• Українська
  • English
Особливості сну в сучасних школярів
Особливості сну в сучасних школярів

Особливості сну в сучасних школярів

Сон є одним з найважливіших факторів для росту і розвитку дитини, це природний фізіологічний процес перебування організму в стані з мінімальним рівнем мозкової діяльності та зниженою реакцією на навколишній світ, активними процесами росту та відновлення. Він забезпечує пристосування організму до мінливих умов навколишнього середовища.

 

Саме під час сну проходять найбільш інтенсивні процеси накопичення енергії, створення нових структур, росту дитячого організму. Відбувається аналіз і запам’ятовування інформації, поліпшується розумова діяльність, включається інтуїція.

Сон виконує відновну функцію, нормалізує енергетичний потенціал організму, підтримує репаративні процеси, виявляє антистресовий вплив. За участю кори мозку під час сну здійснюється координація роботи органів та систем організму. Він має багатогранний вплив на роботу нервової, серцево-судинної, респіраторної, ендокринної та імунної систем, істотно впливає на фізичний і психомоторний розвиток, емоційний баланс, пам’ять та розумову працездатність.

У свою чергу сон легко піддається впливу негативних факторів зовнішнього середовища.

Погіршення якості сну асоціюється з підвищенням ризику розумового відставання, порушеннями комунікативної функції, низькою академічною успішністю, поведінковими відхиленнями, підвищеним травматизмом, надмірною масою тіла й цілою низкою інших змін показників здоров’я. За останні 25-30 років розуміння соціальної ролі розладів сну сприяло виділенню медицини сну в окрему спеціальність, а в науці – в область важливих і невідкладних досліджень.

Все частіше увагу педіатрів привертають проблеми розладів сну в дітей шкільного віку.

За даними ряду дослідників з США, Китаю та арабських країн відзначається зростання частоти порушень сну, яке є інтернаціональною проблемою і спостерігається більш ніж у половини дітей шкільного віку та суттєво погіршує окремі напрямки функціонування дитини.

На розлади сну страждають близько третини дітей шкільного віку Чернівецького регіону. Вивчення причинних факторів показало, що при зростаючій складності життя збільшується тривалість перебування школярів перед різного роду мультимедійними екранами, руйнується необхідний розпорядок дня, зменшується фізична активність, фізична праця, перебування на свіжому повітрі.

До порушень сну призводять соціальні, поведінкові та патологічні фактори ризику. Серед них – порушення режиму дня та гігієни сну, незадовільні побутові умови, загальна постіль з іншими дітьми чи дорослими.

З порушенням режиму та добових ритмів пов’язане формування синдрому пізнього засинання.

Він характеризується пізнім настанням сну та пізнім пробудженням. Синдром пізнього засинання є одним із проявів «24-годинного суспільства». Дитина пропускає час, коли вона хотіла би заснути, більш ніж на 3 години. При такій організації сну її структура легко вразлива й страждає під впливом багатьох факторів (порушення режиму сну, стрес, температура навколишнього середовища, психосоматичні захворювання, прийом лікарських засобів та ін.), що серйозно впливає як на здоров’я дітей, так і на якість життя.

У школярів «денними» наслідками порушення сну є погіршення успішності, неуважність, збудливість або дрімота в положенні сидячи вдень. Підлітки засинають на заняттях, можуть проявляти афективні дії, які необхідно диференціювати від первинних психічних і поведінкових розладів. Якість сну та його розлади у дітей мають безпосередній вплив на якість їх життя. Як не дивно, при значній кількості наукових робіт, які вивчають вплив особливостей сну та його порушень на окремі напрямки психічного й фізичного діяльності дітей, зв’язку з загальною якістю життя та здоров’ям робіт надзвичайно мало.

Матеріал підготували: – завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, професор Ю.М. Нечитайло та доцент кафедри Н.І. Ковтюк

Корисно знати