Грибкові хвороби шкіри – поширена група інфекційних захворювань як серед дорослих, так і серед дітей. На території України найбільш часто у дітей виявляють мікроспорію (народна назва – «стригучий лишай») та трихофітію. Однак в останні роки населення країни активно подоружує, часто – цілими сім’ями, у тому числі у віддалені екзотичні тропічні країни, де є ризик зараження тропічними грибковими захворюваннями шкіри, які можуть уражати як дорослих, так і дітей.
Черепицеподібний лишай (відомий також як токело, tinea imbricata) – інфекційне грибкове захворювання шкіри, яке зустрічається переважно у країнах з жарким вологим кліматом і проявляється виникненням на шкірі плям коричневого кольору, які надалі лущаться у вигляді черепицеподібних лусок з утворенням кільцеподібних фігур (звідси інша назва хвороби – хронічний фігурний дерматомікоз),
Перші історичні відомості про черепицеподібний лишай знайдено у книзі англійського моряка Вільяма Демпіера «Подорож навколо світу», який у 1686 році на Філіпінах спостерігав хворого, шкіра якого була вкрита химерно розташованими пошарованими лусочками, через що описав хворого як «людина-риба», «людина-ящірка».
На сьогодні черепицеподібний лишай є найбільш поширеним в Африці (Заїр, Кенія, Судан, Конго, Камерун), Індії, Китаї, Індонезії, В’єтнамі, Лаосі та на островах Тихого океану.
Збудником черепицеподібного лишаю є грибок Trichophyton concentricum, який уражає лише шкіру людини, у тварин не зустрічається.
Зараження грибком відбувається при безпосередньому контакті з хворою людиною або через предмети доманього вжитку, постільну білизну тощо.
Сприяють зараженню: недотримання гігієни тіла, підвищена вологість та водні процедури (зумовлюють розрихлення верхніх шарів шкіри і полегшують проникнення грибка у шкіру), а також зниження імунної реактивності організму, обмінні порушення тощо.
Після зараження у дітей та дорослих переважно на шкірі тулуба з’являються невеликі незапальні плями світло-коричневого кольору округлої чи овальної форми, іноді оточені ледь помітним вузьким запальним обідком. Поступово плями поширюються по тілу, набувають більш темного відтінку і стають насичено коричневими. Надалі у центрі плям з’являється спочатку незначне, а потім більш помітне лущення, при цьому лусочки залишаються щільно прикріпленими у центрі, а по краю припіднімаються у вигляді черепиці. Лусочки ще порівнюють із піщаними барханами або лускою риб. Окрім тулуба у дорослих висипка може поширюватися на розгинальні поверхні верхніх кінцівок. Волосся і нігті при токело не уражаються.

Рис.1. Черепицеподібний лишай (хронічний фігурний дерматомікоз, токело) у дорослих
Особливістю черепицеподібного лишаю у дітей є те, що висипка може мати поширений характер, виникати також і на обличчі, шиї, верхніх та нижніх кінцівках, чому сприяє більш тонкий ніж у дорослих поверхневий шар шкіри, часте травмування шкіри, розрихлення рогового шару шкіри під впливом води тощо.

Рис. 2. А-Г. Черепицеподібний лишай (хронічний фігурний дерматомікоз, токело) у дітей
Хворих на черепицеподібний лишай турбує свербіж шкіри, який посилюється в спекотні дні, після потовиділення, вживання гострої їжі та купання у морській воді.
Діагноз черепицеподібного лишаю виставляють на підставі типових клінічних проявів хвороби на шкірі, а також за результатами лабораторних методів дослідження – мікроскопічного та культурального дослідження лусочок із поверхні уражених ділянок шкіри, в яких знаходять збудник – грибок Trichophyton concentricum.
Для лікування черепицеподібного лишаю у випадку обмежених вогнищ ураженя шкіри застосовують місцеві протигрибкові засоби, а при поширеному процесі на шкірі призначають комбіноване лікування із застосуванням системної та місцевої протигрибкової терапії.
Для попередження поширення черепицеподібного лишаю важливе значення має своєчасне виявлення та лікування хворих на контактних осіб, які стали джерелом інфікування, дезинфекція одягу і білизни, дотримання особистої гігієни, а також лікування захворювань внутрішніх органів, корекція імунодефіцитних станів, обмінних порушень тощо.
Отже, при плануванні поїздок у країни із тропічним вологим кліматом треба бути обізнаними щодо ризиків можливого зараження тропічнимии грибковими інфекціями шкіри та дотримуватися правил особистої гігієни, уникати травмування та забруднення шкіри, а у випадку появи на шкірі будь якої висипки – звернутися за спеціалізованою медичною допомогою до лікаря-дерматолога.
Матеріал підготувала:
завідувач кафедри дерматовенерології , професор Ольга ДЕНИСЕНКО












