Захворювання органів дихання наразі займають провідне місце у структурі дитячої патології.
Близько 85% серед них – це гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). ГРЗ також належить лідуюча позиція серед інфекційної патології у дітей, становлячи 90% усіх дитячих інфекцій. Висока захворюваність (понад 60 тис. на 100 тис. дитячого населення) та чималі загальні витрати на лікування ГРЗ у галузі охорони здоров’я, зважаючи на їх поширеність, зумовлюють необхідність розробки сучасних ефективних профілактичних та лікувальних заходів.
За даними ВООЗ, кожного року на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) хворіє кожний третій житель планети. За даними офіційної статистики, в Україні на ГРЗ щорічно хворіють близько 4 млн дітей (приблизно кожна друга дитина) до 14 років.
Враховуючи вищезазначене, лікування та профілактика цих захворювань залишаються в центрі уваги педіатрів. Без своєчасного й адекватного лікування ці захворювання можуть приймати ускладнений перебіг, супроводжуватися хронізацією або сприяти загостренню наявної хронічної патології.
ГРЗ викликаються різноманітними вірусами, що відносяться до різних родів і сімейств. Їх об’єднує виражене спорідненість до клітин епітелію, що вистилає дихальні шляхи. ГРЗ можуть викликати різні типи вірусів грипу, парагрипу, аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, реовіруси. У переважній більшості (за винятком аденовірусів) збудники належать до РНК вірусів. Практично всі збудники (крім рео-і аденовірусів) нестійкими в навколишньому середовищі, швидко гинуть при висушування, дії ультрафіолетового світла, дезинфікуючому засобів. Іноді ГРЗ можуть викликати віруси Коксакі та ЕСНО.
Джерелом ГРЗ є хвора дитина. Найбільшу небезпеку становлять хворі на першому тижні клінічних проявів. Передаються віруси по аерозольного механізму в більшості випадків повітряно-крапельним шляхом, в поодиноких випадках можлива реалізація контактно-побутового шляху зараження.
Загальні риси ГРЗ:
- Скарги: більше чи менше виражені симптоми загальної інтоксикації, катаральні симптоми — дряпання, значно рідше — біль у горлі, нежить, сухий кашель.
- Помірна гіперемія, в основному піднебінних дужок, м’якого піднебіння, язичка, задньої стінки глотки із наявністю зернистості (збільшені лімфатичні фолікули).
- Гіперемія слизової оболонки носових ходів.
- Мигдалики переважно інтактні (за винятком аденовірусної інфекції).
- Кон’юнктивіт (виражений більше чи менше, залежно від виду ГРЗ).
- Ознаки ураження кількох відділів верхніх дихальних шляхів.
- Для кожного виду є характерним найтяжче ураження певного відділу верхніх дихальних шляхів з розвитком характерної симптоматики.
- У гемограмі зазвичай спостерігається лейкопенія (нормоцитоз) з паличкоядерним зсувом і відносним лімфомоноцитозом.
Лікування ГРЗ має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно! При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.
Заходи профілактики поділяються на:
- Неспецифічні засоби профілактики, що спрямовані на зміцнення загальних захисних сил організму, відносяться всі оздоровчі заходи:
- фізична культура,
- загартування,
- перебування на свіжому повітрі,
- обмеження впливу тютюнового диму,
- раціональне харчування з достатнім вмістом в їжі вітамінів,
- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії (інтерферонів або індукторів інтерферону), вживання відвару шипшини, смородини, настоянки елеутерококу, аралії, ехінацеї, китайського лимоннику, женьшеню, тощо.
- Специфічна профілактика – найдоцільнішим є вакцинація проти вірусу грипу (вакцини. що зареєстровані в Україні: ваксігрип, флюарикс, інфлувак).
- Специфічною профілактикою захворювань органів дихання є також застосування вакцин з умовно-патогенних бактерій, які не тільки підвищують резистентність до конкретного мікроба, але й мають могутній неспецифічний імуномодулюючий і стимулюючий ефект. Найчастіше їх застосовують у міжсезонний період або перед початком холодної пори року, коли найчастіше реєструється найвища захворюваність органів дихання у дітей. Це пояснюється наявністю в їх складі ліпополісахаридів, білків та інших речовин — активаторів імунітету, що діють як ад’юванти. Неодмінною умовою при призначенні імуномодулюючої терапії ліпополісахаридами повинен бути достатній рівень клітин-мішеней (тобто абсолютного числа нейтрофілів, моноцитів і лімфоцитів).
Все більш широке застосування наразі знаходять комплексні лікувальні вакцинні препарати, що представляють собою або лізати, або рибосомальні фракції мікроорганізмів, найбільш часто викликають ураження органів дихання або ЛОР-органів. Число антигенів мікроогранізмов в препаратах коливається від 4 до 48. До них відносяться: бронхомунал (7 штамів), бронховаксом (7 штамів), ІРС-19 (19 штамів), респіброн (8 штамів), рібомуніл (5 штамів), лікопід (синтетичний імуностимулятор), тощо.
Вибір методу специфічної профілактики захворювань органів дихання найкраще узгодити з лікарем-фахівцем з врахуванням індивідуальних особливостей організму дитини.
Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:
- уникати близького контакту з хворими людьми;
- залишатися вдома, якщо дитина хвора, обов’язково звертайтесь до лікаря, не відвідувати міста скупчення людей;
- пити як можна більше (чай, сік, морс) – це допоможе зменшити інтоксикацію організму;
- закривати рот і ніс одноразовою серветкою, коли кашляєте або чхаєте. Ви допоможете іншим людям, що оточують вас, уникнути зараження. Одноразові серветки викидайте у відведені місця для сміття (урни);
- мийте ретельно руки з милом – це захистить від інфекції;
- намагайтеся не торкатись очей, носа або рота.
- не переохолоджуйтесь, а якщо це відбулось, то вдома слід прийняти гарячу ванну, обов’язково переодягтись у чистий і теплий одяг.
Матеріал підготувала: доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Світлана Тарнавська
