Формування адиктивної поведінки відрізняється широкою індивідуальною своєрідністю, однак можна виділити ряд закономірних етапів.
Перші спроби здійснюються під впливом когось чи компанії. Вірогідність того, що перші спроби переростуть у розгорнутий процес формування адиктивної поведінки або хвороби тим більша, чим менший вік при перших спробах. Вибір речовин на цьому етапі випадковий – в залежності від етнічних і культурних особливостей та доступності засобу. За різними причинами перші спроби не мають продовження, за виключенням тютюнопаління та культурально санкціонованої алкоголізації.
Пошукова адиктивна поведінка характерна для молодшого підліткового віку характеризується експериментуванням з різними видами психоактивних речовин, а саме – алкоголем, наркотиками, медикаментами, побутовими та промисловими хімікатами. Для одних – знак належності до групи, для інших – сам факт зміненої свідомості («відключка»), для третіх – «кайфанути».На цьому етапі формується індивідуальна перевага одного із засобів без психічної залежності.
Перехід адиктивної залежності у хворобу формується під впливом: соціальних факторів – нестабільної політичної та економічної ситуації в суспільстві, доступності психоактивної речовини тощо; соціально-психологічних –за рахунок високого рівня індивідуальної та колективної тривожності з порушенням зв’язків з сім’єю тощо; психологічних – вроджена незрілість особистості, констуціонально акцентуйовані особливості психіки підлітка тощо; біологічні – сама природа та агресивність психоактивної речовини, індивідуальна толерантність тощо.
Матеріал підготувала: доцентка кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Світлана Русіна
