COVID-19 асоціюється не лише з ураженням легень, але й з поширеними симптомами м’язово-суглобового болю. Ці симптоми можуть зберігатися протягом кількох місяців після одужання та свідчити про розвиток постковідного синдрому.
Чому з’являються реактивні артрити після COVID-19?
Реактивний артрит – це запалення суглобів, яке виникає у відповідь на інфекцію. SARS-CoV-2 може спровокувати аномальний імунний відгук, у результаті чого імунна система починає атакувати власні тканини, спричиняючи артрит.
Згідно з дослідженням Rheumatology International (2023), реактивні артрити після COVID-19 реєструються у 12% пацієнтів, особливо у тих, хто переніс тяжкий перебіг інфекції.
Найчастіше вражаються:
- колінні суглоби,
- гомілковостопні суглоби,
- кисті та пальці.
Міалгії та поствакцинальний синдром
Міалгії – це біль у м’язах, що може тривати місяцями після COVID-19. У дослідженні Journal of Pain Research (2023) зазначено, що у 18% пацієнтів із тяжким перебігом інфекції м’язовий біль зберігається понад 3 місяці.
М’язова тканина може бути пошкоджена як прямим впливом вірусу, так і опосередковано через цитокіновий шторм. Високий рівень інтерлейкіну-6 та фактора некрозу пухлин (TNF-α) сприяє розвитку хронічного запалення.
Коли звертатися до ревматолога?
- Якщо біль у суглобах зберігається понад 4–6 тижнів.
- Якщо з’являється ранкова скутість, особливо у дрібних суглобах.
- Якщо набряклість супроводжується підвищеною температурою тіла.
- Якщо біль супроводжується висипами або порушеннями зору (реактивний артрит).
Для діагностики ревматологічних ускладнень використовують:
УЗД суглобів для оцінки активності запалення, аналізи на ревматоїдний фактор, антицитрулінові антитіла, МРТ суглобів при підозрі на запалення м’яких тканин.
Своєчасна діагностика та мультидисциплінарний підхід до постковідних синдромів дозволяють уникнути тривалих ускладнень та знизити ризик хронізації процесу.
Матеріал підготувала: Ольга Букач, асистентка кафедри внутрішньої медицини, лікар терапевт
