7 квітня – Всесвітній день здоров’я.
У 2015 році День здоров’я проходить під гаслом: Безпека харчових продуктів – «Від ферми до тарілки – зробити продукти харчування безпечними!»
“Ми є те, що ми їмо”. Поль Брегг, американський дієтолог
Вчені дійшли висновку, що їжа найдивовижнішим чином впливає на наші розумові процеси. Від того, що ми з’їли, залежать не тільки наше самопочуття, але також і настрій та ясність мислення. Така залежність здається дивною, але природа сконструювала мозок саме так, і завдяки цьому ми повністю залежимо від їжі.
Наш зріст, вага, краса, світосприйняття, наші життєві сили, таланти, успіхи, невдачі, наші хвороби – все це результат нашого харчування.
Для нормальної життєдіяльності людини необхідний повноцінний набір продуктів харчування з урахуванням її індивідуальних особливостей, характеру та умов проживання.
Майже третина харчових продуктів, що вживаються в європейських країнах, є генетично модифікованими організмами; у США цей показник досягає 60%.
Проблеми харчування і здоров’я тісно взаємопов’язані. Здоров’я людини залежить від того, чим вона харчується. Тому що продукти – це “цеглинки”, з яких будується кожна клітина організму.
Безпека харчових продуктів (англ. Food safety) – є науковою дисципліною, яка описує обробку, підготовку та зберігання харчових продуктів таким чином, щоб запобігти хворобам харчового походження. Це включає в себе ряд процедур, яких слід дотримуватися, щоб уникнути потенційно серйозних небезпек для здоров’я.
Принципи безпеки харчових продуктів:
Принцип 1: Зберігайте продукти в чистоті.
Принцип 2: Відокремлюйте сирі продукти від продуктів, які зазнали тепловій обробці.
Принцип 3: Піддавайте продукти ретельній тепловій обробці.
Принцип 4: Теплова обробка проводиться при необхідній температурі.
Принцип 5: Користуйтеся безпечною водою і безпечними сирими продуктами.
Європейський Союз визначив безпеку харчових продуктів одним з головних пріоритетів своєї політики. Це основна мета, яку слід завважувати в різних сферах діяльності Спільноти, як-от спільна сільськогосподарська політика, зокрема та її ділянка, що стосується розвитку села; захист природного довкілля, охорона здоров’я, захист споживачів та внутрішній ринок.
Публічні дебати, зініційовані Зеленою книгою про головні принципи безпеки харчових продуктів, привели до появи у січні 2000 року відповідної Білої книги.
Вона стала важливим кроком на шляху до ухвалення нового закону про харчові продукти. У цьому документі Комісія оголосила про розроблення правових рамок, які охоплюватимуть весь харчовий ланцюг – «від лану до столу» – відповідно до глобального, інтегрованого підходу. За цією логікою, безпека харчових продуктів – це й здоров’я тварин та їхнє харчування, захист тварин та їхній добробут, ветеринарний контроль і піклування про здоров’я рослин, і дотримання санітарних норм за обробки та приготування харчових продуктів. У Білій книзі також наголошується на необхідності діалогу зі споживачами, яких треба слухати, навчати та інформувати.
У лютому 2002 року ухвалено постанову, що заклала підвалини нового законодавства з безпеки харчових продуктів. Вона визначає п’ять основних загальних принципів:
- твердження про нерозривність усіх ланок харчового ланцюга;
- аналіз ризиків як наріжний камінь політики безпеки харчових продуктів;
- відповідальність операторів у цій сфері;
- можливість контролювати продукт на кожній стадії харчового ланцюжка;
- право громадян на точну й достовірну інформацію.
Раціональне харчування (від латинського ratio – розумний) сприяє збереженню здоров’я, високiй фiзичнiй розумовiй працездатностi та активному довголiттю. Воно посилює здатність організму протидіяти шкiдливим факторам навколишнього середовища.
Насамперед необхідно усвідомити той факт, що з погляду збільшення тривалості життя саме особлива система харчування здатна забезпечити найбільший ефект, а значить харчуванню варто приділити особливу увагу! Адже, за словами римського філософа Сенеки: «Уміння продовжити життя – в умінні не скорочувати його».
Вживання небезпечних продуктів харчування призводить до смерті приблизно 2 мільйонів чоловік щорічно, більшість з яких – діти.
Патогенні бактерії, віруси, паразити або хімічні речовини, що містяться в їжі, є причиною більше 200 захворювань, від діареї до раку.
В якості прикладів небезпечних продуктів харчування можна назвати недостатньо проварені продукти тваринного походження; фрукти і овочі, забруднені фекаліями; молюски, що містять морські біотоксини.
Мовою фактів:
- у 2010 році мали місце 582 млн. випадків захворювання 22 різними кишковими хворобами харчового походження і 351 000 випадків смерті;
- збудниками кишкових захворювань, що викликали більшість випадків смерті, є Salmonella Typhi (52 000 смертей), ентеропатогенні E.coli (37 000) і норовірус (35 000);
- більше 40% людей, постраждалих від кишкових хвороб харчового походження, викликаних забрудненими продуктами харчування, стали діти віком до 5 років.
Небезпечні продукти харчування є також джерелом серйозного ризику для економіки, особливо в умовах світової глобалізації. Спалах у 2011 році у Німеччині, який викликала E.coli, став причиною збитків на суму 1,3 мільярда доларів серед фермерів і в промисловості, а 236 мільйонів доларів було виплачено у вигляді надзвичайної допомоги 22 державам-членам Європейського союзу.
Матеріал підготувала: кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Рева Тетяна Василівна
