Імунопрофілактика є одним з найбільш ефективних способів профілактики інфекційних хвороб.
Завдячуючи тривалій масовій імунізації населення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту та інших хвороб, досягнуто суттєве зниження захворюваності на ці інфекції та зменшення кількості летальних випадків.
Майже у всіх країнах світу проводиться імунопрофілактика інфекційних захворювань як у дітей так і у дорослих. Імунізація являється одним з найуспішніших і найефективніших за вартістю заходом, який щорічно рятує від 2 до 3 мільйонів людських життів та допомагає у сотні разів знизити інфекційну захворюваність, а для окремих інфекцій досягти припинення передачі збудника, впливати на рівні вродженої патології.
З метою формування несприйнятливості організму до певного збудника інфекційної хвороби проводиться вакцинопрофілактика шляхом введення імунобіологічних препаратів. До них відносяться препарати, які одержують з мікроорганізмів, їх антигенів та токсинів. Вакцина стимулює утворення антитіл – структур, які здатні зв’язуватися з антигеном для його знищення. Також утворюються клітини пам’яті (Т- та В-лімфоцити пам’яті), які дозволяють підтримувати довготривалий захист організму від тої чи іншої інфекції.
Останнім часом зростає число людей, які не хочуть вакцинувати своїх дітей, і причина тому помилкові розуміння прав людини, необґрунтоване поширення неправдивої інформації про шкоду вакцини.
Але часто люди просто не знають, що таке вакцинація і наскільки небезпечні ті захворювання, від яких проводиться імунопрофілактика. При наявності збудника, в природі постійно існує ризик виникнення епідемій того чи іншого захворювання.
Наслідками цієї антивакцинальної кампанії, у разі досягнення мети, буде зняття імунного щита, що створювався багатьма поколіннями, а відтак через 5-7 років щонайменше десятки тисяч людей помиратимуть внаслідок інфекційних епідемій.
Щеплення сучасними вакцинами, що проведено відповідно до інструкції про їх медичне застосування є цілком обґрунтованим. Сучасний календар профілактичних щеплень, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України № 551 від 11.08.2014 р. розписаний від перших годин життя малюка і включає профілактичні щеплення з метою запобігання захворювання на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз, гепатит В, краснуху, епідемічний паротит, гемофільну інфекцію. В утробі матері дитину захищають від інфекцій антитіла організму жінки.
Як захистити немовля надалі?
Кожна дитина, незалежно від національності й соціальної групи, має право бути вакцинованою тому, що це право відноситься до фундаментального права на життя.
Його організм повинен сам виробити антитіла. Для цього є два шляхи. Перший – захворіти, тоді імунна система виробить фактори захисту. Другий шлях – вакцинація. Повна відмова від щеплення в подальшому призводить до важких наслідків, а саме тяжкого перебігу інфекційного захворювання з розвитком ускладнень з боку різних органів і систем, розвитку безпліддя, сліпоти, розумової відсталості, паралічів тощо.
Підготувала доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Ляшук Р.П.
