До Всесвітнього дня псоріазу – 29 жовтня
Псоріаз – це хронічне імунозапальне захворювання, яке уражає шкіру, нігті, а в частини пацієнтів – і суглоби. Захворювання може виникнути в будь-якому віці, а його перебіг характеризується чергуванням загострень і періодів ремісії. У людей старшого віку псоріаз набуває особливого клінічного значення через вікові зміни шкіри, наявність супутніх захворювань, одночасне застосування декількох лікарських засобів та необхідність індивідуального підходу до лікування.
Всесвітній день псоріазу, який щороку відзначають 29 жовтня, покликаний підвищувати обізнаність суспільства про це захворювання, сприяти подоланню стигматизації та наголошувати на важливості доступу до якісної медичної допомоги.
Поширеність та особливості клінічного перебігу
За даними сучасних наукових публікацій, псоріаз може вперше маніфестувати й у старшому віці. За окремими оцінками, приблизно у 3–13 % пацієнтів захворювання дебютує після 60 років. Водночас у значної частини людей старшого віку псоріаз є тривалим захворюванням, що розпочалося ще в молодому або середньому віці.
Найхарактернішим проявом залишається бляшковий псоріаз – чітко відмежовані еритематозні вогнища, вкриті лусочками. Вони можуть локалізуватися на ліктях, колінах, волосистій частині голови, тулубі та інших ділянках тіла. Пацієнтів турбують свербіж, сухість, лущення, іноді болючість шкіри та утворення тріщин.
У людей старшого віку клінічна картина може ускладнюватися фізіологічним стоншенням шкіри, зниженням її еластичності, порушенням бар’єрної функції та повільнішим відновленням після ушкодження. Через це подразнення, розчухи й тріщини можуть спричиняти значний дискомфорт і потребувати особливо уважного догляду.
Наукові дослідження також свідчать про неоднорідність перебігу псоріазу в цій віковій групі. Частина пацієнтів має обмежені шкірні прояви, тоді як в інших спостерігаються поширене ураження, недостатній контроль симптомів або тривалий перебіг із повторними загостреннями. Сам вік не визначає тяжкості захворювання, тому клінічну оцінку необхідно проводити індивідуально.
Псоріаз – це не лише захворювання шкіри
Одним із важливих напрямів сучасної дерматології є вивчення системного характеру псоріатичного запалення. У людей старшого віку особливого значення набуває оцінювання супутніх захворювань, які можуть впливати на загальний стан здоров’я, прогноз і вибір терапії.
До станів, на які лікарям необхідно звертати увагу, належать:
- Серцево-судинні захворювання: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця та інші порушення, що потребують контролю відповідно до індивідуального ризику.
- Метаболічні порушення: ожиріння, цукровий діабет 2-го типу та дисліпідемія.
- Псоріатичний артрит: запальне ураження суглобів, яке може супроводжуватися болем, припухлістю, ранковою скутістю та обмеженням рухливості.
- Психоемоційні розлади: тривожність, депресивні симптоми, соціальна ізоляція та зниження якості життя.
Важливо враховувати, що не всі ці стани зумовлені безпосередньо псоріазом. Їх розвиток залежить від сукупності чинників, зокрема віку, спадковості, способу життя та інших захворювань. Водночас їх своєчасне виявлення допомагає комплексно оцінити стан пацієнта.
Окремої уваги потребують біль у суглобах, тривала ранкова скутість, набряк пальців рук або ніг та зміни нігтів. Такі симптоми є підставою для консультації лікаря щодо можливого псоріатичного артриту, раннє виявлення якого дає змогу своєчасно розпочати лікування.
Чому лікування людей старшого віку потребує особливої уваги?
Вибір терапії псоріазу в пацієнтів старшого віку може бути складнішим через поєднання декількох клінічних чинників. Насамперед ідеться про поліморбідність – одночасну наявність кількох хронічних захворювань, а також поліпрагмазію — застосування багатьох лікарських засобів.
Вікові зміни імунної системи, функції нирок і печінки можуть впливати на переносимість препаратів. Крім того, необхідно враховувати можливі лікарські взаємодії, ризик інфекцій, індивідуальні протипоказання та результати лабораторних обстежень.
Сучасні підходи передбачають вибір лікування залежно від поширеності та тяжкості псоріазу, локалізації уражень, впливу захворювання на якість життя, супутніх патологій і попередньої відповіді на терапію.
Залежно від клінічної ситуації застосовують:
- Місцеву терапію — емолієнти, кортикостероїдні засоби та аналоги вітаміну D за відповідними показаннями. Вона може бути достатньою при обмежених проявах захворювання.
- Фототерапію — контрольоване ультрафіолетове опромінення за призначенням фахівця, якщо цей метод відповідає клінічній ситуації.
- Системну терапію — традиційні системні препарати або таргетні засоби, зокрема біологічні препарати, якщо захворювання є помірно тяжким або тяжким чи недостатньо контролюється іншими методами.
Жоден із цих підходів не є універсальним для всіх пацієнтів. Наприклад, під час вибору системної терапії важливо оцінити функцію нирок і печінки, супутні інфекції, серцево-судинні ризики, онкологічний анамнез та всі препарати, які приймає людина.
Вік понад 65 років сам по собі не є підставою для відмови від ефективного системного чи біологічного лікування. Водночас призначення потребує ретельного обґрунтування, відповідного скринінгу та подальшого спостереження.
Що показують сучасні наукові дослідження?
У рекомендаціях робочої групи з псоріазу Іспанської академії дерматології та венерології, опублікованих у 2023 році, наголошено на необхідності враховувати супутні захворювання, поліпрагмазію та вікові зміни імунної системи під час лікування пацієнтів віком понад 65 років.
Огляд, опублікований у Journal of Clinical Medicine у 2025 році, присвячений застосуванню біологічної терапії в людей старшого віку. Його автори підкреслюють, що ефективність і безпека сучасних препаратів у цій групі потребують подальшого вивчення, оскільки старші пацієнти часто недостатньо представлені в клінічних випробуваннях.
Водночас наявні клінічні дані свідчать, що біологічна терапія може забезпечувати виражене зменшення активності захворювання і в пацієнтів старшого віку. Її призначення має супроводжуватися належним оцінюванням ризиків, перевіркою показань і протипоказань та моніторингом небажаних явищ.
Отже, сучасна наукова позиція полягає не в обмеженні терапевтичних можливостей через вік, а в обґрунтованому виборі лікування з урахуванням загального стану здоров’я, очікуваної користі, потенційних ризиків та потреб конкретної людини.
Якість життя та роль міждисциплінарної команди
Псоріаз може суттєво впливати на повсякденне життя навіть тоді, коли ураження шкіри не є поширеними. Свербіж, порушення сну, біль, видимі зміни шкіри та страх негативної реакції оточення можуть обмежувати соціальну активність і погіршувати психологічне самопочуття.
У старшому віці ці проблеми можуть посилюватися через обмеження рухливості, труднощі із самостійним нанесенням місцевих препаратів, проблеми із зором або пам’яттю, а також складність дотримання багатоетапних схем лікування.
Тому ефективна допомога передбачає не лише призначення лікарських засобів, а й доступне пояснення схеми лікування, регулярний контроль результатів, навчання правильного догляду за шкірою та, за потреби, залучення членів родини. Залежно від клінічних потреб до ведення пацієнта можуть долучатися дерматолог, сімейний лікар, ревматолог та інші фахівці.
Що важливо пам’ятати?
Псоріаз у людей старшого віку – це не просто дерматологічна проблема, а стан, що потребує комплексної оцінки здоров’я та персоналізованої медичної допомоги.
Своєчасне звернення до дерматолога, контроль супутніх захворювань, уважне ставлення до нових симптомів і дотримання узгодженого плану лікування допомагають досягати кращого контролю захворювання та підтримувати якість життя.
Вік не повинен бути перешкодою для належного лікування
Кожна людина, яка живе з псоріазом, заслуговує на професійну допомогу, повагу, розуміння та можливість вести повноцінне життя.
До Всесвітнього дня псоріазу закликаємо пам’ятати: обізнаність, своєчасна діагностика та подолання стигматизації є важливими складовими турботи про людей із псоріазом.
Матеріал підготував:
доцент кафедри дерматовенерології Михайло ПЕРЕПІЧКА
