Сьогодні знаменна й водночас скорботна для нашої Батьківщини дата – дев’ята річниця Революції Гідності, під якою розуміють політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 року до лютого 2014 року, що спричинені відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Це й стало однією з головних причин масових протестів громадян, першими учасниками яких була молодь, зокрема студенти.
Варто зазначити, що масові протести студентів на майдані Незалежності в листопаді 2013 року – це не перший приклад гідного й відважного виступу молоді (яка завжди була рушійною силою суспільних змін!) на захист державних інтересів. Згадаймо бій під Крутами, в якому загинув увесь студентський курінь (триста студентів!) – цвіт української молоді, цвіт української нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише триста і лише молодь – гімназисти та студенти. Найстаршому 21 рік, а наймолодшим – по 14 – 16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва… І полягли … Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.
Згадаймо також і студентів Харківського університету, які не побоялися висловити свій протест проти складання іспитів російською мовою. Розправа з ними приголомшує своєю жорстокістю: згідно з вироком закритого суду 33 найактивніших студентів було розстріляно, близько 800 – репресовано. Звісно ж, ця трагедія, як і Голодомор 1932 – 1933 рр., ретельно замовчувалась.
Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.
І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан Незалежності, вибираючи свою гідність та захищаючи свободу вибору. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що в нації, яка організувала Майдан і заявила, що спроможна на захист своєї свободи, є високі ідеали та незламний дух.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості, адже Україна – це територія гідності та свободи. Підтвердженням цього є не одна, а дві революції: Майдан 2004 року, або так звана Помаранчева революція, яка була Святом Свободи, і Майдан 2013 року, що ввійшов в історію як Революція Гідності. Остання була надзвичайно важким іспитом для України, коли її громадяни продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи, подали історичний приклад того, як сотні тисяч людей здатні згуртуватися задля досягнення спільної мети, при цьому демонструючи солідарність, братерство та взаємоповагу.
Шукаючи Європу, ми знайшли Україну: головний символ Революції Гідності – Державний Прапор України, єдиний духовний помічник – Національний Гімн.
Однак дуже прикро, що й дотепер на території нашої держави немає спокою: після Майдану розпочалися військові дії на Сході України, а через 8 років, 24 лютого 2022 року, відбулося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Уже втрачено тисячі життів і солдатів, і мирних жителів, з-поміж яких чимало дітей, зруйновано сотні шкіл і навчальних закладів, перетворено в руїни значну частину країни, знищено критичну інфраструктуру… Увесь народ нашої держави об’єднався нині проти агресора. ЗСУ, а також добровольчі батальйони мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей волонтерить, працює в тилу для забезпечення тих, хто на передовій, усім необхідним. Упевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні.
Без сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави, наших ГЕРОЇВ, писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах самовідданого служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є нагальна потреба – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які в нерівному двобої протиставили свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін!
Революція Гідності кардинально змінила напрям розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Однак шанс на зміни дається нам дуже дорого – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять і про героїв Небесної Сотні, і про воїнів АТО, і про захисників ЗСУ – усіх, хто віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя.
Щодня, щогодини завдяки таким ГЕРОЯМ і ГЕРОЇНЯМ Україна виборює право бути суверенною, цілісною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо в Бога одного: аби вони живими й здоровими та якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин і дітей.
Слава Україні! Слава ЗСУ! Героям слава!
Інформацію підготували: доцентки кафедри суспільних наук та українознавства Галина Навчук та Лариса Шутак
