• Українська
  • English
До Міжнародного Олімпійського дня
До Міжнародного Олімпійського дня

До Міжнародного Олімпійського дня

Сьогодні найбільшим суспільним заходом у світі, що привертає увагу найбільшої кількості людей на планеті Земля, є Олімпійські Ігри.

Вже стало доброю традицією в усьому світі до дня заснування Міжнародного Олімпійського комітету (23 червня 1894 року), відзначати Олімпійський день. Міжнародний Олімпійський Комітет рекомендував Національним Олімпійським Комітетам в день 23 червня, або в найближчі вихідні, влаштовувати різні спортивні свята, щоб залучити максимальне число учасників, поширюючи тим самим олімпійську концепцію «Спорт для всіх».

У червні 1894 року в Парижі відбувся міжнародний конгрес з проблем фізичного виховання, в якому брали участь представники 12 країн. Свою доповідь представив ентузіаст відродження олімпійського руху барон П’єр де Кубертен. У ньому він познайомив присутніх з розробленими ним організаційними основами олімпійських ігор і саме тоді був створений Міжнародний олімпійський комітет. Пост генерального секретаря міжнародного олімпійського комітету зайняв П’єр де Кубертен, а конгрес прийняв рішення про проведення Ігор I Олімпіади в 1896 році в Греції. У 1967 році Міжнародний Олімпійський комітет прийняв рішення: 23 червня вважати Міжнародним Олімпійським днем. На першій Олімпіаді 311 атлетів із 13 країн розіграли медалі в 13 видах спорту. В Олімпійських іграх 2004 року в Греції взяли участь близько 15 з половиною тисяч спортсменів і офіційних осіб більш, ніж з 200 країн світу, а медалі розігрувалися вже в 28 видах спорту. В Олімпійській хартії записано: Олімпійський рух має своїми цілями виховувати молодь за допомогою спорту в дусі кращого взаєморозуміння і дружби, сприяючи, таким чином, створенню кращого і більш спокійного світу. Всі самі імениті спортсмени вважають свою кар’єру, якою б успішною вона не була, неповноцінною без Олімпійської медалі.

Найбільшої слави та популярності у Стародавній Греції зажили Олімпійські ігри, що проводилися в Олімпії один раз на чотири роки і були присвячені Зевсу.

За переказами, ігри започаткував Геракл, який влаштував тут перші спортивні змагання на честь свого друга, що загинув. На час ігор заборонялися війни, а всі, хто йшов до Зевса Олімпійського, користувалися правом недоторканості. З 776 р. до н.е. Олімпійські ігри почали проводитись регулярно і від цієї дати греки і вели своє літочислення.  Олімпійські ігри були лише чоловічим святом — і не розвагою, а служінням богу, тому олімпійські переможці здобували особливу пошану—їх вшановували як людей священних, улюбленців Зевса. Олімпійські ігри проходили влітку і тривали п’ять днів: у перший день атлети приносили жертви богам, давали клятву боротися чесно, судді клялися виносити справедливі рішення, а наступні три дні приділялися змаганням. Більшість змагань відбувалися на стадіоні: біг, стрибки у довжину, метання списа і диска, боротьба, кулачний бій,  біг зі зброєю. У п’ятий, заключний, день ігор перед храмом Зевса нагороджували переможців, покладаючи їм на голови вінки з гілок оливи. Рідне місто ставило переможцеві пам’ятник і до кінця життя годувало безкоштовним обідом. Найславнішим серед борців був Мілон. Ще підлітком він щодня піднімав теля і носив його на своїх плечах. Згодом теля замінив бик, а Мілон став першим силачем Еллади. Всюди в Греції розповідали про подвиги Полідама. Цей атлет однією рукою утримував за колесо колісницю, запряжену четвіркою коней. Трохи поступалися в славі Олімпійським змаганням Істмійські ігри, що влаштовувалися на честь Посейдона. Були свої спортивні ігри і в жінок Еллади, які присвячувалися богині Гері. Особливо часто в них перемагали спартанки. їх, як і спартанських чоловіків, виховували сильними і витривалими.

Минуло близько 2400 років з часу розквіту грецької культури, але вона справила такий величезний вплив на дальший розвиток культури в цілому світі, що її значення ми відчуваємо досі. Любов греків до змагань, що прищеплювалась з ранніх дитячих років, залишалася на все життя. Як переказують легенди, ці змагання греки запозичили від самих богів, життя яких було сповнене війнами, суперечками, подвигами. З легенд та міфів ми знаємо про існування могутніх Зевса, Посейдона, Плутона, Аполлона, Артеміди, Гермеса, Діоніса та інших богів. Захоплюють і вражають героїчні вчинки їхніх дітей —Геракла, Прометея, Персея, Пелопа, Паріса, Ахілла та інших міфічних для, нас персонажів. Саме боги, як переконують легенди, поклали початок Олімпій­ським іграм. Перші змагання нібито влаштував сам Зевс Громовер­жець на честь своєї перемоги над батьком Кроном, який поїдав сво­їх власних дітей, аби ті не заволоділи його троном. На легендарному Олімпі перемогу виборювали бог мистецтв та світла Аполлон, покровитель мандрівників і крамарів Гермес, бог вина Діоніс. Серед героїв, які продовжили традиції богів, називають то Геракла Ідейського, то Пелопа, який переміг сильного і підступного Еномая, батька прекрасної Гіпподамії. Стверджують, що саме на честь Пелопа один з грецьких островів дістав назву Пелопоннес.

Олімпійська культура, Олімпійські ігри – це урочистий гімн Людині. Олімпійська культура – це мистецтво перемагати перш за все себе, це шлях до миру, згоди і досконалості, це шлях до світлого щасливого життя. Наше майбутнє – це гармонія людських зусиль та можливостей. Древній філософ античності Софокл у 406 р до н. е. сказав: «Багато в світі сил великих, але сильніше за людину немає в природі нічого».

Матеріал підготували: Тащук В.К. – завідувач кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, д.мед.н., професор, Полянська О.С. – професор кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, д.мед.н., професор.

 

Корисно знати