Під розумовою відсталістю або олігофренією слід розуміти загальне недорозвинення психіки дитини,
в якій центральне і визначальне місце займає недорозвинення пізнавальної діяльності і інших вищих психічних функцій, загальною ознакою яких є наявність вродженого або набутого в ранньому дитинстві (до 3 років) загального недорозвинення психіки з перевагою інтелектуальної недостатності. Структура дефекту характеризується тотальністю і відносною рівномірністю недорозвинення різних сторін психіки.
Олігофренія широко розповсюджена у всьому світі (1 – 3% населення). Приблизно 75% осіб, що належать до розумово відсталих, мають легку розумову відсталість (IQ>50). Інші, тобто ті, у кого IQ<50, складають приблизно 4 на 1000 населення.
Останніми роками наголошується деяке збільшення кількості розумово відсталих. Це пояснюється зростанням загальної тривалості життя, а також більшою виживаємістю дітей з вадами розвитку і дефектами ЦНС завдяки успіхам медицини. Має значення і більш точний, ніж раніше, облік олігофренів в багатьох країнах.
Причини олігофреній різноманітні. Всі фактори, які здатні викликати розумову відсталість, поділяються на спадкові (головним чином вроджені порушення обміну речовин, які викликають зміни з боку головного мозку) та обумовлені зовнішніми впливами, які діють на плід, що розвивається, через організм матері під час вагітності або ушкоджують мозок дитини віком до трьох років. До таких уражень відносять важкі хронічні захворювання матері, шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем і наркотиками), пологові травми, токсикоз другої половини вагітності, затяжні пологи, порушення циркуляції крові в судинах пуповини, неправильне будова плаценти, слабкість пологової діяльності, травми головного мозку дитини і перенесені нею нейроінфекції тощо.
Провідна роль в походженні розумової відсталості належить генетичним факторам. Найбільш поширеною і добре відомою хромосомною формою олігофренії є хвороба Дауна, що зустрічається у 9-10% всіх розумово відсталих дітей.
Серед великої кількості різноманітних захворювань важливе місце посідають ті, що зумовлені екологічними факторами. Такі захворювання часто доволі поширені та впливають на здоров’я населення, яке проживає в зоні дії того чи іншого патогенного фактора. Особливе місце займає нестача йоду в навколишньому середовищі, що є причиною йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) 2011 року 40 мільйонів жителів планети – страждають від вираженої розумової відсталості за рахунок йододефіциту.
В умовах йододефіциту кількість випадків розумової відсталості серед населення зростає удвічі, а показники інтелекту знижуються на 10–15 пунктів.
Навіть легкий дефіцит йоду у вагітної жінки не дає реалізуватися інтелектуальному потенціалу дитини, закладеному на генетичному рівні. Серйозна нестача йоду у вагітних жінок призводить до народження дітей з кретинізмом.
Але найбільш згубну дію дефіцит йоду робить на дитячий організм. Ступінь вираженості йодного дефіциту і вік дитини – фактори, що впливають на тяжкість ушкодження головного мозку і рівень порушень інтелектуальної сфери. При недостатньому споживанні йоду вагітною жінкою зростає ризик народження дитини з важкою розумовою відсталістю – кретинізмом (неврологічним або мікседематозний). Від цього страждають слух, зорова пам’ять, мова. У йододефіцитних регіонах у багатьох дітей без класичних ознак кретинізму спостерігається відставання в психомоторному розвитку, розвивається інтелектуальна недостатність. Їм важко вчитися в школі, вони погано виконують психомоторні тести, при спеціальному неврологічному обстеженні у них спостерігаються легкий спазм і ригідність м’язів проксимальних відділів кінцівок. Більш ніж у 80% дітей, що проживають в районі помірного йодного дефіциту, виявляється порушення пізнавальних функцій; в більшій мірі страждають увага, сприйняття, тонка моторика. Цей дефіцит знижує пізнавальні функції у дошкільнят на 15 – 44%, у школярів – на 9 – 38%.
У зв’язку з цим давно актуальна проблема ефективної профілактики незворотньої розумової відсталості (кретинізму) у дітей та оборотних порушень інтелектуальних функцій в умовах йодного дефіциту у населення різних вікових груп. Для цього використовуються методи індивідуальної, групової та масової профілактики.
Масова йодна профілактика полягає в додаванні цього мікроелемента в кухонну сіль, хліб, воду. Йодована сіль – універсальний спосіб усунення недостатності.
Профілактика розумової відсталості включає в себе медико-генетичне консультування для виявлення і лікування спадкових форм розумової відсталості та профілактики народження розумово відсталих. Особливе значення має придаваться профілактиці інтранатальної асфіксії і пологової травми. Певне значення має профілактика інфекцій і травм у новонароджених і дітей раннього віку. Деяке значення має боротьба з алкоголізацією, дотримання техніки безпеки на шкідливих виробництвах. Профілактикою розумової відсталості є також поліпшення умов навколишнього середовища і виховання.
Таким чином, проведення заходів по запобіганню розумової відсталості та профілактики дефіциту йоду сприяє оздоровленню населення, збереженню його інтелектуального потенціалу, що є серйозною медико-соціальною проблемою.
Матеріал підготувала: Карвацька Наталія Семенівна – лікар-психіатр, медичний психолог, психотерапевт, кандидат медичних наук, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка
