Міжнародний день інвалідів є щорічною подією.
На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше 1 мільярда людей, або 15 % населення Землі. Чисельність інвалідів нажаль зростає. Причиною цьому є природні катаклізми, забруднення навколишнього середовища, дорожньо-транспортні пригоди, вроджені патології та хронічні захворювання.
Нині в Україні понад 2 мільйона 800 тисяч людей мають статус інваліда. Це 6,1 % від загальної кількості населення.
І майже 80 % інвалідів – це люди працездатного віку. Головною причиною інвалідності у дорослих є: хвороби системи кровообігу (35%), на другому місті – новоутворення, в тому числі злоякісні (23%), травми (8%), хвороби кістково-м’язової, ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін. Серед дитячого населення України – 2 % інвалідів, або понад 167 тисяч дітей. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці – вроджені порушення, далі – хвороби центральної нервової системи та розлади психіки і поведінки.
Історія виникнення цього дня починалася у 80-х роках минулого сторіччя, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям інвалідів. У цей період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища інвалідів і забезпечення їм рівних можливостей для подальшого життя в суспільстві. Створена програма дій була підписана 3 грудня 1992 року. Генеральна Асамблея проголосила цю дату Міжнародним днем інвалідів. Він створений, щоб привернути увагу до проблем інвалідів, захисту їхньої гідності, прав і благополуччя, акцентувати увагу суспільства на переваги, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими фізичними можливостями.
Міжнародний день інвалідів звертає нашу увагу, що поруч живуть люди з обмеженими можливостями, які потребують особливої уваги, і яким ми повинні допомогти відчути себе рівними серед здорових співгромадян. На долю цих людей випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Їхні мужність та оптимізм – взірець для інших. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Ці люди пристосовуються, як можуть зі всіх своїх сил. Практика показує, що інваліди можуть бути і бувають повноцінними та високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.
У цей День всі повинні приєднатися до цієї міжнародної ініціативи і подякувати всім, хто не байдужий до цієї проблеми, хто намагається кожен день робити те, про що ми згадуємо раз на рік. Також хочеться побажати кожному зробити щось для покращення умов існування найменш захищеної версти населення, щоб наступний Міжнародний день інваліда відмітити з гордістю за свої вчинки. Захищаючи гідності інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Адже для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам.
Та головне, щоб наша увага і турбота не обмежувались одним днем у році. Тому, згадуються слова: «У душах людських хай палає тепло, людське милосердя хай творить добро».
Матеріал підготувала: доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Трефаненко І.В.
