Давньоєгипетський мислитель Птаххотеп (бл. 2650-2600 рр. до н. е.) писав: «Марнування часу противне духу».
Актуальність цього виразу не втрачена до цих пір, а от сутність самого поняття «час» так і залишилась до кінця не зрозумілою.
Сам Час і його властивості описуються безліччю концепцій, які розглядають Час як самостійне абсолютне фізичне явище, як відносне поняття, пов’язане з простором і матерією, як характеристику змінності матеріальних тіл (від мікроскопічних до космічних). Медикам найбільш близькими є філософські концепції, які складають основу сприйняття часу свідомістю людини й значення цього поняття для практичного використання та для здоров’я.
Сприйняття часу для людини завжди пов’язане зі змінами: перебігом подій, змінами в навколишньому просторі, природі, речах, які нас оточують, змінами дня і ночі, сезонів, змінами у власному організмі, як щоденними, так і проягом життя. Щоденні зміни в собі і близьких людях ми майже не помічаємо, бо вони є дуже незначні. Але варто зустріти когось, з ким давно не бачився, і одразу ж мимовільно спалахує думка: «Як швидко біжить час».
Так, час біжить, летить, несеться з неймовірною швидкістю, коли ми зайняті чимось захоплюючим. Але як нестерпно повільно він тягнеться, коли чекаєш, коли нудишся, коли мусиш, коли справа нецікава і набридлива.
Час – це проміжок між двома подіями.
Але цей проміжок з’являється, лише в результаті осмислення його людиною. Час виникає у нашій свідомості, і наша свідомість підміняє незворотність руху матерії – перебігом часу, вважаючи, що це і є властивість Часу. При потребі порівняти швидкість руху двох тіл ми визначаємо для них однакові відрізки шляху й уводимо якусь спільну умовну величину, співставну з ритмічними природними процесами. Психологи вважають, що час створила сама людина, а може якісь до-люди, чи навіть тварини, намагаючись співвіднести свою швидкість зі швидкістю своєї жертви, вирішуючи, чи варто за нею гнатися. До-речі, така ймовірність підтверджується останніми нейробіологічними дослідженнями, які виявили в мозку щурів нейрони, які збуджуються в залежності від швидкості переміщення тварини в просторі. Ці нейрони належать до системи визначення свого положення в середовищі разом з так званими нейронами місця і нейронами решітки.
Арістотель визначав час як «міру руху». Таке визначення заклало основи природничо-наукового розуміння часу.
У Середні віки Августин розвиває концепцію суб’єктивного часу, де час стає психічним феноменом зміни сприйняття. Августин розрізняє три частини часу: теперішнє, минуле і майбутнє. Минуле дано в пам’яті, а майбутнє в очікуванні (в тому числі в страху або в надії). Августин відмічає такий аспект часу, як незворотність, оскільки час наповнюється подіями, що відбуваються (час минає). З точки зору сучасної психофізіології, очікування пов’язане з невизначеністю майбутніх подій, та, як наслідок, потребою вибору програми реагування, яка формується мозком на основі попереднього досвіду, рівня розвитку і гнучкості нервової системи, стану її на даний момент.
Невизначеність змінного середовища є потужним стресовим фактором, саме тому час для людини є надзвичайно важливим поняттям. Плин часу для нас тотожний з минущістю життя, тому ми придумуєм способи вимірювання часу, винаходимо прилади для цього, домовляємося про тривалість і назви часових проміжків, шукаємо природні події і явища, з якими співвідносимо відрізки часу. Ми вже просунулися в цьому від спостереження за світилами до спостереження за атомом.
Необхідність життя і співпраці в суспільстві примушує нас іти на компроміси: всупереч нашій індивідуальності та внутрішньому природньому годиннику ми створюємо календарі, графіки робочого часу, розклади, робочі зміни, часові пояси тощо. Ми поспішаємо, спізнюємося, оцінюємо людей за їх пунктуальністю, ми боїмося втратити час. Ми настільки прив’язані до нормування нашого часу, що насторожено сприймаємо будь-які спроби штучно змінити наші часові звички. Це стосується й переведення стрілок годинника, регламентованого державою.
Двічі на рік стрілки годинників переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу. В останню неділю березня – на годину вперед, а в останню неділю жовтня – на годину назад. Це необхідно для того, щоб наблизити адміністративний час до сонячного. 20 вересня 2011 за постанову про зміну порядку обліку часу в Україні проголосували 266 народних депутатів, таким чином Верховна рада України постановила встановити з 27 березня 2011 року на території Україні час другого часового поясу з додаванням однієї години, скасувавши цим перехід на зимовий час в жовтні 2011 року, відповідно і наступний за цим перехід на літній час.
18 жовтня 2011 Верховна Рада Україна передумала і прийняла постанову «Про визнання такої, що втратила чинність, постанови Верховної Ради України« Про зміну порядку обчислення часу на території України», за це рішення проголосували 295 народних депутатів з 349 зареєстрованих в цей день у сесійній залі. Новою постановою визнається, що постанова від 20 вересня 2011 втратила чинність, також запропоновано уряду протягом одного місяця з дня набрання чинності нової постанови внести на розгляд Верховної Ради проект закону про порядок обчислення часу на території України. З цього випливає, що перехід на літній час в Україні відбудеться в звичайному режимі.
У 2015 році Перехід на літній час припадає на 29 березня.
Перехід на літній і зимовий час без сумніву впливає на організм людини, але цей вплив не є критичним і залежить від стану здоров’я кожного. Кожен такий перехід – це стрес для людини, тому, безумовно, вплив є, але який він – залежить від стану здоров’я людини. У когось болить голова, знижується працездатність, але десь за тиждень або декаду усе це минає, організм пристосовується, тобто з точки зору фізіології катастрофічно шкідливого впливу немає. Найсильніше зміна часу відчувається у перші дні після переведення стрілок годинника у той чи інший бік, оскільки людина є біологічною істотою, і живе за певними біологічними ритмами, пов’язанимиі зі зміною світлого і темного часу доби, рухом планет тощо. Передусім зміна часу впливає на нервову та ендокринну системи, а через них і на весь організм. Перехід на інший час є стресом, а стрес – це активація симпатичної нервової системи, яка посилює роботу серця, воно починає працювати більш напружено, тиск може при цьому підвищуватися, можуть бути також інші симптоми. Але здебільшого люди за тиждень-два пристосовуються до нового режиму.
Питання шкідливості зміни часу для організму людини порушувалося і обговорювалося неодноразово, однак ані вітчизняні, ані зарубіжні науковці не дійшли єдиної спільної думки щодо цього. Спостережень масових, глобальних, популяційних не було проведено. Вважалося, що не треба витрачати багато грошей на такі дослідження, тому що якогось особливо загрозливого впливу на організм людини ніхто не спостерігав. Однак недаремно перехід відбувається у вихідні ? щоб пом’якшити його, дати більше можливості для адаптації. Можна перевести годинники на годину вперед заздалегідь, ще у другій половині дня або увечері в суботу, 28 березня ? щоб почати вже увечері адаптуватися і лягти спати за новим часом. А вже з неділі на понеділок, коли треба розпочинати новий робочий тиждень, наслідки переходу будуть уже менш вираженими. Особливо ускладнена адаптація ? в перші дні переходу на літній час, коли є загроза недосипання. Адже треба зважати на природні ритми, що активізують головний мозок. Тим, хто рано встає, і людям з чутливою нервовою системою та хронічними захворюваннями буде важче, вони довше відчуватимуть дискомфорт, а вплив на нервову систему та недосипання можуть позначатися на стані здоров’я. Особливо цей перехід впливає на людей з ослабленим здоров’ям, чи літнього віку. Вони чутливіші як до метеозмін, так і до часових.
Для людей, які мають захворювання нервово-судинної системи, передусім гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, а також неврологічні або психічні захворювання, тривожні стани, для тих, хто чутливий до зміни світлового дня, перехід на літній час може бути болісний. І особливо болісний, якщо на додаток у них є жорстка прив’язка до робочого графіка, що поширюється на вихідні ? суботу й неділю.
Людям з хронічними захворюваннями варто заздалегідь проконсультуватися зі своїм лікарем і, можливо, прийняти заспокійливе, трав’яні збори або антигіпертензивні препарати, а також контролювати свій артеріальний тиск, а не тільки суб’єктивне самопочуття. Ці дні варто присвятити спокійному відпочинку, неважким домашнім справам, менше дивитися новин і не накручувати себе негативною інформацією, не зловживати алкоголем, сигаретами, не пити на ніч міцного чаю і кави, оскільки все це впливає на якість сну. А чим міцніший у людини сон, тим кращий її фізичний і психічний стан, більш потужними є адаптаційні механізми. Рекомендації щодо якості сну надзвичайно важливі для дітей. Їхній вечір перед сном має проходити у спокої і тиші, ніяких екранів ? телевізорів, інтернету чи смартфонів проти ночі. Дітей треба вкладати спати на годину раніше, щоб мали час виспатися. А будити їх треба спокійно і в звичайному режимі розпочинати день. Щодо немовлят, то якоїсь залежності від переходу на інший час вони не мають. Це ще раз підтверджує, що негативні реакції на перехід на літній зумовлені, скоріш за все, психологічні причинами, а не суто фізіологічними. Тому варто використати перехід на літній час для того, щоб переглянути спосіб життя на користь здорових звичок, які додають здоров’я і адаптаційних можливостей за будь-яких умов. Це прогулянки на свіжому повітрі, спокійне спілкування, читання перед сном. Важливо, щоб люди звикали якісно закінчувати день і бадьоро його починати – загартовуючими процедурами і зарядкою.
Перехід на літній час є щорічним ритуалом.
Як підготуватися до зміни режиму дня, про наслідки якого, посилаючись на перебудову біоритмів, так стурбовано відгукуються медики?
- Почни готувати організм до перекладу стрілок годинника заздалегідь. Намагайся прокидатися і лягати спати раніше. Головне завдання – кожен день добре висипатися.
- Готувати сніданок, чистити і прасувати одяг, в якій підеш на роботу краще ввечері. Вранці у тебе має бути можливість поспати на півгодини довше.
- У період адаптації до літнього часу, який залежно від особливостей організму триває від двох тижнів до місяця, щоб не залишати на ранок справи, які можуть забрати багато сил.
- Бадьорий підйом тобі забезпечить музика. Склади плейлист з ритмічних композицій, які піднімають тобі настрій, викликаючи бажання танцювати, і включай його відразу після пробудження.
- Не забувай про контрастний душ. Він з легкістю прожене залишки сну.
- Дотримуйся режим прийому їжі і обов’язково приймай полівітаміни. Твоє харчування в перехідний період має бути збалансованим.
- Уникай перевтоми. У перші два тижні після переведення стрілок годинника можна дозволити собі трохи полінуватися. У вихідні дні старайся добре відпочивати.
Матеріал підготували: професор кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Ходоровський Г.І., професор Ткачук С.С., доцент Ясінська О.В.
