Коли починається старість? Данте вважав, що старість починається в 45. За опитуванням британської громадськості, вона починається в 59. До речі, що старший респондент, то пізніше він визначає початок старості. За офіційним визначенням ООН та більшості вчених, старість починається з 60.
Сьогодні кількість населення Землі віком за 60 років перевищує 800 мільйонів, а тих, хто відзначив сторічний ювілей, вже більше, ніж 330 тисяч. Старіння – це неминучий процес для кожного живого організму. За визначенням, старіння – це процес поступового руйнування і втрати важливих функцій організму або його частин, зокрема здатності до розмноження і регенерації. Внаслідок цього організм стає менш пристосованим до умов навколишнього середовища, зменшує свою здатність боротися з хворобами.
Порушення пам’яті – один із найбільш поширених симптомів в неврологічній клініці. Близько третини жителів земної кулі коли-небудь відчували суттєве незадоволення своєю пам’яттю. Серед людей похилого віку скарги на зниження пам’яті поширені ще більше.
Треба зазначити, що на сьогодні немає єдиної думки про залежність віку людини та її мозкових процесів.
Старіння несе в собі руйнівні процеси й для пам’яті, проте не слід забувати, що нейрогенез відбувається протягом усього життя. Це принцип нейропластичності мозку людини. Тобто, у процесі старіння не відбувається значної втрати кількості нейронів. Майкл Рамскар із Тюбінгенського університету каже, що ми неправильно розуміли старіння мозку. “Найбільшого рівня кількість нейронів досягає у віці 28 тижнів і вже наприкінці підліткового віку зменшується вдвічі. А оскільки вік від народження до 18 років ми не вважаємо разючим занепадом організму, можна з упевненістю сказати, що кількість нейронів у головному мозку навряд чи є показником будь-чого”.
Статистично населення планети може дожити до похилого віку без значної втрати розумових здібностей. Природне старіння необов’язково супроводжується когнітивними розладами. Критичне погіршення пам’яті в старшому віці, найімовірніше, пов’язано з патологічним старінням, і є ознакою хвороби. Яскравим прикладом є хвороба Альцгеймера. Погіршення пам’яті також може бути зумовлено іншими нейродегенераціями, інфекційними захворюваннями, вживанням наркотиків, алкоголізмом, судинними захворювання мозку, які трапляються і в молоді.
У зв’язку з глобальним збільшенням кількості людей старшого віку, сьогодні проводиться багато досліджень, пов’язаних з старінням.
Змінюються концепції і розуміння багатьох процесів, які відбуваються в організмі з віком. Відкриваються нові факти, які доводять позитивні моменти старіння. Так, під час багаторічного дослідження, проведеного в Сієтлі, вчені спостерігали за розумовими здібностями шести тисяч людей, починаючи із 1956 року. Це найтриваліше подібне дослідження, в якому одні й ті ж добровільні учасники проходять випробування кожні сім років. Хоча літні люди мали гірші результати у математиці і повільніше реагували на команди, їхній словниковий запас, просторова орієнтація, вербальна пам’ять і вміння вирішувати проблеми були кращими у 40 та 50 років, ніж у 20. Гері Смолл, який спеціалізується на геріатричній психіатрії в Інституті дослідження мозку при Каліфорнійському університеті, пояснює це знаннями, які людина накопичує за ці всі роки.
Мозок людини старшого віку часто має кращі розумові здібності.
“Люди навчаються визначати важливіше, а здатність вирішувати проблеми покращується з багаторічною практикою. Крім того, накопичення певних типів знань відбувається свідомо, тобто це вже інтелект, який “викристалізувався”. Це підтверджують і біологічні дані. Нервові сигнали ізолює жирна речовина, мієлін, яка огортає гнучкі кінці нейронів. Вважалося, що ця дуже важлива речовина, яка збільшує швидкість передачі електричних сигналів, погіршується з віком. Але це зовсім не так. “Виявилося, що у людей старшого віку ця ізоляція навколо нейронів насправді збільшується, тому у середньому віці аксони нейронів передають імпульси швидше, ніж у юності. Саме у зрілому віці ці клітини головного мозку досягають піку своєї продуктивності”, – пояснює Гері Смолл.
Хороша пам’ять нерозривно пов’язана з повноцінною роботою головного мозку,
а остання залежить, насамперед, від способу життя, збалансованого харчування, правильного відпочинку. Крім того, розумові здібності тісно пов’язані з соціальними відносинами, а також фізичною та розумовою активністю. Дослідження показали: у людей пенсійного віку, які щодня проводять з книжкою щонайменше годину, зумовлені віком негативні зміни інтелекту і погіршення пам’яті розвиваються майже утричі повільніше. Тоді як відмова від читання сприяє сповільненню мозкової діяльності на майже 50 відсотків.
Коли людина активно про щось думає, мозок краще живиться киснем, пожвавлюються зв’язки мiж нейронами. Але дослідники рекомендують читати складні твори, аналітичні праці. Це стимулює мозок вибудовувати довгі ланцюжки причинно-наслідкових зв’язків. Тоді як перегляд телепрограм (пасивний спосіб здобуття інформації) не дає такого ефекту.
Все більшу популярність зараз набирає концепція «успішного старіння», що визначає, як найкращим чином повинно протікати старіння, використовуючи сучасні досягнення медицини та геронтології. Більшість проблем, пов’язаних із старінням, не є невід’ємними частинами процесу старіння, і можуть бути відносно легко вирішеними. Ця концепція може бути прослідкована до 1950-х років, але була популяризована у роботі Роуї та Кана 1987 року. Згідно з думкою авторів, попередні дослідження старості перебільшили ступінь, до якої недоліки здоров’я, такі як діабет або остеопороз, можуть бути приписані старості, та критикували дослідження в геронтології за перебільшення однорідності досліджених людей. Пізніше було визначено поняття «успішного старіння» як комбінацію наступних факторів, що повинні супроводжувати старіння:
1. Низька вірогідність хвороб або інвалідності;
2. Високі можливості до навчання та фізичної діяльності;
3. Активне втягнення у життя суспільства.
Часто до списку включають незалежність у житті, фінансову стабільність, оптимістичний погляд на життя. Згідно з дослідженнями, досягнення цієї мети цілком можливо. Зараз створюється велика кількість організацій, що допомагають старим людям у вирішенні їх проблем, і все більша кількість старіючих людей прикладає свідомі зусилля для досягнення успішного старіння.
Матеріал підготувала: доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка Яремчук Оксана Борисівна
