ЦЕ ЦІКАВО. Офіційне наукове джерело NewScientist (newscientist.com) встановило шість найпоширеніших міфів, які стосуються здоров’я. Це найпопулярніші омани про здоровий спосіб життя і поведінку, які фахівці називають у кращому випадку помилковими, а в гіршому – “антинауковою маячнею”.
Перший міф – “пийте вісім склянок води на день”
Поширена думка про те, що саме вісім склянок води Вас позбавлять від токсинів і забезпечать небхідним об’ємом рідини.
Це твердження міцно увійшло в нашу свідомість, ніхто не знає звідки воно прийшло і чому саме вода, а не чай, чи сік? Вважають, що джерелом даного міфу могли стати рекомендації Національної дослідницької ради США 1945 року (US National Research Council), котрі встановили, що потреби дорослої людини по споживанню рідини є 1 мл на одну калорію їжі, тобто приблизно 2,5 літри для чоловіків і 2 літра для жінок на день. Дані рекомендації були переглянуті. Справа в тому, що нормальний, здоровий організм не накопичує шкідливих речовин, а позбавляється від них природним чином. А хворому організму ударні дози рідини у т.ч. через клізми, розпивання лимонного соку з рослинним маслом, кінські дози сечогінних настоїв і інші “чарівні” способи “виведення токсинів” можуть принести тільки шкоду, аж до необхідності термінової госпіталізації. На думку експертів, насправді людині необхідно всього від 750 до 1500 мл (1 літр) води в день.
Міф другий – “цукор робить дітей гіперактивними”.
Багато батьків переконані, що споживання цукру (легких вуглеводів) роблять їх дітей гіперактивними і непосидючими. Вони помиляються. Цукор не призводить до гіперактивності дітей.
У 1996 році аналіз 12 сліпих (тобто ні батьки на діти не знали чи отримувала досліджувана дитина цукор, чи плацебо) контрольованих досліджень, не підтвердив дане твердження. Відтак дослідження повторили вже на дітях 5-7 років із наявним клінічним синдромом гіперактивності (Critical Reviewsin Food Scienceand Nutrition, vol 36, p 31), де “ефект впливу цукру” виявився тільки міфом навіяним батьківською уявою і був науково спростований.
Міф третій – “Страви з яєць збільшують вміст шкідливого холестерину в крові”
Поширена думка про те, що курячі яйця, особливо жовток, шкідливі для здоров’я за високого вмісту холестерину, сучасних дієтологів призводить мало не в жах. Справа в тому, що яйця, навпаки, дуже корисні, оскільки в них міститься цілий комплекс вітамінів, незамінних амінокислот та інших необхідних людському організму речовин.
Крім того, вчені давно довели, що холестерин, отриманий з яєць, не впливає на рівень холестерину в крові. Більша його частина утворюється в самому організмі, а саме в печінці. І від її, власне, стану більшою мірою залежить рівень Вашого холестерину в крові. Холестерин служить будівельним матеріалом для клітинних мембран, вітаміну D, який також синтезується в організмі під впливом сонячних променів, а також різних гормонів. При надлишку холестерину організм скорочує його виробництво в печінці і позбавляється від надлишків через кишечник. Наскільки добре функціонує цей механізм, залежить від генів і обміну речовин, стану печінки, а не від наявності яєць у харчовому раціоні.
Міф 4-й – “Антиоксиданти допомагають жити довше”
Міф стосується того, що, вживаючи певну їжу, можна вберегти себе від раку. Але головним фактором, який впливає на ймовірність захворювання, є вік та шкідливі звички: чим старшою стає людина, тим вразливішою вона для захворювання, куріння збільшує ризик раку легень, тощо. Хоча медики не заперечують, що правильне харчування і фізичні вправи можуть внести істотний внесок у здоров’я людини. Також, споживання таблеток, що містять антиоксиданти: такі як вітамін А і Е не допоможе вам у цьому також, і “може бути навіть шкідливим”.
Клітини нашого організму метаболізують спожиту їжу, піддаються стресовим впливам і продукують вільні радикали, здатні вносити “хаос” у структуру нормальних молекул, викликаючи “дрібні” пошкодження. Упродовж життя ці дрібні пошкодження накопичуються і призводять до дегенеративних захворювань. На щастя, багато хімічних сполук, що споживає людина за життя, діють як антиоксиданти, здатні поглинати вільні радикали. Тому, чи повинна наявність у раціоні овочів і фруктів, багатих на антиоксиданти, обов’язково запобігати цим захворюванням?Певною мірою так, однак….
У 1970 році після такого припущення окремі науковці, зокрема нобелівський лауреат хімік Лінус Паулін, із ентузіазмом провели промоцію споживання високих доз вітамінів, не дочекавшись результатів доказових досліджень. Громадськість та фармацевтична промисловість підхопила ідею. Однак результати більшості трайлів у 1990-х роках не тільки спростували даний міф, але довели в окремих випадках шкідливість використання жиророзчинних вітамінів А і Е (до прикладу: в наказі МОЗ України “555” від 27.06.2013 року “Про затвердження стандартизації медичної допомоги при ХОЗЛ” є чітка вказівка заснована на доказах в “Уніфікованому клінічному протоколі…” на ст.14, 23, 35 “Застосування токоферолу(віт Е) і бета-каротину (віт А)окремо або в комбінації, не рекомендоване”).
Міф 5-й – “незначно надмірна вага скорочує життя”
“…кілька додаткових фунтів, далеко не квиток в один кінець в ранню могилу”, – Grim Reaper.
Необхідно запам’ятати, що ожиріння – це є погано для вашого здоров’я. Індексмаситіла (ІМТ) понад 40 кг/м2 збільшує ризик цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань, раку, а також збільшує загальний ризик смерті на 29%. А це вже не міф, а доказова медицина! Натомість наявність кількох додаткових кілограмів (фунтів), коли ІМТ коливається від 25 до 29 кг/м2, відповідно до результатів перегляду кількох сотень досліджень за участю понад 3 млн осіб, мало навпаки захисний вплив на організм людини.
Міф 6-й – “ми повинні харчуватись як печерні люди”
Міф заснований на тому, що наш організм пристосований до споживання того, що вирощено самою природою (як наші пращури ловили здобич і їли те, що могли зібрати), а не штучно на фермах. Отже так звана “палеозойська дієта” (“paleodiet”) повинна бути для нас кращою?
Еволюція нашого фізичного тіла зумовлена не лежанням на дивані перед телевізором, споживанням чіпсів та кока-коли. Наше тіло справді розвивалось в погоні за здобиччю та зборі фруктів і овочів. Таким чином, суть міфу у тому, що ми були би здоровішими, якби жили і харчувались як наші предки.
Таку “гіпотезу еволюційної невідповідності” вперше висунули у 1985 році лікар С. Бойд Ітон та антрополог Мелвін Коннер з Університету Еморі в Атланті, штат Джорджія (NEJM, Vol.312, стор 283). Вони стверджували, що наші гени, котрі контролюють основні процеси метаболізму, упродовж 50 000 років не змінились, тоді як наш раціон і спосіб життя помінялись кардинально, особливо з моменту появи сільського господарства 10 000 років тому. Ці зміни відбулись настільки швидко, що наш організм не в стані з цим упоратись. На думку учених, це і стало причиною появи “захворювань цивілізації” і в 75% випадків є причиною всіх смертей Західних націй: діабету, раку, гіпертензії, атеросклерозу, хвороб серця, ожиріння, тощо. Наш організм почав пристосовуватись шляхом хронізації накопичених захворювань. Тобто взаємодія генетично контрольованих біохімічних процесів і міріади біокультурних впливів та способу життя (харчування, фізичні навантаження, шкідливі чинники) визначають стан здоров’я homosapiens.
Матеріал підготувала: професор кафедри сімейної медицини Лариса Сидорчук
