Здорова дитина – щастя турботливих батьків, здорові громадяни – успішна медицина, а здорова нація – міцна держава. Особливо це стало реалістичним і важливим сьогодні в часи пандемії коронавірусу. Маленький, невидимий вірус змінив життя людей на до – і після.
Психіка людини постраждала чи не найбільше. Серед людей поширився усвідомлений страх зовнішньої коронавірусної загрози та тривога з ірраціональним передчуттям віддаленої небезпеки, джерело якої є глибинним та неусвідомленим, однак сильним і сталим. Кожного дня, починаючи з початку 2020 року люди на всіх континентах спостерігали за його поширенням. Багатьом здавалося, що це десь там далеко і може нас не зачепить, тому і не дуже переймалися та не готувалися до зустрічі з ним.
На жаль covid не обійшов увагою нікого. Українці зустрілися з вірусом медично, психологічно, економічно не підготовленими. Це був психологічний стрес, який відбився на їхньому психічному здоров’ї. У сенситивних людей виникла тривожність як індивідуально психологічна особливість, яка виявилася у схильності людини до частих та інтенсивних переживань стану тривоги через низький поріг його чутливості. Кожна нова статистика тих, хто захворів і, особливо, тих хто не зміг подолати недугу, викликала занепокоєння та тривожні передчуття з якими багато людей не змогли боротися без допомоги психологів та психіатрів через її неймовірну надмірність і тривалість. Особливо тривожність посилилася серед пацієнтів психіатричних клінік, які почали все більше звертатися до лікарів по допомогу. Враховуючи, що психіатричні стаціонари періодично перебували на карантині й внаслідок цього не відбувалося планових надходжень за виключенням гострих психотичних станів, хворі лікувалися амбулаторно чи в онлайн режимі.
Звичка проходити курс лікування в медичних закладах змінилася на лікування в домашніх умовах за прописаними призначеннями медиків, що на щастя дало свій позитивний результат. Громадяни, які раніше мали «міцне» психічне здоров’я (на їхню думку) в ситуації невизначеності – розгубилися. У багатьох хвилювання ситуативно зашкалювали, тому наявність надмірної тривоги серед громадян України змусило медиків звернути увагу на заходах подолання тривоги.
Головним стало недопущення чи зняття стресу, а саме – не теоретичне опрацювання небезпеки з зацикленням на її наслідках, а практична дія кожного з нас.
Важливим в цьому плані є продовження повноцінного професійного життя (з робочого місця чи з дому), потреба у більшому спілкуванні з рідними друзями, подальшого інтелектуального і духовного розвитку переважно в онлайн режимі, ретельно виконуючи настанови лікарів, що обов’язково дасть хороший противірусний результат та заспокоїть «адже я все роблю правильно і тому зі мною нічого поганого не станеться, а буде все гаразд».
Сприймати будь – яку інформацію тверезо думаючи.
Навчитися перемикатися з негатива на позитив не акцентуючись на дрібницях. Насолоджуватися життям, читаючи чудову книжку, переглядаючи цікавий фільм, театральну виставу, концерт улюбленого співака, спортивні змагання. Знайти час для мандрівок.
І байдуже, що все це поки що буде відбуватися в онлайн режимі. Головне отримати задоволення, що покращить настрій і подарує надію, що скоро все це буде у реальному часі. Тут саме головне – виграти час до вакцинації, зберігши своє фізичне і психічне здоров’я, здоров’я близьких і рідних, не погіршивши якості життя і соціального функціонування в умовах вимушених протиепідемічних заходах.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та лікарем Русланою Нікоряк
