Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей,
одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його відзначення в день 1 червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році. Організація Об’єднаних Націй підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров’я і життя людини – одним з пріоритетів у своїй діяльності. В Україні цей день відзначають з 1998 року.
Давайте менше говорити про обов’язки дітей, а більше про їхні права. (Ж.-Ж. Руссо)
Благополуччя дітей та їх права завжди викликали пильну увагу міжнародного співтовариства. Ще в 1924 році Ліга Націй затвердила Женевську Декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися в основному в контексті заходів, які необхідно було прийняти відносно рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми. У 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини, яка вважається світовою конституцією для дітей і в якій проголошені соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Україна ратифікувала Конвенцію і тим самим взяла на себе великі зобов’язання в царині забезпечення прав людини. В нашій країні основним законом, спрямованим на забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і всебічний розвиток є Закон України “Про охорону дитинства”. Різні державні інституції покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють у цій сфері, щоб кожна дитина почувала себе повноцінним членом суспільства.
Дитину жодним чином не можна прирівнювати до дорослої людини, у тому числі й у правових аспектах. Дитина має бути забезпечена особливими правами, особливим захистом, які мають часовий вимір і спеціальне призначення. Дитина, як і кожна людська істота, від народження має всі права людини. Але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Це обумовлено її фізичною, розумовою, моральною та духовною незрілістю. І для того, щоб дитина стала зрілою людиною у всіх відношеннях, їй необхідно мати певні спеціальні, додаткові можливості. Права дитини – це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості.
Проблема дитинства є важливою проблемою в усьому світі, бо діти – це майбутнє будь-якої країни. Знаючи свої права з дитинства, людина зможе плідно й ефективно брати участь у розбудові правового суспільства держави. З часу утворення Організації Об’єднаних Націй об’єктом її особливої турботи і допомоги завжди були діти, їх благополуччя і права. Одним з перших результатів діяльності ООН було рішення, прийняте Генеральною Асамблеєю про утворення Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), як одного з органів ООН для надання допомоги дітям. ЮНІСЕФ є постійно діючою структурою, метою якої є задоволення довготривалих потреб дітей у країнах, що розвиваються. З плином часу, не дивлячись на певні досягнення окремих країн в забезпеченні більш благополучного стану дітей, місія ЮНІСЕФ не зазнала змін: діяти в інтересах дітей і залежності від їх потреб і без будь-якої дискримінації. При цьому важливо відзначити, що до цього часу ЮНІСЕФ є головним механізмом міжнародної допомоги дітям, які перебувають у важких умовах. Значимість ролі ЮНІСЕФ як провідника інтересів міжнародного співтовариства по впровадженню в усіх країнах світу положень Конвенції ООН про права дитини закладається перш за все в широкій пропаганді необхідності захисту прав і охорони законних інтересів неповнолітніх дітей і мобілізації ресурсів на покращення їх становища.
Права людини є природною приналежністю, невід’ємною властивістю кожного члена суспільства з самого моменту його народження. Саме завдяки здійсненню прав і свобод проявляється унікальність особистості, розкриваються творчі здібності і можливості кожної людини, що вирішальним чином відбивається на розвитку суспільства в цілому.
Не випадково Загальна декларація прав людини починається зі слів про те, що основою свободи, справедливості і загального миру є визнання рівної гідності, властивої всім членам людської сім’ї, а також їх рівних і невід’ємних прав. Права людини – це одна з найсвятіших й найдорожчих людських цінностей, тому треба їх шанувати і дотримуватись, вміти відстоювати і поважати.
Майбутнє кожної людини і людства в цілому потенційно залежить від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий захист безумовно є основним завданням сучасності, у вирішенні якої має бути зацікавленим все світове співтовариство.
Матеріал підготував: зав. кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, д. мед. н., професор Нечитайло Ю.М.
