Гепатит це дифузне запалення клітин печінки. Причин та факторів, які можуть викликати запалення печінки (гепатит) дуже багато, проте найчастіше причиною гепатиту є так званні гепатотропні віруси. Наразі відомі дев’ять гепатотропних вірусів. Найбільш вивченні із них це віруси гепатитів А, В, С, Д та Е, які викликають однойменні гепатити. Гепатити А та Е перебігають лише у гострих формах, є типовими кишковими інфекціями і не становлять суттєвої загрози для здоров’я тим паче для життя хворого. Виключення становить гепатит Е у вагітних, для яких він є смертельною хворобою. Однак в Україні, зважаючи на кліматичні особливості, гепатит Е зустрічається рідко, у вигляді поодиноких завізних випадків. Щодо гепатиту Д то ця інфекція хоча і має тяжкий перебіг однак в Україні також реєструється рідко. За багато років на Буковині зареєстровано лише кілька нетяжких за клінічним перебігом випадків гепатиту Д та два випадки гепатиту Е, у пацієнтів, які прибули із Східної Азії.
Серед усіх гепатитів найбільшої уваги заслуговують гепатити В та С, які є повсюдними інфекціями і мають значне поширення в Україні. За оцінками експертів ВООЗ, на Земній кулі більше 2 млрд. людей мають ознаки наявного чи перенесеного гепатиту В, майже у 250 млн. ця недуга перебігає у хронічній формі. Вірусом гепатиту С інфіковано від 0,5 до 6 % населення світу залежно від регіону, із яких більше ніж 200 млн. наявне хронічне ураження печінки. Згідно даних офіційної статистики частота інфікування дорослого населення України вірусом гепатиту В у середньому складає 2,2%, вірусом гепатиту С – 3 %. Однак дані офіційної статистики можуть бути лише вершиною айсберга, а справжній рівень захворюваності населення України на ці інфекції значно вищим.
Джерелом зараження при гепатитах В і С є хворі на ці недуги люди. У хворих людей віруси гепатитів В та С містяться у крові, спермі, секреті піхви та деяких інших біологічних рідинах. Зараження здорової людини відбувається при потраплянні у її кров вищезгаданих біологічних рідин хворої людини. Причому для того щоб відбулося зараження достатньо дуже незначної кількості крові чи іншого біологічного матеріалу хворої людини. До прикладу при гепатиті В для зараження достатньо 1х10-7 мл контамінованої вірусом сироватки крові. Такий об’єм крові чи іншого біологічного матеріалу практично не помітний для неозброєного ока людини. Власне саме зараження (потрапляння біологічних рідин хворої людини у кров здорової людини) може відбуватися різними шляхами: статевим, вертикальним (від матері до дитини), при переливанні крові та її компонентів, через контамінований збудниками медичний інструмент, а також через інструмент для манікюру, педикюру, пирсінгу, татуювання тощо. У зв’язку із запровадженням сучасних технологій стерилізації медичного інструменту та контролю за якістю донорської крові, зараження вірусами гепатитів В та С при виконанні медичних маніпуляцій і переливанні компонентів крові відбувається дуже рідко. Однак за останні роки зважаючи на повномасштабну війну розв’язану російською федерацією, що призвело до великої кількості поранень та травмувань як військовослужбовців так і цивільного населення ризик зараження гепатитами В та С при наданні медичної допомоги, особливо на догоспітальному етапі, суттєво зріс.
Гепатити В і С поділяються на гострі та хронічні і мають подібний перебіг. Гострий гепатит триває від кількох тижнів до кількох місяців і зазвичай завершується видужанням, хоча можливі і несприятливі наслідки, які можуть призвести до смерті хворого. За гострого перебігу захворювання починається поступово, турбують загальне нездужання, слабість, швидка втомлюваність, біль у великих суглобах, знижується апетит, з’являється дратівливість, відчуття важкості чи тупого болю в епігастрії, іноді може бути нудота, блювання, пронос. Через 4-7 днів від початку захворювання, деколи пізніше, шкіра та слизові оболонки набувають жовтушного забарвлення, темніє сеча та знебарвлюються випорожнення. Жовтяниця, в середньому, утримується 2-3 тижні після чого поступово зникає. Після зникнення жовтяниці ще впродовж 3-6 міс, іноді впродовж 1-го року, спостерігаються слабкість, швидка втомлюваність, зниження працездатності, порушення сну. Необхідно зазначити, що гострий гепатит В може перебігати у вкрай тяжких формах з розвитком гострої печінкової недостатності, що нерідко є причиною смерті хворого. Гострий гепатит С, як правило, має доброякісний перебіг, однак у 80-90 % випадків переходить у хронічну форму, тоді як гепатит В у дорослих хронізується дуже рідко, до 1 % випадків.
За хронічного гепатиту запальний процес у печінці триває впродовж багатьох років, зазвичай пожиттєво. Особливістю перебігу хронічних гепатитів В та С є те, що вони впродовж тривалого часу (десятків років) клінічно ніяк не проявляються і хворого нічого не турбує. Клінічна симптоматика за хронічних гепатитів з’являється тоді коли практично повністю знищені клітини печінки. Першими симптомами хронічного гепатиту є швидка втомлюваність, зниження працездатності, періодичне чи постійне відчуття тяжкості у правому підребер’ї. Через деякий час починають кровоточити ясна, в місцях здавлювань швидко утворюються синці, з’являються набряки на ногах, розширюються підшкірні судини живота, може виникати жовтяниця. Такі хворі помирають від цирозу чи первинного раку печінки. Щороку у світі від цирозу та первинного раку печінки, спричинених вірусами гепатитів В та С, помирає більше 1 млн. людей.
Незважаючи на тяжкі наслідки хронічних гепатитів В та С вони не відносяться до невиліковних захворювань. Противірусне лікування гепатиту С у 95-97 % випадків призводить до повного клінічного одужання та видалення вірусів з організму. Противірусне лікування гепатиту В хоча і не призводить до повного клінічного одужання однак на тривалий час призупиняє прогресування хвороби, що суттєво знижує ризик розвитку цирозу та первинного раку печінки і, відповідно, подовжує тривалість життя. Для досягнення позитивного ефекту лікування хронічних гепатитів В і С необхідно розпочинати якомога раніше, на ранніх стадіях хвороби. Наразі з метою ранньої діагностики гепатитів В та С широко використовуються експрес тести. Обстеження на гепатити В та С з використанням експрес тестів можна безоплатно провести у свого сімейного лікаря. У випадку підтвердження інфікування сімейний лікар чи лікар-інфекціоніст проведене комплексне лабораторне та інструментальне обстеження та скерує на лікування. Противірусне лікування гепатитів В та С є безоплатним, лікарські засоби закуповуються за кошти державного бюджету і видаються хворим безкоштовно. Наразі в області наявна достатня кількість противірусних препаратів для лікування гепатитів В та С і всі амбулаторії загальної практики – сімейної медицини та поліклініки області забезпечені експрес тестами для діагностики гепатитів В та С.
Інформацію підготував: Рандюк Ю.О. доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології
