Буковинський державний медичний університет

  • Українська
  • English
Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба: симптоми та лікування

Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба: симптоми та лікування

до Всесвітнього дня боротьби з артритом та Всесвітнього тижня кісток і суглобів

З 12 по 19 жовтня проводиться Всесвітній тиждень кісток і суглобів, що має на меті популяризувати знання щодо здоров’я опорно-рухового апарату, а також його основних захворювань. А розпочинає цей тиждень Всесвітній день боротьби з артритом. На жаль, це захворювання не оминає і щелепно-лицеву ділянку, а власне – скронево-нижньощелепні суглоби (СНЩС), що є одними із найскладніших за своєю будовою та функціями. Тому сьогодні познайомимося з будовою СНЩС та його захворюваннями.

СНЩС є парним, тобто є окремо правий та лівий суглоби, розташовані відповідно справа та зліва, попереду козелка вуха. Вони є найбільш активними у людському організмі, адже працюють під час вживання їжі, мовлення, позіхання та міміки – близько 2 тисяч рухів щодня. І ця «робота» супроводжується постійним навантаженням.

Особливості СНЩС:

  • утворений 2 кістками: суглобовим відростком нижньої щелепи та нижньощелепною ямкою скроневої кістки;
  • має суглобову капсулу, яка захищає суглоб від зовнішньої інфекції;
  • містить суглобовий диск, що згладжує неоднаковість суглобових кісткових поверхонь, так звану «інконгруентність» суглоба, а також ділить порожнину суглоба на два поверхи;
  • рух у суглобі можливий у всіх трьох площинах: вертикальній, сагітальній трансверзальній;
  • обидва суглоби працюють синхронно, і є, власне, єдиною комбінованою системою;
  • зв’язковий апарат суглоба, представлений латеральною, шило-нижньощелепною та клиноподібно-нижньощелепною зв’язками, визначає межі рухів нижньої щелепи;
  • існує з’єднання між суглобом та середнім вухом, що забезпечується окремими зв’язками (диско-нижньощелепною та молоточково-нижньощелепною).

На жаль, захворювання СНЩС – досить розповсюджене явище. Поширеність різних розладів та вираженої патології СНЩС за даними різних дослідників сягає 65 % населення світу.

Причини розладів СНЩС

Розвиток суглоба починається на 12 тижні внутрішньоутробного розвитку людини. Відтак травми, захворювання, перенесені вагітною жінкою, та приймання нею деяких ліків безпосередньо впливають на процес закладки СНЩС, і можуть стати причиною вродженої дисфункції.

Усі причини виникнення дисфункції СНЩС можна поділити на групи:

  • артрогенні фактори, тобто ті, що пов’язані із самим суглобом: запальні або дегенеративні процеси, травми, гіпермобільність суглоба через патологію сполучної тканини;
  • міогенні фактори: порушення роботи жувальних м’язів;
  • психоемоційні фактори: постійний стрес, що сприяє розвитку бруксизму;
  • порушення оклюзії: патологічні види прикусу, втрата зубів, зубо-щелепні деформації, патологічна стертість зубів, нераціональне ортодонтичне, ортопедичне та терапевтичне лікування.

Діагностика захворювань СНЩС

Симптоми патології СНЩС вражають своїм різноманіттям, часто «маскуються» під інші хвороби, тож пацієнти часом не можуть обрати спеціаліста, що може їм допомогти. А почувши про необхідну консультацію в лікаря-стоматолога хірурга, гнатолога, отоларинголога, невролога, ревматолога, вертебролога та психотерапевта, можуть зневіритися в професіоналізмі свого сімейного лікаря.

З усіх стоматологічних лікарських профілів патологією СНЩС займається лікар-гнатолог. Це порівняно «молода», вузька спеціальність, яка, тим не менш, комплексно розглядає проблеми зубо-щелепної системи і якнайкраще їх вирішує.

Основні скарги пацієнтів із захворюваннями СНЩС:

  • головний біль в скронях, потилиці, навіть в шиї чи плечах, що може поширюватися – іррадіювати – в зуби, вуха, інші ділянки голови;
  • біль, «дзвін» та інший шум у вухах, зниження слуху;
  • хрускіт у СНЩС при різних рухах нижньої щелепи;
  • обмеження чи відсутність рухів у суглобі або нехарактерне зміщення нижньої щелепи при відкриванні та закриванні рота;
  • болючість м’язів обличчя, їх спазми, неможливість відкрити повністю рот;
  • поява порушення прикусу, гіперчутливість зубів.

Така широка проблематика вимагає від лікарів проведення ретельної діагностики, щоб встановити діагноз.

 Обстеження пацієнтів з патологією СНЩС має включати:

  • Опитування щодо наявних хвороб опорно-рухового апарату, ревматологічних захворювань, частоти та давності виникнення скарг;
  • Загальне обстеження: порушення постави, еластичності суглобів, ротаційної функції шийного відділу хребта;
  • Зовнішньо-лицевий огляд, оцінка рухомості нижньої щелепи: симетричність, болісність, обмеженість, шум в суглобі при цьому, одному чи обох; пальпація жувальних м’язів: болісність, наявність гіпертонусу;
  • Внутрішньо-ротове обстеження: стан оклюзії (центричної та ексцентричної); наявності травматичної оклюзії, поодиноких оклюзійних інтерференцій;
  • Рентгенологічне обстеження СНЩС: ортопантомографія, транскраніальна рентгенографія, томографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, телерентгенографія у прямій та бічній проекціях СНЩС;
  • Інші додаткові обстеження: аксіографія, внутрішньоротова функціографія, електроміографія, аналіз моделей щелеп в артикуляторі тощо.

Лікування захворювань СНЩС залежить від причини їх розвитку та безпосередніх проявів. Це мультидисциплінарна проблема, що потребує комплексного підходу із корекцією психоемоційного стану, статичних чи динамічних порушень опорно-рухового апарату, жувальних м’язів, корекцією прикусу та раціонального зубного протезування, медикаментозного супроводу (нестероїдні протизапальні препарати, хондропротектори та інші), а також лікувальної гімнастики та мануальних методів (масажу, самомасажу) тощо.

Матеріал підготували:

Завідувач кафедри ортопедичної стоматології, к.мед.н., доцент Рощук О.І.;

Доцент закладу вищої освіти кафедри ортопедичної стоматології, к.мед.н., доцент Гавалешко В.П.

 

 

Корисно знати