Грудне вигодовування має надзвичайно велике значення для повноцінного розвитку дитини:
це контакт з мамою, звичні запахи та смаки, тілесний комфорт, задоволення рефлексу смоктання, почуття безпеки, джерело харчування та життя, налагодження всіх функцій організму, становлення і розвиток імунної, нервової та ендокринної систем.
Кожна жінка повинна знати, що її молоко є найбільш повноцінною їжею для її дитини в перші 6 місяців життя, а за окремими спостереженнями і протягом першого року життя.
Годування грудним молоком — це не тільки їжа для дитини. Це моменти психологічного спілкування з дитиною, це джерело любові, тепла та захищеності.
У породіллі протягом перших 2-3 днів після пологів з’являється невелика кількість (30 мл за добу) молозива, але енергетична цінність його висока. Це задовольняє харчові потреби новонародженої дитини. За рахунок високого вмісту в жирному молозиві біологічно активних та захисних чинників воно забезпечує надійне пристосування дитини до умов позаутробного існування, захист від інфекцій, повноцінне харчування. Концентрація жиру в останніх порціях молока буває в 4-5 разів вища, ніж у початкових. Саме за рахунок останніх порцій молока дитина насичується, в той час як за рахунок перших порцій вона напивається. На 3-4 день із молочних залоз починає виділятися перехідне, а через тиждень – зріле молоко. В період згасання лактації, коли грудне вигодовування закінчується природнім шляхом, молоко за своїм складом наближається до молозива.
Під час смоктання дитиною грудей подразнюються нервові закінчення, які є на соску та навколососковій ділянці. Вони надсилають сигнали в мозок, у результаті чого виробляються гормони, які стимулюють продукування та виділення молока.
Грудне вигодовування виконує важливу біологічну роль – захисну, регуляторну, профілактичну. Розвиток та функціональна зрілість імунної системи визначаються віковими особливостями та умовами догляду за немовлям, у тому числі характером харчування. Із п’яти критичних періодів становлення імунітету у після народження два припадають на перший рік життя (період новонародженості та 3-6-й місяць). Малюк захищений від анемії, дефіциту кальцію, йоду, частих важких інфекційних захворювань, швидше одужує.
Материнське молоко сприяє формуванню власної системи імунітету в дитини. Завдяки великій кількості антиінфекційних речовин та наявності антитіл до всіх захворювань, якими хворіла мати, материнське молоко можна вважати першим «природним щепленням» малюка. У дітей відбувається правильне формування щелепно-лицевого скелету, в них немає проблем з прикусом. Розвиток «смоктального насоса» в процесі грудного вигодовування в більшій мірі визначає становлення апарату артикуляції звуків. У цих дітей практично немає порушень мовлення.
Грудне молоко містить не тільки поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), біологічно активні компоненти, а й ферменти, необхідні для їх травлення, більше 15 видів гормонів, імуноглобуліни, лізоцим, лактоферин, комплемент, лейкоцити, олігосахариди, вітаміни та мікроелементи у співвідношеннях оптимальних для засвоєння. Вони захищають малюка від кишкових інфекцій, сприяють розвитку головного мозку і дозволяють легше переносити будь-які інші хвороби.
У дитини, яку годують сумішшю: в 3 рази вище ризик захворіти гастроентеритом, у 2-7 разів вищий ризик захворіти алергіями та астмою, в 3 рази – вушними інфекціями, в 4 рази – менінгітом, в 3-5 разів – циститом, в 2,5 рази – дитячим діабетом, в 2 рази вище ризик померти від синдрому раптової дитячої смерті, в 2-5 разів вище ризик запалення легенів, інфекцій дихальних шляхів, запальних захворювань кишечника, раку крові.
Зменшення кількості пологів та тривалості грудного вигодовування призвело у теперішній час до збільшення естрогенного навантаження на організм в 4 рази, та зростання патології жіночої статевої сфери.
Зменшуючи тривалість грудного вигодовування, ми тим самим збільшуємо ймовірність виникнення доброякісних пухлин матки та молочних залоз. З метою збереження здоров’я матері та дитини годувати грудьми треба довше – до 2 років, а при наявності у жінки ендометріозу або міоми матки – до 3 років.
При цьому подовжується більш тісний емоційний зв’язок між матір’ю і дитиною, що сприяє зміцненню довірчих і спокійних взаємин у майбутньому. Крім цього у годуючої жінки довше зберігається «стереотип материнської поведінки». Вона більш уважно стежить за дитиною, що призводить до зменшення ймовірності травм у малюка, знижує ризик інфекційних захворювань.
Харчування матері має бути різноманітним та збалансованим, адже все, що вона їсть, є присутнім у материнському молоці, яке споживає малюк.
Щоб забезпечити ритмічне надходження енергії до організму, потрібно їсти часто і невеликими порціями. Питний режим повинен бути активним, але не надмірним. Вагітним жінкам рекомендується випивати не більше1,5 літрів, матерям-годувальницям — до2 літріврідини на добу з урахуванням усіх її видів — молока, води, чаю, соків, супу. Для приготування їжі слід використовувати обережну кулінарну обробку страв — відварювання або тушкування, але не смаження. Необхідно також обмежити прийом солі. Страви можна готувати зовсім без неї і лише під час їжі додавати її – не більше 6-8 г. на добу. Це важливо як для профілактики набряків, так і для підтримки нормального артеріального тиску. Не рекомендується вагітним жінкам та матерям-годувальницям пити натуральну каву, категорично забороняється вживати спиртні напої та палити.
Харчування повинно бути не лише достатньо калорійним, але й збалансованим. Головним джерелом повноцінних білків та незамінних амінокислот є продукти тваринного походження: м?ясо, субпродукти, птиця, молоко, сир, кисломолочні продукти, яйця, риба, бобові; вітаміну Е — олія.
Свіжі фрукти, ягоди, овочі є безцінним джерелом вітамінів, вкрай важливих для нормального розвитку плоду та здоров?я дитини. Якщо вітамінне забезпечення за рахунок основного раціону недостатнє, то за рекомендацією лікаря необхідно використовувати полівітамінні препарати, риб?ячий жир.
Харчування матері грає ключову роль у виробленні грудного молока, впливає на його якість та кількість. Основні продукти-стимулятори лактації це:
• молоко та молочні продукти (особливо – сири);
• горіхи (волоські та фундук);
• насіння соняшника, халва;
• відвари кропу, фенхелю, кмину.
Золоті правила успішного грудного вигодовуванняA (рекомендовано ВООЗ)
1. Раннє прикладання до грудей протягом першої години після народження сприяє швидшому становленню механізмів вироблення та виведення молока.
Контакт «шкіра до шкіри», який відбувається при викладанні щойно народженого малюка на живіт матері, раннє прикладання дитини до грудей забезпечує продовження біологічного зв’язку матері та дитини, швидшу адаптацію дитини до умов позаутробного нестерильного середовища за допомогою заселення шкірних покривів, слизових оболонок, шлунково-кишкового тракту дитини мікрофлорою матері.
Обійнявши немовля руками, мати частково повертає його до попередніх умов існування. Материнське тепло, серцебиття, звичний ритм дихання заспокоюють дитину і викликають почуття захищеності. При шкірному контакті протягом перших хвилин після народження виникає психоемоційний зв’язок між мамою та дитиною, зароджуються теплі люблячі відносини.
2. Виключення годування новонародженого з пляшки або іншим способом до того, як мати прикладе його до грудей, щоб у дитини не сформувалася установка на будь-яке інше годування, окрім грудного.
Завчасне введення додаткової їжі викличе швидше насичення дитини. Вона буде менше прикладатися до грудей, що зменшить стимуляцію молочної залози. Це приведе до різкого зменшення кількості молока в грудях.
Використання пляшки та соски може привести до того, що дитина неохоче буде брати, а пізніше зовсім відмовиться від грудей, навіть якщо вони будуть повні молока. Справа в тому, що механізм смоктання грудей і соски різний. Якщо в першому випадку дитина язиком витискає молоко із молочних синусів, то в другому випадку вона працює виключно губами та яснами. Альтернативою годування з соски може служити годування з горнятка, шприца, ложки. Уникати раннього введення інших засобів, які імітують молочну залозу — пустушки, соски.
3. Спільне перебування матері й дитини в одній палаті дозволить матері й дитині адаптуватися один до одного, й налагодити годування на вимогу. Увага матері повинна бути сконцентрована на малюкові, контакт «очі в очі».
4. Правильне положення дитини біля грудей, яке дозволяє матері уникнути багатьох проблем і ускладнень з грудьми. Необхідно навчитися правильно прикладати дитину до грудей, правильно забирати груди, зручно влаштовуватися при годуванні, годувати в різних положеннях, годувати лежачи й відпочивати разом з дитиною, при необхідності і правильно зціджувати груди.
Дитина усім корпусом повернута до матері та притиснута до неї. Обличчя малюка знаходиться близько до грудей. Підборіддя дитини торкається до грудей. Над верхньою губою видно більшу ділянку ареоли, ніж під нижньою. Потрібно тримати дитину так, щоб її ясна захоплювали ареолу, тому що є можливість того, що ваші соски почнуть боліти, якщо дитина буде просто жувати сосок, замість того щоб захопити ареолу повністю. Ви можете годувати дитину, тримаючи її на руках, або ж ви можете лягти на бік, поклавши дитину обличчям до вас. Коли дитина отримає достатньо молока, вона сама відпустить сосок, але зазвичай потрібно тримати дитину на кожному боці близько півгодини.
5. Годування на вимогу дитини. Дитина прикладається до грудей не тільки для того, щоб поїсти. Смоктання грудей – це спосіб спілкування з матір’ю, що забезпечує дитині почуття безпеки й комфорту. Тому, дитину треба прикладати до грудей по вимозі, але не рідше ніж кожні 1,5-2 год.(вдень). Кожні 2 год. чергувати груди. Без нагальної потреби не забирати грудей від дитини. Не треба боятися прикладати дитину до грудей так часто як вона просить. Дитина не з’їсть більше, ніж їй потрібно. Зригування теж не потрібно боятися. У нормі дитина може зригувати щораз після годування 1-2 ст. л. й один раз у день «фонтаном» – 3 ст. л. В дитини перших місяців життя за добу буває 12-20 прикладань до грудей. Проміжки між прикладаннями можуть бути від 5-15 хвилин.
Чому так важливі часті прикладання для мами? Справа в тому, що за вироблення й виділення молока відповідають 2 гормони: окситоцин і пролактин. Пролактин відповідає безпосередньо за вироблення молока. Він виробляється тільки у відповідь на смоктання дитиною грудей. Таким чином щоразу годуючи дитину ми «замовляємо» молоко на наступне годування. Пролактин живе в крові не довго, приблизно 1,5 години тому годування раз на 3-4 години зменшує вироблення молока в геометричній прогресії.
Другий гормон – окситоцин – відповідає за виділення молока із грудей. На його вироблення впливає дуже багато речей: смоктання дитиною грудей, вид, запах, плач, думки про дитину, різні речі які приносять задоволення, напої для збільшення лактації. Пригнічує цей гормон стрес і невпевненість у собі.
Чому деякі жінки можуть годувати раз в 3-4 години і молока в них вистачає й немає необхідності переходити на підгодовування? Це відбувається через особливості будови грудей – великий, розтяжний «резервуар» (синуси) для нагромадження «переднього» молока – і через специфічний гормональний фон, але це винятково генетично закладені спадкові фактори.
6. Тривалість годування регулює дитина: не слід відривати дитину від грудей раніше, ніж вона сама відпустить сосок. Якщо дитина в процесі годівлі змінила положення й взяла груди неправильно, необхідно забрати груди й знову прикласти дитину, з огляду на правильність захоплення.
7. Нічні годування дитини забезпечують стійку лактацію. Саме вночі, з 3 до 8 години ранку, гормон пролактин виробляється в максимальній кількості, якщо в цей час дитина смокче.
8. Виключення догодовування й допоювання дитини. У перші дні в грудях виробляється молозиво. Його не багато, але цього досить для задоволення харчової потреби дитини. Грудні діти не мають потреби в додатковій воді, бо в грудному молоці втримується 87-90% води. Навіть у перші кілька днів після пологів, перед «появою» молока, молозиво повністю задовольняє потреби дитини в рідині (якщо грудне вигодовування організоване ефективно).
У перші 6 місяців життя, навіть у жарку погоду, немає необхідності давати дитині яка знаходяться на повному грудному вигодовуванні по вимозі, воду або сік, це може стати причиною зараження або алергії. Для того, щоб дитині вистачало води, потрібно просто частіше пропонувати груди. У дітей до року центри спраги й ситості перебувають дуже близько. Тому, якщо ви напоїте малюка водою, воно насититься, і в нього зменшиться потреба в смоктанні. Скільки випив води, стільки недоодержав грудного молока! Великий обсяг допоювання може заважати налагодженню грудного вигодовування. Діти мають потребу в поживних речовинах і калоріях, що присутні в грудному молоці, а вода нічого цього не містить. З моменту введення твердого прикорму можна пропонувати дитині запити прикорм декількома ковтками молока або води.
9. Повна відмова від сосок, пустушок і годування з пляшечки. Жодна соска або пустушка не схожа за формою на сосок, тому соску й сосок дитина смокче по-різному. Якщо в дитини, крім грудей, є ще якийсь об’єкт для смоктання, то відбувається так звана «плутанина сосків». Тоді вона не може нормально смоктати й повноцінно висмоктувати молоко, може травмувати соски матері. Іноді дитині досить одного-двох годувань із пляшки, щоб вона перестала брати груди правильно. При необхідності введення прикорму його слід давати тільки з чашки, ложки або піпетки.
10. Не слід пропонувати дитині іншу з грудей раніше, ніж вона висмокче з першої. Якщо мати поквапиться запропонувати малюкові другу з грудей, він не доотримує пізнього молока, багатого білками та жирами. У ньому є ферменти (лактаза та ліпаза), які допомагають переварювати лактозу. У результаті дисбалансу між передньою та задньою порціями молока, у дитини може спостерігатися розлад травлення: лактозна недостатність, пінистий стілець. Тривале смоктання однієї з грудей забезпечить повноцінну роботу кишечника.
11. Виключення миття сосків перед годуванням і після нього. Часте миття грудей призводить до знищення захисного шару жирів ареоли і соска, що призводить до утворення тріщин. Груди слід мити не частіше 1-го разу на день під час гігієнічного душу. Якщо жінка приймає душ рідше, то і в цьому випадку немає необхідності в додатковому митті грудей.
12. Відмова від контрольних зважувань дитини, проведених частіше 1 разу в тиждень. Ця процедура не дає об’єктивної інформації про повноцінність харчування дитини. Вона тільки нервує матір і призводить до зниження лактації та необґрунтованого введення догодовування. Дитина смокче часто, порції завжди різні. Вистачає чи ні дитині молока перевіряється тестом мокрих пелюшок (рахуємо сечовипускання). У нормі за добу повинно бути використано 12 і більше підгузників. Частота стільця відповідає кількості годувань (6-10 разів) у перший місяць життя. Дитина спокійна, витримує інтервали між годуваннями – 2 і більше години.
13. Виключення додаткового зціджування молока. При правильно організованому грудному вигодовуванні молока виробляється рівно стільки, скільки потрібно дитині. Додаткові зціджування віднімають багато сил і часу в матері й сприяють утворенню надлишків молока. Зціджування необхідне у разі вимушеного розлучення матері з дитиною, проблем з годуванням, виходу матері на роботу, коли молоко різко прибуває, а дитина висмоктує ще зовсім мало. Це може призвести до застою молока і навіть маститу.
14. До 6 місяців дитина знаходитися на виключно грудному вигодовуванні і не потребує додаткового харчування і введення прикорму. Починати прикорм раніше появи в дитини харчового інтересу до їжі дорослих безглуздо й навіть шкідливо. У грудному молоці є всі жири, білки, вуглеводи та вітаміни, необхідні дитині до року.
15. Підтримка матерів, що годували своїх дітей грудьми до 1- 2 років. Годування до 1 року не є фізіологічним терміном припинення лактації. Увесь той час поки ви будете годувати дитину грудьми, ви будете сприяти її захисту від інфекцій і постачати унікальними речовинами, необхідними йому для розвитку організму. Цих речовин немає у жодному прикормі.
Чим скоріше мати навчиться материнству, тим менше розчарувань і неприємних хвилин перенесе вона разом з малюком. А мені залишилося побажати Вам годувати Вашого малюка грудьми довго і без проблем!
Матеріал підготував: Ніцович Ігор Романович – канд. мед. наук, доцент кафедри акушерства та гінекології БДМУ.
