Причинами отруєнь може слугувати велика кількість рослин,
яких на сьогодні нараховується біля 700 видів. Розрізняють отруйні та культурні рослини, які набувають отруйних властивостей внаслідок зміни їх хімічного складу (наприклад при неправильному зберіганні – зерно, картопля). Отрутою у рослинах служать хімічні сполуки, які відносяться до алкалоїдів, глікозидів, рослинного мила (сапоніни), кислот, смол, вуглеводів. Отруєння рослинними токсинами виникає при використанні в їжу плодів, листя або коріння, які вживають помилково.
Найбільш загрозливими для життя прийнято вважати отрути, які токсично впливають переважно на нервову систему, такі як аконіт, конопля та ін.
За дією токсинів переважно на ту чи іншу систему організму рослини поділяють на:
– ті, що викликають пошкодження ЦНС (аконіт, красавка, боліголов, цикута, дурман, конопля, тютюн, чистотіл);
– ті, які викликають пошкодження шлунково-кишкового тракту (вовче лико, крушина, молочай, пасльон);
– рослини, які викликають пошкодження серця (конвалія, наперстянка, чемериця);
– такі, що спричиняють пошкодження переважно печінки (гірчак розовий, геліотроп);
– рослини, що переважно пошкоджують шкіру (кропива, борщовик).
Клінічна картина залежить від виду рослини та її кількості, яка попала в організм. Наприклад Боліголов плямистий при легкій формі отруєння викликає нудоту, блювання, часті рідкі випорожнення. У тяжких випадках виникає м’язова слабкість, яка з часом може перейти у параліч скелетних м’язів (починаючи з ніг). Смерть наступає від паралічу дихальних м’язів.
Аконіт джунгорський (лютік блакитний) – відноситься до найбільш токсичних алкалоїдів. Частіше отруєння наступає випадково, коли випивають спиртовий розчин аконіту, який використовується зовнішньо для лікування невралгій та радикуліту. Через декілька хвилин після вживання аконіту з’являється відчуття печіння в роті, слинотеча, біль у череві, блювання, загальмованість та втрата зору. У тяжких випадках виникають судоми, параліч м’язів, зупинка дихання та серцевої діяльності.
Дурман звичайний. Отруєння супроводжується розширенням зіниць, сухістю в роті, тахікардією, порушеннями зору. У тяжких випадках виникають галюцинації, збудження, судоми, втрата свідомості, порушується серцева діяльність і дихання.
При отруєнні конвалією, наперстянкою або чемерицею спочатку виникають біль в череві, блювання та діарея. Отруєння середнього ступеня супроводжуються порушеннями ритму і частоти серцевих скорочень, часто виникає брадикардія. У тяжких випадках виникає пошкодження нервової системи – виникає психомоторне збудження, судоми і навіть кома.
Однак токсини більшості рослин впливають переважно тільки на шлунково-кишковий тракт: бузина, білокрильник болотний, вовче лико та інші. Токсичною може бути картопля, яка перезимувала у полі або проросла. У такій картоплі утворюється алкалоїд солонін, який викликає в організмі диспепсичні явища.
Діагностика базується на анамнестичних і клінічних даних.
У разі отруєння рослинними токсинами слід надати невідкладну допомогу, починати яку слід із негайного промивання шлунку. Якщо потерпілий в свідомості – дають випити 3-4 стакани води і, натискуючи пальцем або шпателем на корінь язика, викликають у нього блювання. При отруєнні аконітом і боліголовом шлунок промивають слабким розчином марганцевокислого калію. Після промивання шлунка дають випити активоване вугілля, а через 1-2 години повторно промивають шлунок. Також проводять симптоматичну терапію і детоксикацію.
Матеріал підготував: доцент кафедри анестезіології та реаніматлогії Ткачук О.В.
