Роль впевненості в досягненні мети

«Людина лише там чогось домагається,

де вона сама вірить у свої сили»

Фейєрбах Л.

Чи задавали ви собі запитання «Як долаю проблеми?», «Що заважає досягненню мети?», «Чому так болісно вирішую деякі питання?», «Чому агресивний, коли мене критикують?» І це ще не всі запитання. Дехто може відповісти: «Я не впевнений…», або інші проговорюють: «страх спробувати, якась тривога і метушня всередині, почуття провини, несправедливості, невдоволення собою й іншими людьми». Це і є симптоми невпевненості.

Варто знати, що люди не народжуються «впевненими» або «невпевненими». Комплекс невпевненості в собі набувається внаслідок минулого невдалого досвіду. Як результат, виникають сумніви в нових починаннях.

Відсутність впевненості в собі є наслідком якої-небудь причини, яка міцно засіла в підсвідомості. Зазвичай, причину постійної невпевненості в собі, комплексу неповноцінності потрібно шукати в ранньому дитинстві. Саме в цей період життя маленька людина неймовірно чутлива до чужої думки і оцінок, що поєднується зі слабкою нервовою системою та неможливістю дивитися адекватно на світ, критично оцінювати навколишню реальність. У дитячому віці будь-яка дрібниця, навіть необережне висловлювання, може стати поштовхом до розвитку психологічних проблем у майбутньому, тому вже доросла людина жити в повну силу просто не наважиться.

У всі часи філософи закликали пізнавати себе. Так, Джон Локк у статті «Про використання розуму» писав, що «існують люди, які самі пригнічують власний дух, зневірюються при першому ж ускладненні та вирішують, що оволодіти будь-якою наукою або просунутись у знанні далі за те, що буде необхідним для їхньої звичайної справи, їм не під силу… Ніхто не знає сили власних можливостей, доки сам не випробує їх… Тому найбільш підходящі ліки в цьому разі виявляються у тому, щоб змусити розум працювати й старанно докладати власні думки до справи… Людина, яка намагається йти на слабких ногах, не тільки піде далі, але й стане сильнішою за ту, яка, володіючи сильною конституцією…, сидить сиднем на одному місці».

З дитинства ми чули як правильно та неправильно чинити, «а що скажуть інші люди». Прийшов час подумати про себе і поводити себе так, як ви вважаєте за потрібне. Поважати і цінити себе та інших, цілеспрямовано просуватись до поставленої мети, мати комфортні стосунки із соціумом, проявляти стійкість до життєвих труднощів, позитивно мислити і ви будете вражені, як вас наповнюватиме впевненість.

Марк Твен: «Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Велика людина, навпаки, вселяє почуття, що ви можете стати великим».

А зараз попрошу пригадати ті почуття, коли в дитинстві вас похвалили, коли заплановане вийшло так, як ви хотіли. Мабуть, у вас зараз з’явилась посмішка, відчули внутрішню силу і спокій, розслаблене тіло, спокійний вираз обличчя і погляд.

Впевненість у собі – це якість особистості, яка проявляється у здатності усвідомлювати власну спроможність розв’язувати доступні завдання; адекватно оцінювати свої можливості; довіряти власному досвіду, розраховувати на нього в ускладнених ситуаціях, бути переконаною у досягненні успіху. Впевнена поведінка дозволяє людині без зайвого занепокоєння відстоювати свої інтереси, вільно висловлювати свої почуття і не обмежувати при цьому права інших. Можливість діяти впевнено сприяє зростанню почуття самоповаги.

Впевненість у собі – це могутня внутрішня сила та корисна звичка, яку варто розвивати у собі. Впевненим у собі людям також властиві сумніви, страх та хвилювання, але такі особистості твердо вірять у те, що вони зможуть подолати труднощі завдяки своїм здібностям та накопиченому життєвому досвіду.

Впевненість у собі є фундаментальною умовою повноцінного оволодіння собою. Вона входить до структури здатності прогнозувати результати своєї життєдіяльності, впливає на вибір стратегій у досягненні цілей.

Особистість сьогодення – це, перш за все, повноцінний та відповідальний творець власного життя, а впевненість забезпечує нам максимальне використання власних сил та можливостей. Саме такі якості, як незалежність власної думки, висока самооцінка, повага до себе й інших, сміливість у прийнятті рішень та вміння відстояти та довести їх, потрібні для досягнення успіху, для ефективної самореалізації.

Впевненість у собі – від чого вона залежить? На формування впевненості дуже впливають стосунки з іншими. Якщо людину постійно критикують або ображають, то її самооцінка стрімко знижується. Ще один вагомий фактор – соціальний статус особистості, який вимірюється власними досягненнями у житті, наявністю матеріальних цінностей, профільних знань та потрібного досвіду. На це можна відповісти: «Помічайте кожний день свої досягнення, цінуйте те, що у вас є, позитивно оцінюйте власні навички та здібності.Така оцінка визначає соціальну сміливість у висуванні та вирішенні нових цілей і завдань».

Окрім зовнішніх факторів, на впевненість у собі впливає і манера поведінки самої людини. Слідкуйте за своєю поставою, ходою, зовнішнім виглядом. Ваші пози повинні бути відкритими, жести виразними. Не сутультеся, розправте плечі: хода повинна бути прямою і чіткою. Всім своїм виглядом ви повинні показувати, що ви дуже впевнена у собі людина. Адже мова тіла і жестів підсвідомо впливає на нас, на нашу впевненість у собі. Просто мало хто про це знає.

Поставте свій голос. Контролюйте тембр. У розмові зі своїм співрозмовником треба вміти говорити як м’яко, коли розмовляєте з приємною і цікавою людиною, так і жорстко, коли потрібно відстояти свою думку чи довести свою правоту.

І, нарешті, найголовніше – інтонація. За допомогою інтонації потрібно вміти передавати іншим свій настрій, емоції, розташування або, навпаки, негативне ставлення до опонента. За допомогою інтонації, тембру і висоти свого голосу можна не тільки проводити на інших враження досить впевненої у собі людини, але й успішно досягнути в розмові своєї мети.

Ось так поступово, крок за кроком, можна ввійти в образ впевненої людини.

Невпевнених у собі людей часто переслідують негативні думки. Щоб позбутися їх, спробуйте на кожну негативну думку придумати позитивний аналог. Підійдіть з гумором до цього. Кожну позитивну думку тримайте декілька хвилин. Обмірковуйте одну, потім переходьте до вигадування наступної. Навчіться сприймати як хороші, так і погані емоції. Вони нічим не відрізняються, такі ж нормальні. Просто мають різне забарвлення.

Не придушуйте негативні емоції та переживання. Пропускайте їх через себе, але не вступайте у внутрішній діалог із собою на цю тему. На негативі не потрібно зациклюватися.