Що таке абсанс?
Абсанс – це різновид епілептичного нападу, проявом якого є короткочасне «завмирання» або пильне вдивляння у простір. Як і інші види епілептичних нападів, він спричиняється короткочасною аномальною електричною активністю мозку людини. Абсанси відносяться до генералізованих нападів, тобто таких, що починаються з обох півкуль мозку, при цьому в людини зникає усвідомлення того, що відбувається під час нападу.
Як виглядають абсанси?
Існує два типи абсансів, які можуть проявлятися по різному. Обидва типи нападів короткотривалі, вони можуть так швидко виникати й припинятися, що оточуючі не помічають нічого незвичного. В іншому випадку спостерігачі можуть помилково сприйняти симптоми за момент замислення, мрійливості, та не звертати уваги.
Типові абсанси є найпоширенішими. Під час них людина раптово припиняє розмову та будь-яку діяльність. Може здатися, що вона/він дивиться у простір або має «порожній» погляд. Можливий поворот очей вгору та тремтіння повік. Такий стан зазвичай триває менш як 10 секунд.
Атипові абсанси можуть бути тривалішими, мати більш повільний початок та закінчення та включати різні симптоми. Напад також починається з вдивляння у простір, як правило, «порожнім» поглядом. Зазвичай спостерігається зміна м’язового тонусу та рухів. Можна помітити часте кліпання, тремтіння повік, облизування губ, жувальні рухи, потирання або перебирання пальцями. Атиповий судомний напад триває до 20 секунд і більше.
Хто має найвищий ризик абсансів?
Абсанси найчастіше зустрічаються в дітей у віці від 4 до 14 років (2-8 випадків на 100 тис. осіб), однак можуть виникати й у підлітків та дорослих. У деяких випадках напади залишаються непоміченими впродовж місяців або років. Причина полягає в тому, що для дітей більше, ніж для дорослих, характерне відволікання уваги, або епізоди «мрійливості». Тому батьки та вчителі у школі можуть не розцінювати це як симптоми серйозного захворювання.
Стан «мрійливості» може виникати тоді, коли дитині нудно (наприклад, під час тривалого заняття в школі). Такий стан починається поступово, може тривати довго, поки щось або хтось не привертає увагу дитини. Дитячу замріяність можна перервати в будь-який момент.
На відміну від замріяності, абсанси можуть статися будь-коли, в тому числі під час фізичних навантажень, починаються раптово, без передвісників. Абсанс неможливо перервати. Напад завершується самостійно через 10-20 секунд.
Що відбувається з людиною під час абсансу?
Пацієнт під час нападу не усвідомлює, що відбувається навколо. Наприклад, він не відреагує, якщо хтось намагатиметься поговорити з ним. Якщо на момент розвитку нападу, людина вела розмову, то вона перестане говорити, зупинившись посередині речення. Для спостерігача це може здатися паузою. Після завершення нападу людина може виглядати розгублено і не пам’ятати, що сталося.
Що відбувається після нападу?
Коли напад закінчується, особа зазвичай продовжує робити все, що робила до цього. Вона повертається у стан бадьорості й майже завжди здатна чітко мислити. Коли абсанси виникають один за одним, або часто і з невеликими перервами, людина може виглядати розгублено і втрачати «нитку» того, що відбувається навколо. Діти в школі можуть пропускати вказівки вчителя, події в класі та неповністю виконувати завдання.
Як часто виникають абсанси?
Кількість нападів може бути різною, від поодиноких чи відсутніх під контролем протиепілептичних препаратів, до сотень коротких нападів на добу.
Які причини захворювання?
Причинами дитячої абсансної епілепсії вважаються множинні генетичні зміни або комбінація спадкових чинників та факторів середовища. Близько 15-40 % пацієнтів мають сімейний анамнез. Встановлено, що генетичні дефекти можуть стосуватися рецепторів до гама-аміномасляної кислоти (ГАМК) – природного гальмівного нейропосередника в головному мозку. Порушення функціонування цих рецепторів зменшує захист клітин мозку від перевантаження зовнішніми сигналами, що провокує надмірну активність нейронів і розвиток епілептичних нападів.
У деяких пацієнтів в анамнезі виявляють фебрильні судоми, які виникають на тлі високої температури тіла у дітей віком від 6 місяців до 5 років.
Як діагностуються абсанси?
Для діагностики важливим є письмовий опис того, що сталося, від осіб, які бачили напади: батьків, вчителя або іншого члена сім’ї. Підтвердженням діагнозу є електроенцефалограма (ЕЕГ), яка виявляє патологічну біоелектричну активність мозку, характерну для епілепсії. Для провокації епілептичної активності під час проведення ЕЕГ спеціаліст може попросити глибоко та швидко дихати, або закрити очі під час світлової стимуляції. Це підвищує імовірність фіксації патологічних хвиль, що необхідно для встановлення діагнозу.
Як лікуються абсанси?
Для попередження абсансів використовуються протисудомні препарати. До лікарських засобів, які найчастіше призначаються, належать етосуксимід, ламотриджин, вальпроат натрію. Приблизно у 70% дітей з абсансами напади можуть зникнути до 18-річного віку. В такому випадку подальше лікування не потрібне. Діти, у яких дебют захворювання відбувається до 9 років, набагато частіше переростають їх, ніж діти, у яких напади починаються після 10 років. В деяких випадках лікування може бути довгостроковим, або довічним.
Що робити батькам при підозрі на абсанси у дитини?
Першочергово, слід одразу звернутися до лікаря – фахівця з епілепсії. Діагноз встановлює невролог, або вузькоспеціалізований фахівець (епілептолог). Визначення типу нападів є ключовим для призначення ефективної терапії. Попри те, що абсанси іноді не становлять безпосередньої небезпеки для дитини, наявність епілепсії може призвести до проблем із навчанням, спілкуванням, труднощів адаптації, порушення поведінки. Слід зазначити, що абсансна епілепсія у дітей добре піддається лікуванню. До моменту настання пубертатного періоду частка пацієнтів, що одужали, становить близько 65%.
Підготувала доцент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка, к. мед. н. Філіпець Олена Олексіївна
