• Українська
  • English
Особливості застосування сонцезахисних засобів для шкіри
Особливості застосування сонцезахисних засобів для шкіри

Особливості застосування сонцезахисних засобів для шкіри

Сонячні промені безумовно мають позитивний вплив на людський організм, однак надмірна інсоляція може призвести до передчасного старіння шкіри, а також зумовлювати розвиток раку шкіри, зокрема меланоми.

 

Тому актуальним аспектом профілактики меланоми і немеланоцитарних раків шкіри є захист шкіри від ультрафіолетового впливу. При цьому раціональний догляд за шкірою повинен бути як під час теплого сонячного сезону, так і взимку, особливо якщо ви проводите канікули чи відпустку на гірських схилах. Важливо знати, що шар атмосфери, який затримує сонячні промені на висоті – менший, тому ризик сонячного опіку у горах – вищий.

Особливо ретельно необхідно підходити до фотозахисту шкіри людям із групи ризику – із І та ІІ фототипом шкіри, наявністю меланоцитарних невусів на шкірі, з обтяженою спадковістю, наявністю імунних, ендокринних, гормональних порушень тощо.

Захист від ультрафіолетового опромінення (УФО) передбачає як  скорочення часу перебування на сонці й носіння закритого одягу, так і використання сонцезахисних засобів (кремів, аерозолів тощо), які зменшують негативний вплив УФО на шкіру.

При виборі зовнішніх засобів для догляду за шкірою необхідно пересвідчитися, чи мають вони сонцезахисні властивості.

Для цього на засобах використовують спеціальну абревіатуру SPF (Sun Protection Factor – фактор захисту від сонця). Водночас розрізняють УФ-промені спектру Б, які проникають у поверхневі шари шкіри, та спектру А, які проникають глибше – до рівня дерми. Тому наявність у косметичного засобу лише фактору SPF не відображає ефективність затримання ним УФ-А променів. Ефективність сонцезахисних засобів по відношенню до УФ-А в різних країнах маркують по різному: від констатації наявності УФ-А-фільтру, або маркування «broad spectrum» (широкий спектр) до позначення сили УФ-А затримання (в зірочках від 1 до 4).

Також при виборі сонцезахисного засобу потрібно враховувати стан шкіри (нормальна, суха, жирна, комбінована) та свій (індивідуальний) фототип шкіри, що відповідає кольору шкіри та здатності її засмагати.

Нині розрізняють 6 фототипів шкіри:

  • перший (І) тип – це світловолосі або рудоволосі люди, очі у них блакитні або зелені, шкіра світла, з великою кількістю ефелідів (веснянок); такі люди легко «згорають» на сонці з утворенням почервоніння шкіри через малу кількість меланіну в шкірі, який забезпечує фотозахист, тому таким людям засмагати не рекомендують;
  • другий (ІІ) тип – люди з карими і сірими очима, світлим волоссям, шкіра у них світла з невеликою кількістю веснянок; такі люди можуть засмагати, однак їх шкіра чутлива до опіків, зазвичай засмазі передує почервоніння шкіри (опік першого ступеня);
  • люди із третім (ІІІ) фототипом мають каштанове волосся, сірі або карі очі, шкіра у них середньої світлості; шкіра у таких людей досить добре засмагає, іноді навіть без стадії почервоніння. Цей тип шкіри є найбільш поширеним у жителів України;
  • четвертий (ІV) тип – це люди зі смаглявою шкірою без веснянок, темними очима, чорним волоссям; вони чудово засмагають і у них практично не буває проблем з обгоранням;
  • п’ятий (V) і шостий (VІ) типи шкіри характерні для людей із темною шкірою (азіатів та афро-американців).

Найбільш чутливими до УФО є люди з І та ІІ фототипом шкіри, у яких є підвищений ризик виникнення раку шкіри, тому їм в першу чергу рекомендується застосування фотозахисних засобів.

Отже, особливостями застосування сонцезахисних засобів для шкіри є наступні:

  • для попередження фотостаріння та фотоопіків шкіри слід застосовувати фотозахисні косметичні засоби (креми, лосьони) з високим ступенем захисту від сонця – з індексом SPF (sun protection factor) від 15 і більше, а на обличчя – з SPF від 50 до 100 одиниць;
  • слід звертати увагу, щоб на косметичному засобі були дві помітки – UVA і UVB (захист від ультрафіолетових променів обох спектрів);
  • фотозахисний засіб повинен бути водостійким у випадку використання його на морі;
  • сонцезахисні засоби варто наносити на шкіру не менше ніж за 15 хвилин до інсоляції та повторювати нанесення через кожні 2 години під час інтенсивної інсоляції;
  • якщо Ви купалися та витерли нанесений на шкіру сонцезахисний засіб рушником нанесіть його на шкіру повторно;
  • за наявності неводостійкого сонцезахисного засобу рекомендують  повторне його нанесення після кожного купання або потіння;
  • сонцезахисні засоби слід наносити на шкіру рівномірним шаром та у достатній кількості (для нанесення на всю поверхню шкіри дорослої людини потрібно близько 30-40 мл засобу);
  • людям із чутливою до сонця шкірою (І та ІІ фототипом) рекомендують застосовувати фотозахисні засоби влітку навіть у хмарну погоду та перебуванні у тіні.

Водночас слід знати, що після використання сонцезахисних засобів, особливо багатокомпонентних, у складі яких є ароматизатори та хімічні фотозахисні фільтри, інколи можуть виникати побічні ефекти у вигляді алергічних дерматитів. Для засобів із фізичними фільтрами більш характерними є ускладнення у вигляді пітниці, через можливий оклюзивний ефект. У цьому випадку варто віддавати перевагу засобам із більш легкою текстурою, наприклад, емульсії на водній основі або розчинам.

Отже, перед вибором сонцезахисного засобу з метою уникнення появи небажаних побічних ефектів краще попередньо проконсультуватися у лікаря-дерматовенеролога. Він проведе ретельне обстеження Вашої шкіри та надасть відповідні рекомендації. Також слід пам’ятати, що застосування фотозахисних засобів не завжди є ефективним захистом від небажаного впливу ультрафіолетового опромінення, тому варто також обмежувати час перебування на сонці, особливо в період пікової його інтенсивності (з 10.00 до 16.00), а також для зменшення площі впливу УФО на шкіру використовувати закритий одяг, капелюшки, парасольки, більше перебувати в тіні чи закритих приміщеннях.

Під час відпочинку не поспішайте отримати інтенсивну засмагу, пам’ятайте про можливий шкідливий вплив сонячних променів,  використовуйте відпустку лише для Вашого здоров’я!

Матеріал підготували: професор Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології; Гулей Лілія – асистент кафедри

Корисно знати