З 18 по 24 листопада у світі традиційно проходить Всесвітній тиждень обізнаності про антимікробну резистентність (АМР). Цьогорічна глобальна кампанія відбувається під гаслом «Єдине здоров’я, спільні дії: запобігаймо АМР уже зараз» (One Health, one action: Prevent AMR now). Цей слоган нагадує просту, але критично важливу істину: здоров’я людей, тварин і довкілля нерозривно пов’язані, а зупинити «тиху пандемію» XXI століття можливо лише спільними зусиллями.
Що таке антимікробна резистентність і в чому полягає головний міф?
Антимікробна резистентність (АМР) — це природна здатність мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків та паразитів) змінюватися та виробляти стійкість до препаратів, які раніше ефективно їх знищували.
Найпоширеніша помилка пацієнтів — вважати, що до антибіотиків «звикає» організм людини. Насправді стійкість формується саме у мікроорганізмів. Коли бактерія стикається з антибіотиком у неправильному дозуванні або не за призначенням, слабші особини гинуть, а найсильніші виживають, мутують і передають свої «суперздібності» наступним поколінням. У результаті звичні інфекції — пневмонія, туберкульоз, інфекції сечовивідних шляхів чи післяопераційні ускладнення — стають надзвичайно складними або й зовсім неможливими для лікування.
Чому проблема загострилася саме зараз?
Серед ключових факторів стрімкого поширення АМР фахівці виділяють:
- Самолікування та безконтрольний прийом препаратів: спроби лікувати антибіотиками сезонні ГРВІ, грип чи інші вірусні інфекції, на які антибактеріальні засоби взагалі не діють.
- Порушення режиму лікування: передчасне припинення курсу («бо вже стало легше»), самовільна зміна дозування або використання залишків ліків із домашньої аптечки.
- Надмірне використання у суміжних галузях: нераціональне застосування протимікробних засобів у ветеринарії та сільському господарстві, через що резистентні бактерії потрапляють у харчовий ланцюг і довкілля.
- Недостатній інфекційний контроль: нехтування базовими правилами гігієни рук та профілактики інфекцій у побуті й медичних закладах.
Роль медичної спільноти та відповідальність пацієнта.
У сучасній клінічній практиці ключова роль у стримуванні АМР належить не лише лікарям, які призначають терапію за принципами доказової медицини, а й медичним сестрам та фахівцям із догляду за хворими. Саме вони забезпечують суворий інфекційний контроль, стежать за чітким дотриманням графіка введення препаратів у стаціонарі та навчають пацієнтів правилам безпечного поводження з ліками.
Водночас кожен громадянин може зробити свій внесок у збереження ефективності антибіотиків:
- Приймайте антибіотики виключно за рецептом лікаря і лише після підтвердження бактеріальної природи інфекції.
- Не переривайте призначений курс лікування, навіть якщо симптоми зникли на другий-третій день.
- Ніколи не діліться антибіотиками з рідними чи знайомими та не використовуйте препарати, що залишилися від попередньої хвороби.
- Вакцинуйтеся та дбайте про гігієну: своєчасні щеплення за календарем та регулярне миття рук запобігають інфекціям, а отже — зменшують потребу в антибіотиках.
Антибіотики — це не «чарівна пігулка» від будь-якої застуди, а стратегічний ресурс людства. Відповідальне ставлення до них сьогодні — це гарантія того, що завтра звичайна подряпина чи ангіна знову не стануть смертельною загрозою.
Першоджерела та корисні матеріали:
- Центр громадського здоров’я МОЗ України: В Україні розпочинається Всесвітній тиждень обізнаності про антимікробну резистентність
- Міністерство охорони здоров’я України: Як працює державна стратегія боротьби з антимікробною резистентністю
- Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ): World AMR Awareness Week (WAAW)
Інформацію підготувала доцентка закладу вищої освіти кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти Олена МАКАРОВА.












