• Українська
  • English
Балінтовські групи
Балінтовські групи

Балінтовські групи

Особливості роботи в Балінтовських групах:

 

акцент на практичному використанні результатів обговорення,

у центрі уваги перебувають не емоційні потреби учасників, а проблеми їхніх відносин із учнями (батьками, колегами),

в основі роботи групи лежить прийом сенситивного слухання, що сприяє більш глибокому сприйняттю власної особистості фахівцем, створенню ситуації психологічної підтримки педагога,

акцент у роботі здійснюється на живому, пов’язаному із практикою взаємному навчанні, розширенні альтернатив вибору ефективного рішення.

Завдання, що поставлені перед учасниками й розв’язуються під час роботи

В медико-психологічному центрі БДМУ групи Балінта проводить Ольга Юрценюк із студентами 5-6 курсів, лікарями-інтернами та лікарями.

Балінтовської групи:

підвищення компетентності в професійному педагогічному та  міжособистісному спілкуванні;

усвідомлення особистісних «сліпих плям», що блокують професійні відносини із партнерами;

розширення уявлень про психолого-педагогічні основи процесу спілкування, грамотне розв’язання конфліктів;

психопрофілактика учасників групи, заснована
на можливості осмислення «невдалих» випадків із практики у ситуації колегіальної підтримки.

У групу входять 6-15 чоловік (оптимально 8-10), що працюють в одній або різних освітніх установах, але (по можливості) не пов’язаних службово-ієрархічними відносинами.

Група може поєднувати людей із різним стажем роботи. Основним принципом формування групи є добровільність об’єднання професіоналів, готових до перегляду стереотипів у своїй роботі й зацікавлених у колегіальній взаємодопомозі.

Групи можуть бути:

короткотерміновими (3-7 днів). Якщо група сформована зі слухачів короткотермінового навчального семінару, заняття можуть бути щоденними або з інтервалом у кілька днів, але загальна кількість занять повинне відповідати числу учасників.

довгостроково діючими (2-3 роки). У цьому випадку заняття можуть бути щотижневими (тривалість однієї зустрічі -1,5-2 години) або щомісячними (із тривалістю зустрічі 3-4 години).

Для того щоби професійна підготовка в групі була успішною, необхідне дотримання наступних умов:

Висока мотивація навчання членів групи.

Чітке бачення найближчих і віддалених перспектив   застосування отриманих знань і вмінь у практичній роботі.

Відкритість і готовність до особистісного зростання.

Прагнення до усвідомлення й відреагування власних особистісних проблем.

Відкритість і можливість очищення від гнітючих переживань і емоцій.

За бажанням групи заняття можуть фіксуватися за допомогою відеокамери або магнітофона.

Керівник Балінтовської групи спеціально запрошується для цієї роботи або обирається учасниками.

Предметом аналізу в групі є випадки із практики її членів:

це можуть бути «важкі» або «невдалі» епізоди з минулого, що продовжують турбувати фахівця, що викликають у нього дискомфортні спогади, що залишаються для нього «незрозумілими»;

поточні випадки, що викликають у фахівця тривогу;

так звані фантастичні робочі ситуації, навіть гіпотетична можливість яких хвилює фахівця.

Етапи роботи Балінтовської групи:

Обговорення і прийняття правил роботи в групі:

активна участь кожного, безоцінне, некритичне ставлення; Я-висловлювання замість Ти-висловлювань; доброзичливості; економії часу; дотримання процедури та ін.

2. Обговорення запитів учасників, вибір одного  конкретного випадку.

3. Відтворення конкретного випадку одним учасником.

Розповідь будується в абсолютно вільній формі, протагоніста (активного учасника, який запропонував матеріал) не обмежують у часі й не перебивають. У кінці ведучий допомагає сформулювати питання.

Етап постановки запитань – інтерв’ювання учасника.

Після доповіді всім учасникам пропонується задати по колу уточнюючі запитання. Ведучий стежить за тим, щоб питання не підмінювалися порадами, що переростають у групову дискусію.

Нерідко вже на цьому етапі протагоніст відзначає, що питання, поставлені членами групи, виявляються більш істотними, ніж його власні, для прояснення описаної ним ситуації. Такі питання можуть виноситися на групове обговорення поряд з його власними.

Обговорення можливих варіантів рішення ситуації.

На наступному етапі всім учасникам групи по колу пропонується дати свої відповіді на всі поставлені завдання. На відміну від «права» задавати питання оповідачеві на попередньому етапі, відповіді на його запитання є «обов’язком» всіх членів групи. Кожна з відповідей або суджень учасників розширює бачення ситуації, стимулює самопізнання, цінними є вільні асоціації «аналогічного випадку», висловлення колег, які свідомо або неусвідомлено ідентифікують себе із колегою. Ведучий уважно стежить за збереженням центрованості обговорення на професійних взаєминах, надає емоційну підтримку оповідачеві, запобігає блокуючим дискусіям.

У групі, яка добре працює, висловлення окремих учасників спонукають до продовження дискусії у вигляді другого, третього кіл обговорення, предметом яких стає творчий колективний розвиток запропонованих несподіваних точок зору, розвиток обговорення від поверхневого до поглибленого бачення проблеми.

На цьому етапі забороняються:

критика протагоніста і ведучого,

висловлення про протагоніста, що базуються на ситуаціях «там і тоді».

Етап зворотного зв’язку.

Наприкінці обговорення ведучий надає слово протагоністу для зворотнього зв’язку. Цей зворотний зв’язок першого порядку (від доповідача до учасників обговорення) може бути доповнений зворотним зв’язком другого порядку (від членів групи до доповідача), що надає всім членам групи інформацію про ефективність їхньої діяльності.

Завданням Балінтовської групи не є створення якогось кінцевого продукту, абсолютно істинного бачення запропонованої ситуації, а розширення свідомості учасників групи й стимуляція самопізнання.

Матеріал підготувала: доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка, Юрценюк О.С.

Корисно знати