• Українська
  • English
Чим небезпечний поліомієліт
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Чим небезпечний поліомієліт

6 жовтня 2021 року в МОЗ України офіційно підтвердили випадок поліомієліту у 1,5-річної дитини з Рівненської області. Дівчинка була невакцинована через релігійні переконання батьків.

Перші ознаки захворювання з’явилися в дитини 1 вересня, а вже через два дні дівчинка потрапила до лікарні з симптомами парезу кінцівок.

Зараз на часі інформування населення про цей вірус. Батьки повинні розуміти всі наслідки для своєї дитини при відмові від вакцинації від поліовірусу. Про дане захворювання, лікування та профілактику нам розповіла к.мед.н., доцентка кафедри педіатрії та медичної генетики Людмила ХЛУНОВСЬКА

З історії захворювання

З давніх часів і до початку XX століття поліомієліт був справжньою проблемою, від якої страждали тисячі дітей у всьому світі. Випадки захворювання вперше були описані науковцями в XIX столітті. В 1908 році Ландштейнер К. и Поппер Е. довели вірусну природу поліомієліту, а у ХХ столітті Ендерс Д., Веллер Т. і Робінс Ф. культивували вірус, за що були нагороджені Нобелівською премією. Дещо пізніше була розроблена лабораторна діагностика поліомієліту та створена вакцина.

З винаходом вакцини ситуація з поширеністю поліомієліту змінилася на краще. Тепер у розвинених країнах його реєструють в окремих випадках, проте повністю виключати його зі списку небезпечних для здоров’я та життя хвороб ще рано.

За даними ВООЗ, до 1988 року в світі налічувалося близько 350 000 випадків у більше ніж 125 країнах з епідемією поліомієліту. У 1988 році на 41-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято резолюцію про ліквідацію поліомієліту в світі. Це поклало початок Глобальної ініціативи по ліквідації поліомієліту (ГІЛП), очолюваної національними урядами, ВООЗ, «Ротарі Інтернешнл», Центрами США з контролю і профілактиці захворювань (CDC) і ЮНІСЕФ та підтримуваної основними партнерами, включаючи Фонд Білла і Мелінди Гейтс. Після запровадження масової вакцинації дітей кількість інфікувань різко зменшилася. Наприклад, у 2019 році було зареєстровано лише 175 нових випадків поліомієліту по всьому світу.

Що таке поліомієліт. Мовою термінів.

Поліомієліт – це висококонтагіозне захворювання, що викликається вірусом поліомієліту, який вражає тканини сірої речовини спинного мозку та призводить до різних патологій нервової системи та розвитку загальної інтоксикації, що є найбільш небезпечним для дітей до 5-річного віку.

Близько 70% осіб, що інфікуються поліовірусом, не мають видимих симптомів, проте продовжують інфікувати оточуючих.

Приблизно 25% людей із поліовірусною інфекцією скаржаться на ознаки легкої застуди, включаючи відчуття втоми, головний біль і біль у горлі, лихоманку, нудоту, а також біль у животі. У 1 з 25 осіб розвиваються тяжкі симптоми, такі як менінгіт та парестезія – відчуття поколювання у руках або ногах.

За даними ЮНІСЕФ у 1 з 200 інфікованих дітей розвивається параліч нижніх або верхніх кінцівок. Це може призвести до інвалідності, а у випадку ураження дихальних м’язів — і до смерті. Діти, які на перший погляд повністю одужали, можуть мати постполіомієлітний синдром у віці 15 – 40 років. Такі пацієнти скаржаться на слабкість, біль у м’язах, інколи може розвинутися параліч.

Існує 3 серотипи збудника захворювання:

I (Брунгільда) – виділений від інфікованої мавпи з такою кличкою;

II (Лансінг) – виділений в містечку Лансінг;

III (Леон) – виділений від хворого хлопчика Маклеона.

I серотип трапляється найчастіше, II штам був повністю ліквідований у 1999 році, а про випадки зараження III типом немає повідомлень з 2012 року (останні зареєстрований випадок в Нігерії)

 Збудник добре переносить заморожування, довго зберігається у воді та фекаліях, не руйнується в травній системі. Під впливом висушування, температур 100 та більше градусів або ультрафіолету відразу ж гине.

Шляхи зараження вірусом

Вірусом поліомієліту можна заразитися при контакті з хворим або вірусоносієм з безсимптомним перебігом інфекції, основними шляхами є фекально-оральний та повітряно-крапельний. Найчастіше спалахи поліомієліту відбуваються в літньо-осінні місяці. Після завершення гострого періоду ділянки уражень нервової системи заростають гліозною тканиною та розмір спинного мозку зменшується. М’язи, в яких була порушена іннервація, стають атрофічними.

До тих пір поки у світі залишається хоч одна інфікована дитина, ризику зараження на поліомієліт піддаються діти у всіх країнах світу. Нездатність ліквідувати поліомієліт в стійких вогнищах може призвести до того, що через 10 років в світі буде щорічно з’являтися до 200 000 нових випадків захворювання.

Лікування – немає, вихід – щеплення

Специфічних противірусних препаратів для боротьби з поліовірусом немає. Лікування поліомієліту полягає в симптоматичній терапії. Після нівелювання гострих проявів, призначають препарати для покращення нервово-м’язової провідності. При розвитку паралічу дихальних м’язів необхідно підключення до апарату штучної вентиляції легень в палаті інтенсивної терапії. Близько 5% пацієнтів із цією хворобою помирають внаслідок ураження дихальних м’язів, а 1 із 200 стає інвалідом, що спричинено деформацією хребта і кінцівок. Після одужання від поліомієліту функції уражених нервів і м’язів не відновлюються. Поширення вірусу припиниться, якщо понад 95% людей у країні будуть вакцинованими.

Наразі нема ефективного методу лікування поліомієліту, проте його можна успішно попередити щепленням. В Україні вакцинація від поліомієліту входить до календаря профілактичних щеплень і відбувається у шість підходів, які починаються у два місяці і завершуються у 14 років, забезпечуючи людині пожиттєвий імунітет.

Типи вакцин проти поліовірусу

Є два типи вакцини проти поліовірусу: інактивована та ослаблена. Першу виготовляють із знешкоджених, а другу із ослаблених поліовірусів. Інактивована вакцина від поліомієліту вводиться у вигляді ін’єкцій в ногу або руку дитини, а ослаблені діти отримують перорально у вигляді крапель. 99% дітей, які отримують усі рекомендовані дози вакцини, є захищеними від поліомієліту довічно.

За даними ВООЗ, для того, щоб розвинувся колективний імунітет до поліовірусу, щепитися повинно близько 95% населення. У вересні 2015 року в Україні реєстрували два випадки поліомієліту у дітей на Закарпатті. ВООЗ цю інформацію підтвердила і наголосила на тому, що “це сталося через низький рівень вакцинації від поліомієліту серед дітей України”. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на березень 2020 року в Україні від поліомієліту вакцинували лише 30% дітей у віці до 1 року. Влітку 2020 року Європейська регіональна комісія з сертифікації ліквідації поліомієліту визначила Україну як регіон із високим ризиком появи нових випадків поліомієліту через низький рівень вакцинації серед населення.

Корисно знати