Всесвітній день боротьби з раком грудей проводиться щорічно 15 жовтня.
Приурочені до цього дня заходи проходять у більш ніж 44 країнах світу. Мета заходів, що проводяться в цей день – звернути увагу суспільства на проблематику раку грудей, покращити знання з цього питання, з тим, щоб стала можливим діагностика захворювання на початковій стадії та було здійснено належне лікування.
Онкологічне захворювання, яке займає перше місце серед усіх злоякісних пухлин грудної залози. В Україні максимально використовуються спроби діагностики захворювання на ранніх стадіях. Але карцинома грудної залози займає лідируюче місце серед усіх злоякісних пухлин у жінок. Пухлина уражає компоненти власне грудної залози та/або її протоки. Необхідність постійної уваги до проблеми онкозахворюваності на рак грудної залози підтверджена статистичними даними, згідно яких щорічно його діагностують у 180 000 пацієнток у Європі, 130 000 – в США. В Україні захворюваність раком грудної залози у 2014 році склала 53,5 на 100 тис. жіночого населення ( у 2013 році – 62,4 на 100 тис. жіночого населення у 2012 році – 61,7 на 100 тис. жін. нас.). Рівень захворюваності за останні 40 років збільшився більш, ніж утричі. Тому лікарі різних спеціальностей приділяють пильну увагу ранньому виявленню раку грудної залози. Кожен рік у світі на рак хворіє близько 10 млн. чол. Помирає – 6,5 млн. В Україні кожну годину хворіє близько 20, а помирає – 10 людей. За статистикою рак все частіше уражає молодих людей. Щороку реєструють 1,3 млн. нових випадків раку грудної залози. Із них 465 тис. закінчуються летально.
За уточненими даними Канцер реєстру України Національного інституту раку злоякісні пухлини раку грудної залози займають перше місце у структурі онкологічних захворювань серед жінок і складають близько 19% від усіх злоякісних пухлин. Чернівецька область займає нішу з низьким рівнем захворювання в порівнянні з загально державними показниками та в порівнянні зі східними та південними областями. Так, рівень захворювання в нашій області становить (25,3 на 100 тис. населення). Для порівняння – м. Київ (47.4), Кіровоградська обл. (46.6), АР Крим, Запорізька, Харківська області (45 ±0.5)/100 тис. населення.
Фактори ризику виникнення захворювання:
- вік (понад 40 років);
- спадкова схильність
- A ранній початок менструацій (до 12 років);A
- пізня менопауза;
- народження першої дитини у віці понад 30 років;
- переривання вагітності;
- жінки, які ніколи не народжували;
- фіброзно-кістозна хвороба та інші проліферативні захворювання грудних залоз;
- ожиріння (понад 40% нормальної ваги);
- цукровий діабет, гіпертонічна хвороба;
- систематичне паління та вживання алкоголю.
Найкраща профілактика – систематичне самообстеження, збалансоване вітамінами А, Е та D харчування, рентгенографія грудної залози (мамографія).
Як показав досвід світової онкології: ефективна профілактика та лікування раку грудної залози можливі. Сучасні підходи до профілактики, діагностики та лікування дозволяють вилікувати більш ніж 98% пацієнтів на ранній стадії захворювання і більше 60% всіх хворих на рак грудної залози.
Скринінг — це найбільш ефективна сучасна методика обстеження здорових жінок, що дозволяє діагностувати рак на дуже ранній стадії. Термін походить від англійського «scrееning» у значенні «просіювати через сито». Під цим терміном ховається проведення простих і абсолютно безпечних досліджень великого числа людей з метою виявлення серед них тих, хто складає групу ризику з приводу розвитку у них того чи іншого захворювання. Скринінг треба відрізняти від ранньої діагностики — виявлення хвороби у осіб, котрі самі звернулись за медичною допомогою після появи у них скарг чи симптомів хвороби. Для проведення скринінгу раку грудної залози застосовують так звані скринінгові тести, серед яких найголовніші:
• самообстеження грудних залоз;
• клінічне обстеження грудних залоз;
• мамографія.
Самообстеження грудних залоз — якщо його проводити регулярно, може бути достатньо корисним, оскільки відомо, що 8-9 випадків РГЗ із 10 виявляються самими жінками.
Клінічне обстеження — виконується лікарем або спеціально навченим середнім медпрацівником на амбулаторному прийомі, в оглядовому кабінеті поліклініки або підприємстві, включеному до скринінгової програми.
Мамографія — ведучий скринінговий тест, котрий гарантує високий ступінь виявлення пухлин у доклінічній стадії (включаючи рак «іn situ») і сприяє зниженню смертності від РГЗ на 25-30 %. Мамографія може виявити пухлини до того, як вони почнуть проявлятися клінічно. Першу мамографію жінки повинні робити у 40 років. Після 40 – кожен другий рік, а після 50 – щорічно. Жінкам, які не досягли 40 років, рекомендується робити ультразвукове дослідження (УЗД) грудних залоз.
Згідно рекомендацій Державної програми «Онкологія», скринінг РГЗ, який запроваджений на теренах України з 2002 року, передбачає:
• щорічне пальпаторне обстеження грудних залоз у жінок усіх вікових груп;
•мамографічне обстеження жінок віком 40-65 років.
Слід пам’ятати, що діагноз рак грудної залози не є вироком. Як свідчить статистика, виліковуються 95% жінок, у яких захворювання виявлено на І стадії, 80% – на ІІ, 50% – із третьою стадією захворювання.
Роль лікарів патологоанатомів без перебільшення можна вважати однією з найголовніших в боротьбі з онкопатологією. В абсолютній більшості випадків остаточне слово в діагностиці пухлини залишається за патологоанатомом. Саме своїм заключенням лікар за допомогою додаткових методів дослідження (гістохімічних, імуногістохімічних) підтверджує або спростовує діагноз, встановлюється типування пухлини необхідне для якомога підходящого лікування.
Проте ще небезпечніше, ніж сама пухлина є її метастази. Саме метастази приводять до термінальної стадії злоякісної пухлини. Після діагностики метастазів прогноз життя онкохворих різко погіршується. Патологоанатоми всього світу намагаються дослідити і встановити нові методи і механізми прогнозування виявлення метастазів, що, в свою чергу, дозволить попередити виникнення таких небажаних ускладнень онкозахворювання. Не виключенням є і співробітники кафедри патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету. Зараз на кафедрі виконуються специфічні дослідження та кандидатські дисертації, що детально вивчають дану проблему у світі онкопатології.
Матеріал підготували: зав. кафедри патологічної анатомії, д.м.н., проф. Давиденко Ігор Святославович; асистент кафедри патологічної анатомії Лазарук Олександр Володимирович.
