Хто живе на нашому обличчі та як утримати баланс між «друзями» та «ворогами»? Розбираємося в трендах сучасного догляду. Усі бактерії на шкірі можна умовно розділити на два табори.
Бактерії-друзі (нормофлора). Ці мікроорганізми захищають шкіру від інфекцій, підтримують оптимальний рівень pH (близько 5.5) та стимулюють оновлення клітин. Staphylococcus epidermidis : головний захисник, виробляє антимікробні пептиди, які пригнічують розмноження золотистого стафілокока, та допомагає утримувати вологу. Lactobacillus: знижують чутливість шкіри, зміцнюють захисний бар’єр та зменшують почервоніння. Micrococcus luteus: допомагає розщеплювати надлишки шкірного себума та захищає від екологічного стресу.
Бактерії-вороги (умовні патогени). Ці мікроорганізми є частиною нормальної флори, але стають «ворогами» лише тоді, коли їхня кількість різко зростає через зниження імунітету шкіри. Cutibacterium acnes (раніше Propionibacterium): У нормі живиться себумом. Коли пори забиваються, вона починає бурхливо розмножуватися, що викликає акне та запальні елементи. Staphylococcus aureus: за умови порушення бар’єру провокує гнійні інфекції, екзему та атопічний дерматит. Грибки роду Malassezia: харчуються ліпідами. Їхній надлишок викликає себорейний дерматит та лупу.
Мікробіом шкіри — це складна екосистема з мільярдів мікроорганізмів, яка працює як живий захисний щит. Баланс між «корисними» та «шкідливими» бактеріями є головною умовою здорової, гладкої та сяючої шкіри без запалень. Його порушення (дисбіоз) призводить до акне, дерматитів, сухості шкіри. Збереження рівноваги між нормофлорою та умовно-патогенним бактеріями є детермінуючим фактором підтримки здорової шкіри.
Матеріал підготувала доцент кафедри мікробіології,
вірусології та імунології Валентина ДЖУРЯК
