• Українська
  • English
Сезонна алергія, можливості лікування
можливості лікування

Сезонна алергія, можливості лікування

Сезонна алергія, або поліноз (сінна лихоманка) (від лат. Pollen – пилок) – сезонне захворювання, що виникає в період цвітіння рослин.

Причиною виникнення захворювання є алергічна реакція на пилок рослин. Характерними є прояви тільки в період цвітіння рослин.

Свербіння у носі та інші симптоми полінозу найбільш інтенсивно виражені вранці в період максимальної концентрації пилку в повітрі.

У розпал сезону пилкування причинних рослин у хворих можуть також спостерігатися загальні симптоми: дратівливість, підвищена втомлюваність, відсутність апетиту, депресія, схуднення та інше.

Після закінчення пилкування причинних рослин симптоми полінозу, як правило, зникають. З’явившись вперше, симптоми повторюються щороку, тому дуже важливо навчитися з ними боротися. Для цього існує декілька порад:

1. Взимку підготуйся до весни! Про свої проблеми треба згадати взимку, і вчасно звернутися до лікаря-алерголога. Існує метод, який дозволяє вилікувати сезонну алергію – Специфічна імунотерапія (СІТ). Спочатку виявляють рослини, пилок яких заподіює неприємні симптоми. Потім виготовлені з них алергени вводять в організм, починаючи з дуже малих доз, поступово збільшуючи їх, “привчають” імунну систему реагувати на пилок. СІТ  проводять кілька років.  Почати готуватися до сезону полінозу слід зимою. При цьому потрібно орієнтуватися на календар цвітіння рослин. З березня по травень цвітуть дерева та кущі: береза, дуб, каштан, клен, горіх, тополя, вільха, ліщина. З червня по липень: костриця, тимофіївка, тонконіг, пирій, пшениця, кукурудза, соняшник. З середини літа по жовтень: полин, лобода, амброзія.
Ці терміни цвітіння можуть змінюватися в залежності від погоди. Приблизно за 2-3 тижні до початку «свого сезону» потрібно звернутися до лікаря, який призначить ліки, що запобігають початок алергічної реакції – це можуть бути кромони, кетотифен та інші. Тривале застосування цих препаратів дозволяє зменшити симптоми захворювання.

2. Мій дім – моя фортеця.  Дім потрібно зробити «чистою зоною». Надійний захист від рослинних алергенів – кондиціонер, інші очисні системи. Також не треба забувати про такі прості речі, як вологе прибирання (щодня), щільно закриті вікна, душ після кожного перебування на вулиці та зміна одежі.

3. Від деяких звичок слід відмовитися. Ранкові пробіжки в суху вітряну погоду, відпочинок на природі, робота на дачній ділянці, прогулянки в парку на деякий час треба відкласти. У період полінації краще не зловживати кавою, міцним чаєм, спиртними напоями. Також при алергії на пилок рослин може виникнути непереносимість деяких харчових продуктів (щодо можливості перехресної переносимості запитайте у лікаря). З цієї ж причини краще відмовитися від лікування фітопрепаратами.

4. На період цвітіння рослин необхідно підібрати адекватні ліки.

Виходячи з сучасного розуміння патогенезу алергічних захворювань (АЗ), вилікувати їх засобами фармакотерапії поки що є неможливим. Існуючі препарати – глюкокортикостероїди, антигістамінні, антилейкотриєнові тощо, хоча і дозволили суттєво підвищити ефективність АЗ, дали змогу контролювати їх перебіг, однак їх вплив не дає змогу радикально впливати на формування та перебіг цих захворювань.

Згідно офіційного документу ВООЗ (1997) та думки більшості вітчизняних і закордонних фахівців, єдиним методом, що реально впливає на всі ланки патогенезу АЗ є СІТ алергенами (синонім – „специфічна гіпосенсибілізація”).

Принцип СІТ полягає у введенні хворому причинних алергенів, які є етіологічним чинником захворювання, починаючи з розведень, що не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Переваги СІТ перед фармакотерапією АЗ:

– збереження тривалої ремісії після завершення успішних курсів СІТ;

– попередження розширення спектру алергенів, до яких формується підвищена чутливість;

– попередження подальшого розвитку захворювання та трансформації більш легких клінічних проявів алергії у важкі;

– зменшення потреби в протиалергічних фармакологічних препаратах.

Переваги СІТ обумовлені дією, що стосується всіх етапів алергічної реакції – така широта відсутня у відомих фармакологічних ­препаратів.

За даними літератури ефективність СІТ складає:

ПРИ ІНСЕКТНІЙ АЛЕРГІЇ  85 – 95%

ПРИ ПОЛІНОЗІ  80 – 90%

ПРИ ЦІЛОРІЧНОМУ РИНІТІ  70  – 80%

ПРИ АТОПІЧНІЙ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ  70 – 75%

Покази для СІТ. Проведення СІТ показано у випадках, коли:

o Підтверджено IgE-опосередкований характер захворювання;

o Захворювання має тривалий перебіг з вираженими клінічними проявами;

o Існує чітке підтвердження ролі алергенів(пилок рослин, побутові алергени, кліщі домашнього пилу,отрута перетинчатокрилих).

o Неможливість  повної  елімінації  алергенів;

o У наявності є потрібний стандартизований алерген.

Оптимальним віком хворого для проведення СІТ вважається інтервал від 5 до 50 років. Кількість причинних алергенів для СІТ бажано, щоб не перевищувала 4 – 5.

Проведення СІТ може здійснювати тільки лікар-алерголог на підставі даних анамнезу та специфічного обстеження.

Тільки він має право безпосередньо контролювати проведення СІТ парентеральним методом. Щодо перорального методу, то він може бути проведеним безпосередньо хворим при дистанційному контролі за цим методом лікаря-алерголога з контрольними візитами хворого при нарощуванні дози, виникненні небажаних явищ, але не рідше 1 разу на місяць. На етапі підтримуючої терапії пероральної СІТ допустимим є опосередкований контроль за хворим (телефон, електронна пошта) з візитами не рідше 1 разу на 2 місяці. Такі ж рекомендації дають закордонні спеціалісти.

У дітей, згідно вітчизняних і закордонних досліджень, СІТ є більш ефективною, ніж у дорослих. Вона здатна обірвати перебіг АЗ, викликати тривалу ремісію, убезпечити від переходу алергічного риніту в бронхіальну астму, суттєво знизити витрати на медикаменти. За даними ретроспективного аналізу, тривалість ремісії після ефективно проведеної СІТ може досягати 10-20 річного періоду, що залежить як від форми і характеру захворювання, так і від якості проведення СІТ.

Матеріал підготувала: доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Наталя Каспрук.

Корисно знати