар» і BAFTA за кращу жіночу роль другого плану в фільмі «Чикаго».
Лінда Керролл Хемілтон – американська акторка, відома по ролі Сари Коннор в фільмах «Термінатор» і «Термінатор 2: Судний день».
Вів’єн Лі, леді Олів’є (1913 -1967) – англійська актриса, володар двох премій «Оскар» за ролі американських красунь: Скарлетт О’Хара у «Віднесених вітром» (1939) і Бланш Дюбуа в «Трамваї «Бажання»» (1951).
Мел Колм-Кілле Джерард Гібсон (1956) – американо-австралійський актор, режисер, сценарист і продюсер.
Жан-Клод Ван Дамм (1960) – американський актор, режисер, сценарист, постановник бойових сцен, продюсер бельгійського походження; голова і засновник кінокомпанії Rodin Entertainment; відомий в минулому каратист, культурист і кікбоксер.
Хоча відомі люди хворіли на психічний розлад, вони сильно вплинули та впливають на наш світ. Вони змушують думати, надихають, вражають.
