Стійкість до протимікробних препаратів — це глобальна загроза, яка вимагає негайних дій. З 18 по 24 листопада привертаємо увагу до цієї проблеми під час Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів та розповідаємо, як держава бореться із цим явищем та як потрібно діяти пацієнтам.
За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей у світі були пов’язані з АМР, при цьому 1,27 мільйона смертей були спричинені антибіотикорезистентністю безпосередньо. Антибіотики — це критично важливі ліки, які мають призначатися виключно лікарем. Якщо ж приймати їх самостійно, не за призначенням, вони втрачають свою силу, адже бактерії швидко набувають стійкості. Відповідно, при лікуванні пацієнта антибіотики не виконуватимуть своєї функції.
Особливо небезпечна резистентність під час війни: вона істотно збільшує навантаження на систему охорони здоров’я. Сьогодні вже шість бактеріальних інфекцій у світі не реагують на антибіотики. Через стійкість до цих ліків під загрозою опиняється лікування пневмонії, туберкульозу та навіть одужання після найпростіших операцій.
Глобальна стратегія протидії антибіотикорезистентності включає три ключові етапи: профілактика та контроль інфекцій, розумне використання протимікробних препаратів пацієнтами та визначення необхідного антибіотика з боку лікаря, а також розробка та доступ до нових ефективних ліків.
Минулого року Уряд затвердив оновлену Державну стратегію боротьби з антимікробною резистентністю до 2030 року. Документ включає розширення мережі лабораторій, інфекційний контроль, нагляд за резистентними збудниками та підхід «Єдине здоров’я». Вже є певні результати: електронний рецепт допомагає зменшувати неконтрольоване застосування антибіотиків, вперше проведено Національне дослідження поширеності інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, та понад 10 000 медиків пройшли безоплатне навчання з інфекційного контролю та протидії резистентності.
Наведу важливі поради для пацієнтів: приймати антибіотики лише за призначенням лікаря, не використовувати самостійно такі ліки при вірусних інфекціях, проходити повний курс лікування згідно з призначенням, та не використовувати протимікробні препарати, які залишилися після курсу лікування.
Чому це важливо?
За даними ВООЗ, АР щороку забирає понад 1,2 мільйона життів у світі. Проблема стрімко загострюється і в Україні.
Актуальні дані для України:
50% E. coli — резистентна до ампіциліну та цефалоспоринів ІІІ покоління
30% Staphylococcus aureus — метицилін-резистентні (MRSA)
40% Klebsiella pneumoniae — не піддаються лікуванню карбапенемами
Щороку фіксується понад 10 000 важких інфекцій, які важко піддаються лікуванню
Причини поширення резистентності:
🔹 Безконтрольне або неправильне використання антибіотиків (без призначення лікаря, “на всяк випадок”, при ГРВІ)
🔹 Незавершене лікування — коли пацієнт припиняє прийом ліків після перших покращень
🔹 Вживання антибіотиків у тваринництві для стимуляції росту або профілактики
🔹 Погана інформованість населення
🔹 Недотримання інфекційного контролю в медичних закладах
Міжнародна співпраця
Україна є активним учасником глобального епіднагляду за антимікробною резистентністю (GLASS, ВООЗ) і стратегічним партнером у програмах біомедичної безпеки.
Полковник Джейсон Беннетт, Армійський дослідницький інститут імені Волтера Рід(WRAIR):
“Антимікробна резистентність є однією з найсерйозніших глобальних загроз для здоров’я. Україна відіграє ключову роль у регіональному та міжнародному епіднагляді. Ми високо цінуємо зусилля українських партнерів у впровадженні систем моніторингу, вдосконаленні лабораторної діагностики та обміні критичними даними. Разом ми маємо шанс зупинити поширення супербактерій.”
Що може зробити кожен?
Не приймати антибіотики без призначення лікаря
Завжди завершувати призначений курс лікування
Не ділитися антибіотиками з іншими
Дотримуватись особистої гігієни
Вакцинуватись, щоб зменшити ризик інфекцій
Захисти себе — захисти майбутнє
Кожен з нас має силу зупинити поширення антибіотикорезистентності.
Відповідальність за використання антибіотиків — це внесок у безпечне завтра.
Матеріал підготувала
старший викладач кафедри патологічної фізіології Колеснік Оксана Володимирівна
