• Українська
  • English
Ознаки різних форм меланоми шкіри
Ознаки різних форм меланоми шкіри

Ознаки різних форм меланоми шкіри

Меланома – одна з найбільш злоякісних пухлин людини, яка утворюється внаслідок злоякісної трансформації пігментих клітин (меланоцитів) і характеризується швидким метастазуванням лімфо- та гематогенним шляхом у внутрішні органи.

 

За даними програми SEER (The Surveillance, Epidemiology, and End Results), захворюваність на меланому з 1950 по 2000 рр. зросла на 600%. За даними ВООЗ, щорічно в світі від маланоми помирає близько 48 000 осіб.

Меланома найчастіше з’являється в осіб 30-50 років, хоча може виникнути в будь-якому віці, дещо частіше її діагностують у жінок. Найбільш часто меланома розвивається в шкірі (в 90% випадків), значно рідше – в порожнині рота, носа, піхві, у кон’юнктиві, хоріоідальній оболонці ока та інших ділянках.

Етіологія меланоми остаточно не з’ясована.

До причин виникнення та факторів ризику розвитку меланоми відносять:

вік (більше 50 років);

генотип (світла шкіра і блакитні очі, світле волосся);

спадковість (сімейний анамнез меланоми);

порушення функції супресорівпухлинного росту, одним з яких є CDKN2A, локус хромосомы 9р21, і ген CDK4 (cyclin-dependent kinase 4) в хромосомі 12q14;

надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного (в солярії);

наявність в анамнезі сонячних опіків;

наявність рожевих веснянок та пігментних невусів;

фактор множинності невусів (більше 50).

Найчастіше (у 50-70% випадків) меланома шкіри виникає в ділянці пігментних родимих плям (меланоцитарних невусів), які зустрічаються у 3/4 населення зі світлим кольором шкіри. Меланоцитарні невуси – це пігментні утворення шкіри світлокоричневого, темнокоричневого чи чорного кольору із чіткими межами, округлої, овальної чи неправильної форми, розмірами від кількох міліметрів до сантиметрів із плоскою, припіднятою чи бородавчастою поверхнею.

Причинами злоякісного переродження меланоцитарних невусів є:

часте травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного – в солярії; хронічні фотодерматити;

первинні та вторинні імунодефіцитні стани;

гормональні розлади;

самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів) тощо.

Ознаками злоякісного переродження меланоцитарних невусів є:

поява неприємних відчуттів: свербіж, поколювання, біль;

збільшення невусів у розмірах;

зміна форми та кольору родимки;

зміна поверхні: підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості;

поява на поверхні ерозій, мокріння, виразок, кровоточивості, кірок, лущення.

Клінічні прояви меланоми

Клінічно меланома шкіри – це ущільнене пухлиноподібне утворення округлої чи овальної форми з нерівними (несиметричними) краями інтенсивно чорного забарвлення, іноді – з блакитним відтінком. Зрідка зустрічаються меланоми рожевого кольору, позбавлені пігменту. Розміри пухлини від 0,5 см до 2-3 см у діаметрі. Часто на поверхні меланоми виникають ерозії чи виразки, які кровоточать, а також кірочки і лусочки, у центральній частині пухлини пігментація може зменшуватися чи зникати. Для меланоми характерним є швидкий інфільтруючий ріст та метастазування у лімфатичні вузли та внутрішні органи.

Розрізняють наступні форми меланоми:

Меланома, яка поширюється поверхнево (поверхнево-поширена), характеризується повільним ростом, частота виникнення найбільша (47%-70%). Ця форма меланоми розвивається у пацієнтів молодого віку (30-40 років) з однаковою частотою на відкритих і закритих ділянках шкіри, у  жінок частіше на нижніх кінцівках, а у чоловіків – на верхній частині спини, де формується бляшка неправильної форму з фестончастими крами, має мозаїчне забарвлення (з осередками знебарвлення і регресії), на поверхні з’являється гіперкератоз (потовщення епідермісу). Через кілька років (близько 4-5) в ділянці бляшки може відбуватися формування вузла, що вказує на перехід процесу від горизонтального до вертикального росту.

Вузлова (нодулярна) меланома – зустрічається в 15%-39% випадків,  частіше виникає у чоловіків (60%, у жінок – в 40%) у віці 50 і більше років; локалізується на шкірі спини, голови і шиї, а також кінцівок; характеризується швидким ростом у товщу шкіри, супроводжується виразкуванням і кровоточивістю, має самий несприятливий прогноз.

Акролентигінозна меланома – відома як піднігтева меланома, складає близько 10% серед інших форм меланоми; локалізується на кінчиках пальців, долонях і підошвах; частіше розвивається в темношкірих осіб.

Лентигінозна меланома (злоякісна веснянка Хатчинсона, меланоз Дюбрейля) складає 5-6% серед інших форм меланоми; розвивається на тлі пігментної плями (родимки), як правило на обличчі, частіше у жінок; характеризується повільним горизонтальним ростом, має найбільш сприятливий прогноз.

Ахроматична (безпігментна) меланома – зустрічається зрідка, має рожеве забарвлення, діагноз часто встановлюють лише після видалення утворення та його патогістологічного дослідження.

У перебігу меланоми розрізняють 4 стадії:

І стадія – пігментна пухлина діаметром до2 см, що проростає шкіру без регіонарних метастазів;

ІІ стадія – пухлина діаметром більше2 смбез збільшення регіонарних лімфатичних вузлів або така ж пухлина зі збільшенням регіонарних лімфовузлів;

ІІІ стадія – пігментні пухлини різної величини та форми, що проростають шкіру, підшкірний жировий шар та апоневроз, без метастазів; така ж пухлина, але з регіонарними метастазами;

IV стадія – пухлина будь-якого розміру з множинними регіонарними та віддаленими метастазами.

Діагностика та лікування меланоми

Одним із методів діагностики меланоми є дерматоскопія (за допомогою простої лупи чи дерматоскопа) на основі системи “ABCDE”  чи шкали “АКОРД” (остання розроблена в Інституті дерматокосметології доктора Ольги Богомолець):

Шкала “ABCDE”:

A (Asymmetry) – асиметрія родимки (невуса);

B (Border) – край нерівний або нечіткий;

C (Colour) – колір родимки різний;

D (Diameter) – діаметер перевищує 5 мм;

E (Enlargement) – ріст (збільшення в розмірах) родимки за короткий проміжок часу.

Шкала “АКОРД”:

А – асиметрія. Якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл – її половинки є рівними; поява асиметрії може бути першою ознакою переродження.

К – край. У здорової родимки він є рівним, поява нерівностей може свідчити про її переродження.

О – окрас родимки повинен бути рівномірним, при цьому інтенсивність кольору різних родимках може відрізнятися. Про переродження буде свідчити поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, червоного, темно-коричневого, чорного.

Р – розмір. Чим більша родимка, тим вищий ризик переродження, проте розмір може бути і сумарним, тобто багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї з них.

Д – динаміка. Про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці: збільшення розміру, кровоточивість, поява кірочок тощо.

При появі подібних симптомів в ділянці родимки пацієнту слід негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога. При меланомах не рекомендують робити пункцію або часткову біопсію, тому що найменша її травма може сприяти швидкій генералізації процесу. Для уточнення діагнозу проводять цитологічне дослідження відбитка з поверхні пухлини за наявності виразки, а в інших випадках первинний діагноз встановлюють за клінічними даними. Завданням лікаря-дерматолога та інших медичних фахівців є своєчасна  первинна діагностика проявів меланоми шкіри чи ознак злоякісної трансформації меланоцитарних невусів (клінічно, дерматоскопічно), після чого пацієнта направляють до лікаря-онколога для уточнення діагнозу та вибору раціональної лікувальної тактики.

Матеріал підготувала: професор Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології

Корисно знати