Перші тижні після пологів — перехідний період інтенсивних біологічних і психосоціальних змін. Саме тоді формується основа зв’язку «мати–дитина», а також найчастіше проявляються післяпологові емоційні труднощі — від тривоги й «бебі-блюз» до післяпологової депресії (ППД). Грудне вигодовування (ГВ) — не лише харчування, а й комплексна біоповедінкова система, яка активує нейроендокринні механізми «заспокоєння й прив’язаності» в обох учасників діади. Сучасні настанови ВООЗ і ЮНІСЕФ рекомендують виключно грудне вигодовування перші 6 місяців життя з подальшим продовженням до 2 років і довше за взаємним бажанням матері й дитини. Це рекомендації найвищого рівня, що спираються на великі масиви доказів про користь для фізичного та психічного здоров’я.
У світі частка дітей, яких прикладають до грудей у першу годину після народження, усе ще далека від 100%, а показники виключного ГВ у 0–5 місяців значно варіюють між країнами. В Україні за даними ЮНІСЕФ (публічні дашборди за країною) ранній початок ГВ становить орієнтовно 66%, а частка виключного ГВ у 0–5 місяців — близько 20%. Це означає, що залишається великий потенціал для поліпшення практик підтримки жінок у пологових стаціонарах і спільнотах.
Як ГВ впливає на психічне здоров’я: механізми?
Під час прикладання до грудей у матері пульсаційними дозами вивільняється окситоцин — гормон, який одночасно стимулює виділення молока та запускає антистресові ефекти: зниження рівня кортизолу й АКТГ, зниження частоти серцевих скорочень, поліпшення соціальної взаємодії й зниження тривожності. Це доведено систематичним оглядом плазмових рівнів окситоцину під час лактації. Таким чином, ГВ фізіологічно «налаштовує» материнський організм на заспокоєння, турботу й чутливе реагування.
Для дитини годування грудьми — потужний мультисенсорний стимул: тепло тіла, контакт «шкіра до шкіри», смак і запах молока, ритм смоктання, зоровий контакт. Це інтегрований блок сигналів безпеки, який допомагає регулювати стресові реакції новонародженого, формує ранні патерни самозаспокоєння та підсилює взаємну прихильність. Додатковим механізмом слугує регулярний контакт «шкіра до шкіри», що асоціюється зі зменшенням тривоги матері та зміцненням взаємодії в діаді.
Вплив на психічне здоров’я матері
Дані спостережень і метааналізів свідчать: грудне вигодовування пов’язане з нижчим ризиком симптомів післяпологової депресії. Узагальнення досліджень показало приблизно 14% зниження ризику ППД серед жінок, які годують грудьми, причому тривалість ГВ понад 1 місяць асоціювалася з більшим захисним ефектом. Водночас зв’язок двонапрямний: депресивні або тривожні симптоми можуть утруднювати встановлення й підтримку ГВ, тому потрібні ранній скринінг і активна підтримка.
Окремо слід підкреслити роль негайного та регулярного контакту «шкіра до шкіри»: рандомізовані й когортні дослідження вказують на зменшення тривоги та втоми в матерів, а в уразливих групах — і на зниження депресивних симптомів. Це доповнює нейроендокринну дію окситоцину й пролактину під час лактації.
Вплив на психічне благополуччя та поведінкові реакції дитини
- Знеболення й стрес-модулюючий ефект. Систематичні огляди показали, що грудне вигодовування (або грудне молоко) під час болісних процедур у новонароджених зменшує поведінкові та фізіологічні маркери болю (плач, зміни ЧСС, шкали болю). Для клініцистів це — проста, доступна й безпечна стратегія підвищення комфорту немовляти.
- Регуляція сну та самозаспокоєння. Ритмічність годувань і близькість до матері сприяють швидшому відновленню після стресових стимулів, формуванню стабільніших циклів «сон–неспання» та м’якших переходів між станами збудження — важливий компонент ранньої емоційної регуляції.
- Довгострокова взаємодія. Дані спостережень свідчать, що частіший ранній контакт і годування асоціюються з кращою якістю материнсько-дитячої взаємодії протягом перших місяців і навіть років життя.
Що кажуть сучасні протоколи та професійні товариства?
- ВООЗ/ЮНІСЕФ:
- ексклюзивне ГВ перші 6 місяців, подальше продовження до 2 років і довше;
- раннє прикладання протягом першої години;
- годування «за вимогою»;
- уникання пляшок і пустушок у перші тижні.
Ці положення прямо пов’язані з підтримкою психоемоційного благополуччя матері й дитини через контакт і часті прикладання.
- Американська академія педіатрії (AAP, 2022):
- підтверджує ексклюзивність ~6 місяців і заохочує продовження ГВ щонайменше до 2 років за взаємним бажанням;
- наголошує на ролі педіатричної команди в організації підтримки грудного вигодовування.
- ACOG:
- підкреслює важливість «четвертого триместру», раннього контакту «шкіра-до-шкіри», мультидисциплінарної допомоги в розв’язанні проблем ГВ і рутинного скринінгу ППД/тривоги на післяпологових візитах.
- NICE (Велика Британія):
- у керівництві з післяпологової допомоги рекомендує системну підтримку грудного вигодовування, оцінку психоемоційного стану матері та раннє виявлення симптомів депресії/тривоги, а також практики, що зміцнюють прихильність до ГВ.
Практичні поради для клінічної роботи
- Ранній старт: контакт «шкіра до шкіри» безперервно щонайменше 60 хвилин після народження (за відсутності протипоказань) і допомога з першим прикладанням у пологовій залі. Це підсилює викид окситоцину та знижує материнський стрес.
- Годування «за вимогою» і спільне перебування: спільна палата «мама–дитина» 24/7, відсутність рутинних догодовувань сумішшю, навчання техніці прикладання, профілактика тріщин/лактостазу.
- Скринінг і підтримка психічного здоров’я: використання валідованих опитувальників після пологів і далі; швидке направлення до перинатального психіатра/психолога при наявності симптомів.
- Знеболення процедур у новонароджених: коли це можливо, проводити за/під час прикладання до грудей або давати грудне молоко — як доказово обґрунтовану немедикаментозну аналгезію.
- Підтримка тріад «мати–дитина–сім’я»: навчання партнера технікам підтримки, організація груп взаємодопомоги, доступ до консультантів із ГВ; це знижує навантаження на матір і ймовірність раннього припинення ГВ, особливо якщо є тривожні/депресивні симптоми.
Важливі застереження
- Не всі можуть або хочуть годувати грудьми. Психічне здоров’я матері — пріоритет; за наявності протипоказань до ГВ або необхідності медикаментозної терапії, несумісної з лактацією, ми індивідуалізуємо план харчування немовляти й паралельно надаємо психологічну підтримку.
- Двосторонній зв’язок між ГВ і ППД означає, що складний старт лактації — не «вина» матері; навпаки, це сигнал до посилення допомоги командою (акушер-гінеколог, неонатолог/педіатр, консультант із ГВ, психолог).
Висновки
Грудне вигодовування — це природний «біологічний інтерфейс» між матір’ю та дитиною, який одночасно живить, заспокоює і прив’язує. Через окситоцин-залежні антистресові механізми воно знижує тривогу й, імовірно, ризик післяпологової депресії у частини жінок; у немовлят забезпечує кращу регуляцію стресу та знеболення під час процедур. Найсильнішим модератором користі є якість підтримки: ранній контакт «шкіра до шкіри», допомога з технікою, регулярний скринінг психоемоційного стану та емпатичне, неосудливе консультування. Для України актуальними пріоритетами залишаються підвищення частки виключного ГВ у перші 6 місяців і забезпечення безперервної післяпологової допомоги, що інтегрує психічне здоров’я. Дотримання чинних протоколів ВООЗ/ЮНІСЕФ, AAP, ACOG і NICE — найкраща дорога до стійкого здоров’я матерів і дітей.
Матеріал підготував:
асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології
Олег КОЗАР
