Сучасна ендокринологія та гастроентерологія переживають період глобального переосмислення. Якщо раніше цукровий діабет 2 типу (ЦД2) розглядали виключно як патологію підшлункової залози та тканинної інсулінорезистентності, спричиненої генетикою та способом життя, то сьогодні вчені впевнено говорять про ще один критично важливий фактор — кишковий мікробіом. У тілі кожної людини проживає близько 38 трильйонів мікроорганізмів, сукупна вага яких може досягати двох кілограмів. Останні метагеномні та клінічні дослідження доводять, що цей «забутий орган» бере безпосередню участь у регуляції вуглеводного та ліпідного обміну, а дисбаланс бактерій (дисбіоз) може стати пусковим гачком для розвитку метаболічних катастроф.
Коротколанцюгові жирні кислоти: молекулярний міст метаболізму
Головним інструментом, за допомогою якого корисні бактерії спілкуються з організмом господаря, є метаболіти, зокрема коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК) — ацетат, пропіонат і бутират. Вони утворюються під час ферментації харчових волокон (клітковини) корисними мікроорганізмами, переважно представниками типів Firmicutes та Bacteroidetes.
КЛЖК виконують роль сигнальних молекул, взаємодіючи зі специфічними рецепторами (GPR41 та GPR43) в кишечнику. Бутират, наприклад, є основним джерелом енергії для клітин епітелію колоноцитів, забезпечуючи цілісність кишкового бар’єра. Пропіонат транспортується до печінки, де впливає на процеси глюконеогенезу — синтезу глюкози з невуглеводних джерел.
Крім того, КЛЖК стимулюють виділення L-клітинами кишечника інкретинів — глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) та пептиду YY. Самі ці гормони посилюють секрецію інсуліну підшлунковою залозою у відповідь на прийом їжі, сповільнюють спорожнення шлунка та забезпечують відчуття насичення в гіпоталамусі. Збіднення мікробіому призводить до дефіциту КЛЖК, що автоматично знижує чутливість до інсуліну та погіршує контроль глікемії.
Синдром «дірявого кишечника» та хронічне системне запалення
Одним із ключових механізмів, що пов’язують кишковий дисбіоз із цукровим діабетом, є розвиток метаболічної ендотоксемії. При незбалансованому харчуванні (надлишку рафінованого цукру, трансжирів і дефіциті клітковини) у кишківнику різко зменшується кількість захисних бактерій, зокрема Akkermansia muciniphila, яка підтримує товщину слизового шару, та Faecalibacterium prausnitzii, що зміцнює кишковий бар’єр і пригнічує запалення.
У результаті руйнування щільних контактів між епітеліоцитами виникає синдром підвищеної проникності кишечника. Крізь цей пошкоджений бар’єр у кровотік починають масово проникати ліпополісахариди (ЛПС) — компоненти клітинної стінки відмерлих грамнегативних бактерій. Потрапляючи в системну циркуляцію, ЛПС зв’язуються з Toll-подібними рецепторами 4 (TLR4) на поверхні імунних клітин, адипоцитів та гепатоцитів. Це запускає каскад низькоінтенсивного хронічного запалення з виділенням прозапальних цитокінів (ФНП-альфа, ІЛ-6). Запальні медіатори блокують субстрат інсулінового рецептора (IRS-1), що унеможливлює нормальний транспорт глюкози всередину клітин і призводить до стійкої інсулінорезистентності.
Жовчні кислоти та цукровий дфабет
Мікробіом також виступає активним модифікатором жовчних кислот. Первинні жовчні кислоти, що синтезуються в печінці, під впливом кишкових бактерій трансформуються у вторинні. Отримані вторинні жовчні кислоти є специфічними лігандами для важливих рецепторних систем.
Активація рецептора TGR5 у кишківнику є ще одним потужним природним стимулом для секреції гормону ГПП-1. Це допомагає підтримувати функціональну активність бета-клітин підшлункової залози та знижувати рівень цукру в крові. У пацієнтів із ЦД 2 типу склад пулу жовчних кислот суттєво змінений через деградацію певних бактеріальних штамів. Це пригнічує активацію TGR5 і додатково поглиблює метаболічний дисбаланс.
Висновки та терапевтичний потенціал
Наукові дані чітко вказують на те, що кишковий мікробіом є повноцінним учасником ендокринної регуляції. Модифікація його складу відкриває абсолютно нові горизонти в профілактиці та лікуванні цукрового діабету.
Поняття «здорове харчування» сьогодні виходить за рамки простого підрахунку калорій — воно має бути орієнтоване на підтримання життєдіяльності корисних бактерій (вживання пребіотиків, ферментованих продуктів та мінімізація ультраобробленої їжі).
Персоналізована корекція мікробіому за допомогою пробіотиків нового покоління та метабіотиків у найближчому майбутньому стане невід’ємною частиною стандартів комплексної терапії метаболічних захворювань.
Підготувала
доцент кафедри внутрішньої медицини Квасницька Ольга Борисівна,












