• Українська
  • English
До помилок на роботі призводить паління
До помилок на роботі призводить паління

До помилок на роботі призводить паління

За статистикою близько 30% українців є курцями. Питання профілактики тютюнової залежності і зниження шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення України залишаються актуальними до сьогоднішнього дня.

 

Відповідно МКХ–10, розлади, пов’язані із вживанням тютюну, відносять до психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин (F17).

85% людей, які  викурили першу цигарку, в подальшому стають злісними паліями внаслідок високої наркогенності нікотину. Наркогенність проявляється психічною та фізичною залежністю, яка викликається нікотином. Явище абстиненції виникає через 2 години після останньої викуреної цигарки.

Переважна більшість паліїв відчувають наслідки психічної залежності, а саме: нестерпне бажання закурити, напругу, підвищену дратівливість з незначного приводу, в’ялість, апатію, пригнічений настрій, незадоволеність усім, підвищену сонливість чи порушення сну.

На фоні астенії палії часто допускають помилки при виконанні роботи, яка потребує уваги, у них знижується слух, виникають значні розлади внутрішніх органів. У паліїв частіше виникають інсульти, внаслідок яких розвиваються дефектно-органічні психічні порушення, нерідко призводять до деменції. Експерти ВООЗ засвідчили, що якщо рівень паління не зменшиться, через три десятиліття зумовлені тютюном передчасні смерті у світі перевищать число очікуваних смертей від СНІДу, туберкульозу та ушкоджень при народженні дітей разом взятих.

На превеликий жаль, інформованість більшості курців про наслідки тютюнопаління обмежена написом на тютюнових виробах: «Міністерство охорони здоров’я попереджає про шкоду куріння».

Доволі сумна статистика

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з тих, хто починає курити в юнацтві і продовжує палити протягом життя, близько половини помре від хвороб, пов’язаних з курінням; половина з них помре в середньому віці. Серед чоловіків промислово розвинутих країн у віці 35-69 років з курінням пов’язують 40-45% всіх випадків смерті від раку легенів, 75% – від хронічних захворювань легенів і 35% смертей – від серцево-судинних захворювань. У даний час в Росії 42% випадків передчасної смерті чоловіків у віці 35-69 років пов’язано з тютюнопалінням.

Таким чином, є переконливі статистичні дані, що показують, що куріння є одним з головних вбивць людини. Тому не дивно, що активізувалася боротьба з тютюнопалінням. Заборона куріння – є вимушеною мірою державної політики щодо підвищення якості життя населення.

Ще з грудня 2012 року вступив в силу Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Закон встановлює заборону на куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів в громадських та інших місцях, а саме: у ліфтах і таксофонах; у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я; у приміщеннях та на території навчальних закладів; на дитячих майданчиках; у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; у під’їздах житлових будинків; у підземних переходах; у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; у приміщеннях закладів ресторанного господарства; у приміщеннях об’єктів культурного призначення; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Крім цього закон встановлює заборону і на куріння: у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; у приміщеннях гуртожитків; в аеропортах та на вокзалах.

Штрафи для фізичних осіб за куріння у заборонених місцях залишаються незмінними і їх визначено статтею 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – 51-170 гривень за перше протягом року порушення, 170-340 гривень – за друге і наступні порушення.

Профілактика тютюнопаління

Для підвищення ефективності будь-яка профілактика повинна починатися з дитинства, підліткового віку і юнацтва. У розвинених західних країнах профілактичні заходи здійснюються як на законодавчому, так і на громадському рівні. У конгресі США проходять щорічні слухання по положенню справ в галузі боротьби з тютюнопалінням. У засобах масової інформації підтримуються ті проекти, які пропагують здоровий спосіб життя. Діють громадські організації, мета яких – домогтися припинення виробництва та продажу тютюнової продукції, виробити негативне відношення суспільства до тютюнові вироби. Цим займається, наприклад, федерація кардіологів Франції, французький національний комітет проти тютюнопаління, Національне агентство проти куріння в Англії, суспільство проти куріння в США, рух некурців у Німеччині. У Німеччині щомісяця виходить інформаційний збірник, який пропагує здоровий спосіб життя для людей, які кинули курити. І не дивно, що уряди цих країн прийняли закони, які регламентують тютюнопаління.

На жаль, від таких рішень кількість курців не стає менше. У нас відсутні законодавча база, громадські організації, особливо об’єднання лікарів, чий професійний обов’язок – подолання шкідливої звички, самі порушують цю заборону і подають поганий приклад для наслідування іншим.

У деяких школах вчителі вже припинили проведення профілактичних заходів та боротьбу з тютюнопалінням. Основними місцями залучення до куріння, як не парадоксально, стає школа, особливо під час проведення різних дозвільних заходів. У результаті кількість курців в школах збільшується і дорівнює 34%. Переважна кількість курців усвідомлює шкідливість своєї звички та її вплив на організм. З віком зростає чисельність осіб жіночої статі серед курців. Більшість курців-підлітків можуть перестати палити. Для цього необхідна організація направленої профілактичної роботи, починаючи з сім’ї і зі шкільної лави.

Матеріал підготувала Карвацька Наталія – доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка

Корисно знати