Бронхіальна астма (БА) у дітей
залишається актуальною медико-соціальною проблемою. За даними епідеміологічних досліджень її поширеність у світі серед дитячого населення становить від 5 до 10 %. Згідно з показниками офіційної статистики МОЗ України поширеність БА серед дітей дорівнює близько 5,61 випадки на 1000 дитячого населення, що у 10 разів менше за світові дані. Це свідчить, перш за все, про проблему гіподіагностики цього захворювання в нашій країні, що може призвести до несприятливого перебігу астми з формуванням тяжких форм хвороби та ранньої інвалідизації пацієнтів.
Різноманіття клінічних проявів бронхіальної астми зумовлене численними відмінностями за чинниками ризику розвитку астми, обтяженою спадковістю за алергічними захворюваннями в родині, статтю (в ранньому віці частіше хворіють хлопчики, в пубертатному віці – дівчатка), віком маніфестації хвороби, наявністю супутньої алергічної патології та характером запальної відповіді дихальних шляхів і відповідно тяжкістю перебігу захворювання.
Наразі існують численні міфи щодо бронхіальної астми в дітей, які перешкоджають правильному розумінню хвороби в маленьких пацієнтів, зумовлюють пізнє встановлення діагнозу астми та утруднюють досягнення контролю над захворюванням.
Міф 1. Бронхіальна астма – це спадкове захворювання, тому можливе лише в родинах з обтяженим спадковим анамнезом за алергічними захворюваннями.
Реальність. Певною мірою, справді, найчастіше ризик розвитку бронхіальної астми в дітей вищий у дітей із вказівками на обтяжений алергологічний анамнез в сімейному родоводі, проте вірогідність розвитку БА в дітей в яких в родинах немає випадків алергічний хвороб сягає понад 10%.
Міф 2. Бронхіальну астму лікувати довго не потрібно, все рівно потім «переросте» (з віком наступить видужання).
Реальність. Хоча в підлітковому віці стійка клінічна ремісія трапляється у 16-52% випадків, а легший перебіг захворювання – у кожної другої дитини, у половини пацієнтів симптоми захворювання прогресують у дорослий період життя, або повторно з’являються після нетривалої ремісії у 40-70% хворих. Слід також зазначити, що з віком відбуваються процеси ремодуляції бронхів, тобто їх заміщення сполучною тканиною, що зумовлює тяжчий перебіг нападів астми та нижчу ефективність протизапальної терапії в дорослому віці порівняно з дітьми.
Міф 3. Оскільки бронхіальна астма – алергічне захворювання, замість глюкокортикостероїдів можливе призначення антигістамінних препаратів.
Реальність. На жаль численні дослідження показали, що використання лише антигістамінних препаратів для лікування БА не ефективно. Водночас, застосування даних препаратів в комплексному лікування хворих на БА за наявності у них клінічних проявів алергічного риніту або дерматиту, полегшує перебіг цих супутніх алергічних проявів.
Міф 4. Не застосувати інгаляційні глюкокортикостероїди дітям, хворим на БА, оскільки можливі чисельні побічні ефекти.
Реальність. Інгаляційні глюкокортикоїди (ІГКС) використовуються в лікуванні бронхіальної астми вже понад 30 років. Потенційні системні ефекти препаратів – вплив на функціональний стан надниркових залоз, метаболізм кісткової тканини, ріст дітей, ожиріння, частоту утворення катаракти, та імунологічні показники вивчені досить детально. Встановлено, що при використанні низьких та середніх доз інгаляційних глюкокортикостеродів не відбувається пригнічення функції наднирників, не підвищується маса тіла, не порушується ріст дітей, та відповідно ІГКС не зумовлюють розвиток остеопорозу. Таким чином, застосування ІГКС в режимі низьких та середніх доз є безпечним. Лише призначення високих доз інгаляційних глюкокортикостероїдів при недотриманні техніки їх застосування, в окремих випадках, може зумовлювати зазначені побічні ефекти.
Міф 5. Достатньо короткочасного лікування – зняття нападів бронхіальної астми, а надалі лікуватися не потрібно, оскільки у дитини немає симптомів хвороби.
Реальність. Короткочасне лікування лише загострень хвороби в дітей, гіподіагностика бронхіальної астми призводить до повторних епізодів загострень – нових нападів астми, що зумовлює призначення масивної терапії. Тому, лише співпраця лікаря, батьків пацієнта та дитини, правильний вибір протизапальної терапії БА дозволяє втримати контроль над захворюванням, зменшити частоту загострень астми, досягнути стійкої ремісії хвороби.
Таким чином, незважаючи на існування численних міфів щодо бронхіальної астми в дітей, своєчасне звернення до лікаря, вчасна діагностика астми та призначення адекватного лікування дозволить встановити контроль над захворюванням, досягнути стійкої ремісії хвороби.
Матеріал підготувала: Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб.
