В Україні ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз залишається однією з головних проблем громадського здоров’я. Смертність при цій комбінації захворювань часто зумовлена несвоєчасним виявленням одного з них – ТБ або ВІЛ-інфекції.
Фахівці наголошують: затримка діагностики означає не лише погіршення прогнозу для окремого пацієнта, але й посилення епідеміологічної ситуації в цілому.
До ключових чинників розвитку та поширення належать:
- Переривання основного курсу хіміотерапії та недотримання режиму лікування.
- Контакт із хворими на туберкульоз, які виділяють стійкі мікобактерії.
- Шкідливі звички та несприятливі умови праці.
- Незахищені статеві контакти.
- Інфікування через кров – під час ін’єкційного вживання наркотиків, інвазивних процедур чи переливання інфікованої крові.
- Передача ВІЛ-інфекції від матері до дитини під час вагітності та грудного вигодовування.
- Інфікування медичних працівників при недотриманні правил безпеки (без гумових рукавичок, окулярів, масок чи щитків).
- Активізація гетеросексуального шляху інфікування.
Ці фактори сприяють формуванню ТБ і ВІЛ-інфекції, знижують ефективність лікування, викликають прогресування хвороби, стійке бактеріовиділення, приєднання опортуністичних інфекцій та інвалідизацію. У більшості випадків без своєчасного втручання вони призводять до летального наслідку.
За даними епідеміологічного моніторингу, у 3,1-36,7 % випадків ВІЛ-інфекція супроводжується туберкульозом. За останні роки частка туберкульозу серед хворих на СНІД в Україні зросла у 3,5 рази. Основні причини – глибоке ослаблення імунної системи ВІЛ-інфікованих, їхня висока сприйнятливість до ТБ та активне поширення резистентних штамів мікобактерій у суспільстві.
Поєднання ВІЛ та туберкульозу – це не лише медична, а й соціальна проблема. Ефективна боротьба вимагає ранньої діагностики, доступу до лікування, суворого дотримання лікування та профілактичних заходів. Також необхідна соціальна підтримка для вразливих груп – безробітних, людей з хронічними захворюваннями та без постійного місця проживання. Саме ці кроки можуть знизити рівень смертності та стримати поширення інфекцій, які разом становлять одну з найсерйозніших загроз громадському здоров’ю країни.
Експерти наголошують: туберкульоз та ВІЛ-інфекція тісно пов’язані, а їх поєднання створює серйозну загрозу для життя.
Фахівці наголошують: профілактика, раннє тестування та соціальна підтримка найбільш уразливих груп населення – ключові кроки для зниження поширеності цих небезпечних інфекцій.
Матеріал підготували:
завідувачка кафедри фтизіатрії та пульмонології, професор Лілія ТОДОРІКО
доцент ЗВО кафедри фтизіатрії та пульмонології БДМУ Інга ЄРЕМЕНЧУК
