• Українська
  • English
Вірусні гепатити в Україні
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Вірусні гепатити в Україні

Вірусні гепатити в Україні

Перший Всесвітній День боротьби з гепатитом був ініційований у 2008 році.

Ініціатором проведення Всесвітнього Дня боротьби з гепатитом виступив Світовий Альянс з проблем гепатиту (World Hepatitis Alliance). Згодом, в 2010-му році, на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, цей інформаційний та пам’ятний День було вирішено встановити і відзначати щорічно 28-го липня.

Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, протікає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому часом гепатит ще називають «лагідний вбивця». Саме гепатит є основною причиною цирозу і раку печінки.

На щастя, при своєчасній діагностиці та лікуванні гепатиту, з цією хворобою можна успішно боротися і про це треба говорити!

Віруси гепатиту вважаються одним з основних факторів ризику для здоров’я людства. За даними ВООЗ, гепатит вразив близько 2 мільярдів людей у світі, тобто кожного третього жителя планети. У деяких країнах вірусним гепатитом А перехворіла велика частина населення, а десята частина жителів є носіями вірусів гепатиту В і С. Взагалі, гепатитом називають запалення тканини печінки. Особливо виділяють вірусні гепатити, які викликають віруси, що здатні розмножуватися в клітинах печінки. Вони передаються по-різному, проте всі вони можуть викликати як гостре, так і хронічне запалення печінки, що деколи призводить до цирозу і раку.

Захиститися від гепатиту можна двома способами:

уникаючи зараження за рахунок дотримання гігієни (це важливо для захисту від вірусів А і Е), обережності при переливанні крові і статевих контактах (це допоможе вберегтися від вірусів В і С), а також роблячи щеплення. Як правило, вакцина надійно захищає людину від зараження вірусами А і В.

Якщо ж говорити про Україну, то найчастіше реєструються вірусні гепатити А, В і С, зрідка – на фоні гепатиту В вірусний гепатит D, дуже рідко – «привозні» гепатит Е і ТТ.

Вірусний гепатит А у людини може мати як легкий, так і важкий перебіг. Сам вірус гепатиту А передається внаслідок уживання забруднених продуктів чи води. Ризик інфікування гепатитом A пов’язаний з відсутністю якісної і безпечної води, а також поганою санітарією та гігієною (наприклад, брудні руки, мухи тощо). Самі вірус гине через 5 хв кип’ятіння, а при кімнатній температурі в середовищі зберігається 7 діб, у воді – 3-10 місяців, у випорожненнях хворих до 30 діб. При гепатиті А всі інфіковані повністю одужують, однак зрідка бувають і летальні випадки при блискавичній формі.

Після перенесеного захворювання у людини формується довічний імунітет, а задля профілактики існує безпечна та ефективна вакцина.

Профілактика вірусного гепатиту А: дотримання правил особистої гігієни; слід вживати лише кип’ячену воду; добре мити овочі, фрукти, зелень та ягоди перед споживанням;. у жодному разі не слід займатися самолікуванням – тільки лікар може діагностувати і надати рекомендації щодо лікування; доступними є кілька інактивованих вакцин проти вірусного гепатиту А.

Вірусний гепатит B – інфекція, що вражає печінку та може спричинити як гостре, так і хронічне захворювання. Передається в результаті контакту з кров’ю або іншими рідинами інфікованої людини. 257 млн людей мають хронічну форму, а майже 700 000 людей щороку помирає від гепатиту В, зокрема цирозу та раку печінки, що його супроводжують. Вірус гепатиту В може виживати поза межами людського організму щонайменше тиждень та залишатися високовірулентним упродовж цього періоду. Інфікування вірусом гепатиту В можна попередити за допомогою сучасної, безпечної та ефективної вакцини.

В організм людини потрапляє переважно наступними шляхами: через контакт з інфікованою кров’ю та іншими рідинами організму; від інфікованої матері до дитини під час пологів; статево; спільне використання голок, лез для гоління, зубних щіток, інструментів для манікюру тощо; при хірургічних втручаннях; стоматологічних маніпуляціях; при татуюванні, пірсингу, шрамуванні та інші інвазивних процедурах.

Головним засобом профілактики є вакцина, якою ВООЗ рекомендує вакцинувати всіх дітей грудного віку якомога раніше після народження. Захист зберігається щонайменше 20 років та, ймовірно, все життя. Окрім вакцинації, гепатит В можна попередити: запровадженням безпеки донорської крові; безпечними ін’єкціями; використанням одноразового інструментарію; безпечним сексом.

Вірусний гепатит D – це захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту D, для розмноження якого потрібен вірус гепатиту B. Може мати як гострий, так і хронічний перебіг. Інфікування вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В.

Вірус гепатиту D передається під час контакту з кров’ю або іншими фізіологічними рідинами інфікованої людини, а передача від матері до дитини (вертикальний шлях) відбувається рідко. У світі близько 15 млн людей мають хронічну інфекцію гепатитів D і B. Інфекцію гепатиту D можна попередити за допомогою вакцинації проти гепатиту В. Передається віруси, як і гепатит В, під час контакту з інфікованою кров’ю або її продуктами чи статевим шляхом.

В зоні ризику гепатиту D переважно особи з хронічною інфекцією вірусу гепатиту В; особи, що не мають імунітету до ВГВ.

Основним методом профілактики інфікування ВГD є вакцинація проти вірусного гепатиту В, підтримання безпеки крові та послуг зі зниження шкоди. Вакцинація проти гепатиту В не забезпечує захист від ВГD для тих, хто вже інфікований ВГВ.

Вірусний гепатит C – це ще одне небезпечне вірусне захворювання печінки, що може бути як гострим, так і хронічним. Інфікування вірусом гепатиту С відбувається при контакті з інфікованою кров’ю (достатньо навіть незначної кількості зараженої крові), під час вживання наркотиків ін’єкційно, при здійсненні небезпечних ін’єкцій та інвазивних медичних маніпуляцій, переливання крові та її компонентів. За даними ВООЗ, 71 млн людей у світі страждає на хронічну інфекцію вірусу гепатиту С і майже 399 000 людей помирає щороку переважно від цирозу та карциноми. За допомогою сучасних препаратів прямої противірусної дії можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С, проте доступ до діагностики та лікування залишається низьким. Наразі не існує вакцини від вірусного гепатиту C.

Вірус гепатиту С передається переважно через кров під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій); унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах; під час переливання неперевіреної крові та її компонентів; а також можливе передавання гепатиту С статево та вертикально (від інфікованої матері дитині). Цей вірус не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів (обійми, поцілунки, спільне вживання харчових продуктів та напоїв).

Вірусний гепатит Е – зараз дуже «успішно» з Азії мандрує до Європи. Раніше його реєстрували лише в Азії, нині розповсюдився і в Європі. Індія – одна з країн, де він дуже поширений. І якщо раніше вважали, що цей різновид гепатиту має лише гостру форму, то тепер доведена і хронічна форма. Гострий період небезпечний для вагітних, адже наслідки можуть бути непередбачувані аж до смерті. Гепатит Е належить до хвороб мандрівників. Вірусний гепатит Е ще досі у Європі вивчають, але наразі відомо, що його можна вилікувати або ж він хронізується.

Вірусні гепатити дуже поширені нині, в Україні, дійшло до епідемічної ситуації. Чимало людей не знають про наявність у них гепатиту В чи С, не здогадуються, чому нездужають, мають слабкість, не можуть вилікувати інші недуги, про які їм відомо. Відповідно до оціночних даних в Україні близько 3,6% (1 585 080 осіб) мають хронічний вірусний гепатит С (ВГС) і 1,5% – вірусний гепатит В (ВГВ) (660 450 осіб). За офіційними даними, на 21 січня 2019 року в Україні зареєстровано 82 564 осіб із ВГС та 23 687 осіб із ВГВ, що становить 5,2% і 3,4% від оціночної кількості, а це свідчить про те, що решта осіб не знають про свій діагноз.

Із 2014 року в Україні офіційно визнано епідемію гепатитів В і С.

Будьмо здорові!

Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.

Корисно знати