• Українська
  • English
Стоматологічна допомога
Стоматологічна допомога

Стоматологічна допомога

це комплекс заходів, які проводяться на підставі локальних та уніфікованих протоколів, щодо проведення оцінки, діагностики, профілактики та лікування (хірургічних та не хірургічних) захворювань порожнини рота, щелепово-лицевої ділянки та суміжних і пов’язаних з ними впливів на організм людини, з метою задоволення потреб людини у підтриманні та відновленні її стоматологічного здоров’я.

 

Стоматологічна допомога відноситься до одного з найбільш масових видів медичної допомоги. У структурі загальної захворюваності населення нашої країни хвороби порожнини рота і зубів займають третє місце.

Право на медичну допомогу та охорону здоров’я є базовим в системі соціальних прав людини. Здоров’я населення в цілому і кожної людини зокрема як члена суспільства має визначальне значення для існування і розвитку держави. Згідно із Загальною Декларацією прав людини, обов’язком держави є піклування про здоров’я людини і забезпечення його охорони.

Медичні відносини регулюються Конституцією України, Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України та цілим рядом інших нормативно?правових актів. Конституція України у ст. 49 гарантує право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Право людини на медичну допомогу закріплено також і в ст. 284 Цивільного кодексу України та в ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я, де передбачено право на кваліфіковану медико?санітарну допомогу як складову права на охорону здоров’я.

Досліджуване право знайшло своє відображення і у міжнародно?правових стандартах. У ст. 13 Європейської соціальної хартії визначено право на соціальну і медичну допомогу.

З метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальну і медичну допомогу Хартія зобов’язує держави:

1) забезпечити, щоб кожна особа, яка опинилась без адекватних ресурсів і не здатна набути такі ресурси шляхом власних зусиль чи з інших джерел, зокрема з фондів соціального забезпечення, змогла б отримати необхідну допомогу на випадок хвороби;

2) забезпечити, щоб така допомога не призвела б до скорочення політичних і соціальних прав осіб, що її отримують;

3) передбачити, щоб кожен міг отримати через відповідні державні та приватні служби таку пораду і особисту допомогу, які необхідні, щоб запобігти, ліквідувати чи полегшити особисту чи сімейну потребу. Цікавими видаються міжнародні стандарти у галузі охорони здоров’я, а саме Декларація про політику в царині дотримання прав пацієнта в Європі. Розділ 5 “Лікування та організація медичної допомоги” закріплює право людини на отримання медичної допомоги відповідно до стану її здоров’я, включаючи профілактику і лікувальну допомогу. Надання медичних послуг повинно відповідати фінансовим, людським і матеріальним ресурсам даного суспільства та забезпечувати постійну доступність необхідної медичної допомоги для всіх у рівній мірі, без жодної дискримінації. У даному стандарті визначено також право пацієнтів на якісну медичну допомогу, що відповідає як високим технологічним стандартам, так і принципам людяності у ставленні між пацієнтом і надавачем медичних послуг.

Конституційний суд України визначив положення про безоплатність медичної допомоги, що означає неможливість стягування з громадян плати за таку допомогу в державних і комунальних закладах у будь-яких варіантах розрахунків: як готівкою, так і безготівково, чи у вигляді добровільних внесків до різноманітних медичних фондів, чи у формі обов’язкових страхових платежів (внесків) тощо. Окрім цього, Кримінальний кодекс України містить 184 статтю, яка визначає кримінальну відповідальність за незаконну вимогу оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я.

Отже, кожна людина в Україні має право на висококваліфіковану, вчасно надану стоматологічну допомогу.

Матеріал підготували: Батіг В.М., Токар О.М., кафедра терапевтичної стоматології

Корисно знати