1 жовтня світ відзначає Міжнародний день людей похилого віку — день, який привертає увагу до здоров’я, гідності, самостійності та якості життя людей старшого віку. У 2026 році тема Міжнародного дня людей похилого віку — «The Age of Longevity: Rethinking Systems for Longer Lives».
Старіння є природним етапом життя, а не захворюванням. Водночас із віком зростає ризик хронічних захворювань, порушень рухливості, падінь, недостатнього харчування, когнітивних змін та інших станів, які можуть впливати на здатність людини самостійно виконувати повсякденні справи.
Сучасний підхід до здорового старіння ширший, ніж просто відсутність хвороб. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здорове старіння як процес розвитку та підтримання функціональної спроможності, що забезпечує добробут у старшому віці. Функціональна спроможність залежить від внутрішніх фізичних і психічних можливостей людини, середовища, у якому вона живе, та взаємодії між ними.
Саме тому важливо не лише лікувати вже наявні захворювання, а й якомога довше зберігати те, що людина може робити самостійно: забезпечувати власні повсякденні потреби, ходити, приймати рішення, спілкуватися, підтримувати побутову активність, навчатися новому та залишатися залученою до життя. Саме на підтримку такої функціональної спроможності спрямований сучасний підхід до здорового старіння.
Важливою є роль медичної сестри — у щоденному спостереженні за станом людини, підтримці її самостійності та своєчасному виявленні змін, які можуть впливати на якість життя.
Одним із важливих напрямів медсестринської роботи є профілактика падінь та зниження ризику втрати рухової незалежності. Оцінювання мобільності, наявності падінь у минулому, труднощів під час ходьби, а також факторів небезпеки в повсякденному середовищі дає можливість своєчасно вжити профілактичних заходів. Падіння є важливою проблемою для здоров’я людей старшого віку.
Важливими є також фізична активність і повноцінне харчування. Підтримання рухової активності відповідно до можливостей людини сприяє збереженню фізичної спроможності, мобільності та здатності до самообслуговування. Медична сестра може звернути увагу на зниження апетиту, втрату маси тіла, труднощі з прийомом їжі та інші ознаки погіршення нутритивного статусу. ВООЗ наголошує на значенні фізичної активності та повноцінного харчування для підтримання фізичної та психічної спроможності в старшому віці.
Багато людей старшого віку живуть із хронічними захворюваннями, тому важливою складовою медсестринського супроводу є спостереження за станом здоров’я, підтримка прихильності до лікування, навчання самоконтролю та своєчасне повідомлення лікаря про клінічно значущі зміни у стані пацієнта. Окремої уваги потребує безпечне застосування лікарських засобів, особливо за одночасного прийому кількох препаратів.
Здорове старіння стосується не лише фізичного стану. Зміни пам’яті, настрою, слуху або зору, зменшення соціальних контактів і відчуття самотності можуть впливати на самостійність та якість життя. Тому уважне спілкування, спостереження за змінами стану та своєчасне реагування на них є важливою частиною професійної діяльності медичної сестри.
Сучасне медсестринство орієнтується на людиноцентричну допомогу, у якій важливо бачити не лише діагноз, а й потреби, можливості, звички та життєві цілі конкретної людини. Людиноцентрична та інтегрована допомога людям старшого віку є одним із ключових напрямів роботи ВООЗ у межах Десятиліття здорового старіння 2021–2030 років.
Саме такий підхід відповідає сучасній концепції здорового старіння, у центрі якої — підтримка функціональної спроможності та можливості людини залишатися активною і самостійною якомога довше.
Здорове старіння — це не прагнення уникнути самого факту старіння. Це можливість якомога довше зберігати здоров’я, самостійність, активність і здатність робити те, що має значення для самої людини.
Матеріал підготувала:
завідувачка кафедри догляду за хворими та вищої
медсестринської освіти, к.мед.н., доцент Борейко Лілія Дмитрівна
