• Українська
  • English
Мікроби і психіка людини – хто кого…
Мікроби і психіка людини – хто кого…

Мікроби і психіка людини – хто кого…

Ми не одні на цьому світлі. У нашому тілі живуть трильйони різноманітних мікроорганізмів, які харчуються, розмножуються, б’ються за «місце під сонцем» та гинуть. І згідно результатів чисельних досліджень учені довели, що їх бурхлива життєдіяльність безпосередньо впливає на наше здоров’я, у тому числі і психічне. Звичайно ж мова не йде просто про поганий настрій через голодний шлунок.

 

Для бактерій, грибків, вірусів та інших мікроскопічних істот ми цілий Всесвіт, і не лише в переносному значенні цього слова. Мова йде про мікрофлору тіла людини, те що фахівці останнім часом називають «мікробіом», сукупність мікроорганізмів тіла людини, які його населяють. Це така ж унікальна річ, як відбитки пальців, і навіть більше, тому що в двох однояйцевих близнюків склад і відсоткове співвідношення мікроорганізмів будуть різними. Наразі говорять про різні мікробіоми тіла людини: шкіри, кишківника, дихальних шляхів, порожнини рота та ін.  

За останні роки з’явилося чимало повідомлень про те, що мікроорганізми мікробіома людини впливають практично на всі його органи та системи. Зокрема, бактерії ШКТ здатні проявляти певний вплив на психіку людини, а сам мікробіом навіть називають «другим мозком». Це явище отримало назву – вісь «кишківник – мозок». Саму залежність між станом мікрофлори кишківника та психікою людини відомо вже досить давно. Ще наприкінці XIX – початку XX століття було доведено існування зв’язку між станом кишківника, процесами травлення та емоційним станом пацієнта. Але поштовхом до розвитку таких досліджень послужила повінь 2000 року в місті Уолкертон (Канада). У міський водогін потрапила кишкова паличка та кампілобактерії, що призвело до більше ніж 2300 випадків кишкових інфекцій з розвитком хронічного синдрому подразненого кишківника. Останнє супроводжувалося тривожністю і депресією в цих пацієнтів упродовж наступних 8 років після повені.

Надалі дослідники стали експериментувати на мишах і виявили, що при пересадженні зразків мікробіома кишківника від одних тварин до інших разом з бактеріями деяких штамів передаються й окремі риси поведінки: «сором’язливі» миші ставали «дослідниками» і навпаки. Навіть людські бактерії від тривожних пацієнтів з подразненим кишківником робили мишей неспокійними.

Також гормон гарного настрою – серотонін здатен вироблятися мікробами кишківника. І цей так званий «периферичний» серотонін може впливати на мозок. Цитокіни – сполуки, які продукують клітини імунної системи у відповідь на активність бактерій кишечнику, також певним чином діють на мозок людини, а самі метаболіти бактерій здатні змінювати проникність геменцефалічного бар’єру. Відома дія бактерій і на блукаючий нерв, що простягнувся від мозку до органів черевної порожнини.

На сьогоднішній день учені впевнено вказують на можливий наявний зв’язок між мікробіомом кишківника та розладами психіки, зокрема аутизмом, тривожністю, депресією чи посттравматичним розладом. Наприклад, якщо годувати мишей-аутистів їжею, що містить Bacteriodes fragilis, які позитивно впливають на стан імунної системи, то при цьому зменшуються відхилення поведінки від норми. А в пацієнтів з аутизмом частіше за інших спостерігаються проблем з травленням і станом ШКТ. Доведений також і вплив кишкового мікробіома на рівень тривожності в лабораторних мишей, а відрегулювати його можна додаючи пробіотики в раціон тварин.

Вже досить давно було помічено, що люди із серйозними психічними розладами частіше проходять курси лікування зі застосуванням антибіотиків, ніж середньостатистичні люди зі здоровою психікою. У лабораторних умовах миші з дефіцитом певних видів бактерій у кишківнику стають асоціальними та проявляють ознаки депресії зі зниженням когнітивнтх функцій. А в людей було продемонстровано, що середземноморська дієта краще інших варіантів харчування сприяє формуванню здоровішої мікрофлори кишечнику та зменшує прояви депресії.

Американські військові медики, які вивчали посттравматичні розлади, проводили дослідження на мишах, що зазнавали проявів агресій з боку сильних соплемінників. Після формування в них стійкого посттравматичного синдрому, з’ясувалося – склад їх кишкової мікрофлори значною мірою змінився. Після введення в раціон цих тварин пробіотиків, вони знову стали спокійними й урівноваженими.

Цілком можливо, на думку вчених, що бактерії кишківника можуть впливати на розвиток таких психічних захворювань як шизофренія, біполярний розлад та ін. Останнє досить чітко доведено на мишах, інфікованих токсоплазмами (Toxoplasma gondii), яка міняє поведінку тварин настільки, що миші зовсім перестають боятися свого основного ворога – котів, і самі лізуть їм у пазурі. Інші приклади впливу на психіку з боку мікроорганізмів – це неглерія Фоулера (Naegleria fowleri), паразитичний вид амеб, який здатний вражати нюхові нерви та мозок людини з розвитком енцефаліту та смертністю більше 97%. Її близький родич – дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica) також здатна долати геменцефалічний бар’єр. Сонна хвороба або африканський трипаносомоз (Trypanosoma brucei) викликає спочатку приступи втоми, які зміняються маніакальною гіперактивністю, порушенням циклу сну і завершується комою та смертю.

Таким чином, ще не визначено, хто ким керує, а питання хто кого (мікроорганізми чи людина) залишається і досі відкритим…

Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.

Корисно знати