• Українська
  • English
Гестаційний пієлонефрит або пієлонефрит вагітних
Гестаційний пієлонефрит або пієлонефрит вагітних

Гестаційний пієлонефрит або пієлонефрит вагітних

гострий неспецифічний інфекційно-запальний процес, який уперше розвинувся під час теперішньої вагітності.

 

В Україні частота захворюваності на гестаційний пієлонефрит коливається від 5% до 15% та займає перше місце серед екстрагенітальної патології вагітних. В останні роки  значно зросла частота виникнення пієлонефриту вагітних. Найчастіше хворіють вагітні жінки віком 20-24 роки. Частіше гестаційний пієлонефрит розвивається у другому триместрі вагітності, у 80 % випадків є правобічним внаслідок більш вираженого механічного тиску вагітної матки на правий сечовід. Загальна летальність сягає 3% хворих, загибель плода спостерігається у 6–17% випадків, частота передчасних пологів – у 20%.

Важливу роль у розвитку гестаційного пієлонефриту відіграють несановані вогнища інфекції в організмі, прихована інфекція сечостатевої системи, порушення відтоку сечі з нирок внаслідок впливу вагітності на м’язовий апарат сечових шляхів.

Гострий пієлонефрит вагітних та породіль проявляється симптомами загального інфекційного захворювання з вираженою інтоксикацією організму та наявністю місцевих симптомів, останні менш виражені у породіль. Клінічний перебіг характеризується больовим синдромом, температурною реакцією, лабораторними змінами у крові та сечі, проте інколи, при розвитку нагноєння, має атиповий характер. Клінічна картина ГП в останні роки дещо змінилася, у більшості вагітних (95-97%) має перебіг недеструктивного запального процесу, при субфебрильній, або нормальній температурі, без ознобу, симптомів інтоксикації, без виразного болю у поперековій ділянці. Гнійно-деструктивні форми запалення в нирках діагностують в 3-5% пацієнток.

Розпізнається пієлонефрит вагітних  переважно за допомогою лабораторних методів дослідження та при ультразвуковому дослідженні сечової системи. Сьогодні широко проводять імунодіагностику у хворих на всіх етапах лікування.  Ультразвукове дослідження дозволяє виявити порушення відтоку сечі від нирок, візуалізувати патологічні зміни у нирці та контролювати динаміку запального процесу.

Лікування гестаційного пієлонефриту вагітних та породіль має бути комплексним. Медикаментозна терапія починається після відновлення пасажу сечі. Першочергові заходи включають відновлення порушеного відтоку сечі: позиційна дренуюча терапія (колінно-ліктьове положення), катетеризація та стентування сечоводу. При неможливості виконання чи неефективності цих методів дренування нирки виконують  оперативне втручання.

Призначення медикаментозної терапії залежить від терміну вагітності, важкості та тривалості захворювання, індивідуальної чутливості до даного препарату, алергологічного анамнезу, функціонального стану нирок та печінки, можливості проникнення ліків  через плаценту або в молоко матері. При виборі антибактеріальної терапії перевагу віддають препаратам, що менше проникають за плацентарний бар’єр.

Профілактикою гестаційного пієлонефриту є лікування наявних у вагітної вогнищ інфекції: каріозні зуби, синусит, кольпіт та інше. Корисне щоденне перебування в колінно-ліктьовому положенні 3-4 рази на день по 5-8 хв. До неспецифічної профілактики пієлонефриту відносять ведення здорового способу життя: прогулянки на свіжому повітрі,  у раціоні повинні бути всі необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінерали. Рекомендується уникати переохолодження, важкої фізичної праці. Для профілактики застою інфікованої сечі в нирках може застосовуватися фітотерапія: журавлинний морс, кавуни і цитрусові, настої трав (толокнянка, шипшина, польовий хвощ та ін.),  рослинний препарат Канефрон Н.

Протягом всієї вагітності необхідно динамічне спостереження з дослідженням сечі та ультразвуковим контролем, раннє виявлення порушень відтоку сечі, своєчасне призначення необхідної терапії. Жінки, які перехворіли на гестаційний пієлонефрит, потребують ретельного спостереження в післяпологовому періоді урологами та акушерами-гінекологами.

Диспансерний нагляд вагітної жінки із захворюваннями нирок, вибір правильної тактики ведення вагітності та пологів сприяють зниженню частоти захворювання й ускладнень для матері та плода.

Матеріал підготувала: доцент кафедри урології та нейрохірургії БДМУ Ілюк І.І.

Корисно знати