• Українська
  • English
Метод кенгуру, або ближче до мами
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
або ближче до мами

Метод кенгуру, або ближче до мами

Вперше цей метод був апробований в вересні 1979 року лікарями Едгаром Рей Санабрія і Гектором Мартинець Гомез в Боготі, Колумбія. Щоб якось компенсувати брак інкубаторів для виходжування недоношених дітей і запобігти поширенню внутрішньолікарняних інфекцій, Рей і Мартинець спробували використовувати тепло материнського тіла для попередження загибелі недоношених дітей від переохолодження.

 

В експерименті брали участь діти, стан яких вже не викликало занепокоєння і залишалося тільки чекати, коли вони наберуть необхідну вагу і підростуть. Приблизно після півроку випробувань можна було говорити про стійкі результати.

Метод “кенгуру” перевершив всі очікування. Він виявився більш ефективним, ніж стандартний інкубатор для виходжування недоношених: контроль температури тіла був набагато кращим, а разом з грудним вигодовуванням і бондингом він дав просто приголомшливі результати – і це незалежно від стартової ваги, терміну гестації та клінічних умов.

При використанні КМС (kangaroo mother care) діти набагато краще підтримували постійну температуру тіла, були спокійнішими, краще дихали і відрізнялися більш стабільним серцевим ритмом.

І чим менша була дитина (до 1200 грамів) , тим більш стабільним був її стан у матері на руках. Це було дійсно приголомшливо, тому що суперечило всім існуючим в той час переконанням. Колумбійський досвід стали застосовувати в найбідніших країнах Африки і Азії, в таборах біженців і в госпіталях, в зонах військових дій.

З’явилися перші звіти, в яких повідомлялося, що завдяки застосуванню методу «кенгуру», вдалося виходити навіть недоношених дітей з вагою при народженні менше 1000 грамів при відсутності спеціального медичного обладнання.

Через 4 роки в 1983 році ЮНІСЕФ привернули увагу громадськості до цього методу, і в 1986 році колумбійську ініціативу підхопили в Європі, США та інших країнах. Сьогодні цей метод все більше і більше набирає популярність, тому що не тільки замінює інкубатор, але може дати набагато більше, ніж ліки і сучасна медична техніка. У 1991 році був опублікований перший огляд по використанню методу “кенгуру” в різних країнах.

У 1996 р. під патронатом ВООзу Трієсті  (Італія) були розроблені перші практичні рекомендації щодо термінології, критеріїв відбору та базових елементів методу, класифіковані та уточнені ефекти його застосування, а також,вироблені основні напрямки наступних наукових досліджень. Девізом форуму став вислів «Кожна дитина з 28 тижнів гестаційного віку має право на кенгуру виходжування».

Метод мати-кенгуру базується на 5 основних складових:

позиція кенгуру, виключно грудне вигодовування, політика ранньої виписки, спостереження протягом не менше року скорегованого віку, психо-соціальнапідтримка. Ессенціальним компонентом методу мати-кенгуру є позиція кенгуру на груді матері, яка створює термонейтральне комфортне оточення для недоношеної дитини впродовж 24 годин на добу 7 днів на тиждень.

Метод кенгуру – це «продовження» внутрішньоутробного життя дитини, коли в постійному контакті «шкіра до шкіри» з мамою, дитина відчуває себе захищеною. При цьому дитина перебуває в зручному положенні, схожому на те, яке було в утробі матері, чує звичні звуки: серцебиття і ритми дихання матері; тепло, запах і смак грудного молока нагадують амніотичну рідину. Все це створює умови для подальшого нормального розвитку дитини.

Підготувала асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Крецу Н.М.

Корисно знати