Сьогодні, ми живемо в період стрімкого розвитку цифрових технологій, та швидких змін в галузі обробки, обміну та збереження інформації.
Прикладом є той факт що понад 50 % відсотків населення нашої планети користується мобільними телефонами. У більшості мешканців у користуванні окрім телефону є комп’ютер або ноутбук чи планшет. Людина користується ним для роботи, спілкування з близькими, навчання або ж просто для розваг. Сьогодні людина будує «розумні» будинки, автомобілі, телевізори, годинники. Цифрові технології все глибше проникають у суспільство завойовуючи все більше і більше прихильників. На сьогодні мобільний телефон це не просто пристрій для зв’язку із іншим абонентом, це цілий набір інструментів, як для роботи так і для розваг. Однак із розвитком технологій і використанням програм та додатків на пристроях зростають ризики, які пов’язані із безпекою користувача, збереженням конфіденційної інформації та особистих даних. Тому на окрему увагу заслуговують програми що несуть загрозу важливій для вас інформації. Оскільки ці програми здатні на багато речей, від злого жарту що зіпсує вам настрій так і до створення великих складнощів у вашому житті. Отож згадаємо деякі з них:
Адваре це рекламні модулі, які відволікають увагу користувача (постійно відкриваються додаткові вікна під час роботи або іде перехід на інші інформаційні ресурси).
Дропери – програми, які встановлюють так звані троянські програми які здатні викрасти інформацію із вашого комп’ютера.
Руткіт – ще один спеціальний вид троянських програм.
Клавіатурний шпигун – програма, за допомогою якої здійснюється фіксування введення користувачем паролів та пін-кодів. Зловмисники з метою викрадення вище згаданої інформації можуть встановлювати відповідне обладнання або ж згадану програму як на персональний комп’ютер так і на банкомат або термінал.
Хробаки – окремий вид шкідливих програм, головним завданням яких є розмноження серед комп’ютерів в мережі та порушення їх роботи. Потрапляють до комп’ютера ці програми зазвичай у більшості випадків через прикріплений файл до поштового повідомлення, що надійшов на вашу електронну скриньку. На сьогодні відомо понад 50 тисяч комп’ютерних вірусів.
Фішинг – іще одна технологія розроблена з метою викрадення конфіденційної інформації (шляхом створення точних копій сайтів)
Фармінг – дещо схожий із фішингом оскільки користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів, де власне відбувається зараження комп’ютера вірусами та програмами-шпигунами.
Спам – програма здійснює розсилку реклами або іншого виду повідомлень користувачам без їх згоди або їх бажання.
Наступні терміни описують речі із якими може зіткнутися користувач у всесвітній павутині:
Кібер-грумінг – зловмисник входить у довіру до дитини і маніпулюючи нею, просить зробити фото чи відео матеріали інтимного характеру, які в подальшому публікує на інтернет сайтах.
Кібербулінг – зумисний психологічний тиск(залякування, цькування), спрямований на конкретну особу у кіберпросторі, як правило, несе тривалий характер. «Булер» завжди діє анонімно, задля того щоб жертва не знала від кого ідуть агресивні дії.
Шантаж – зловмисник маніпулюючи користувачем отримує необхідну інформацію з метою шантажу або подальшого пограбування, свої дії здійснює маскуючи своє справжнє ім’я.
Он-лайн хижаки – дещо схоже із Кібер-грумінгом, особи встановлюють контакт із дітьми користуючись їхньою довірою та шляхом розмов на форумах або окремих чат-кімнатах, електронною поштою здійснюють на них свій вплив іноді заманюють дітей на реальні зустрічі.
Звичайно що це не весь перелік «сюрпризів» з якими може зіткнутись користувач, тому слід пам’ятати про «цифрову безпеку» та «цифрову гігієну» користуючись пристроями та працюючи в інтернет мережі. Варто користуватися ліцензійним програмним забезпеченням, використовувати спеціальні програми для захисту даних на своїх пристроях. Батькам слід приділяти увагу сайтам на які заходять їх діти та з ким вони спілкуються у соціальних мережах. За потреби обмежити доступ до «небажаних» або потенційно небезпечних ресурсів. Обов’язково потрібно проводити з дітьми розмови про речі та людей з якими вони можуть «зустрітись» у соціальних мережах та яку небезпеку це становить.
Кілька правил для дітей при користуванні інтернет мережею:
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Будьте обережними, надаючи особисту інформацію.
Думайте про те, з ким ви розмовляєте.
Пам’ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
Дотримуйтесь правил
Ви маєте дотримуватися законів навіть в Інтернеті.
Пам’ятайте, що в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе.
Інформацію підготував доцент кафедри медичної біології та генетики Володимир ВОЛОШИН
