Війна, яку принесли на українську мирну землю росіяни, змінила наше життя на до і після та, на жаль, в наші скрутні часи внесла свої неочікувані корективи і у психічне здоров’я. Щастя, радість, сміх, безпечність кудись ділися, а залишилися – неприродне фізичне і психічне безсилля, напруга, тривога, страх і відчай.
З’явилося те, чого раніше не було – незрозумілість і непередбачуваність. У багатьох склалося враження, що рухнув світ через те що неможливе у сьогоднішньому світі сталося – смерть, каліцтва, руйнування цілих міст і сіл, те до чого звикнути й призвичаїтися є не в людських силах. Ми платимо високу ціну за бажання бути вільними і жити на своїй землі.
У багатьох людей з’явилися провали в пам’яті на поточні події через послаблення зосередженості уваги: куди потрібно піти, що треба доробити.
У декого – відчуття втрати життєвого стимулу, нерозуміння ситуації, сенсу майбутнього, відсутність продовжувати раніше розпочате важливе через втрату будь-якого сенсу. Усе відкладено, зупинено, перервано.
Людям важко спланувати день, утримувати думки, які плутаються.
Найпростіші речі забирають значно більше часу ніж раніше.
Людина не може зосереджуватися на почутому, іноді не усвідомлюєте суті сказаного іншими людьми.
У одних людей стрес запускає беззупинний плин думок, іншим – важко взагалі фізично боляче говорити.
Через неможливість змінити ситуацію на краще у людей виникає раптова ненависть до чогось або когось, роздратування щодо найменших дрібниць.
Багато хто відчуває себе покинутим, самотнім у гіркому смутку (переважно серед людей, які втратили близьких, житло). Для них світ став безбарвним, спустошеним, не цікавим, «пошматованим».
У більшості українців порушився сон, а саме – безсоння чи, навпаки, – сонливість.
Сьогоднішній гіперстрес викликає на щастя тимчасові варіанти психічної норми завдяки закладеній природно – генетичній програмі виживання людиною потрясінь без божевілля з твердою вірою у перемогу.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та лікарем Русланою Нікоряк
